21.09.11р.Справа № 13/5005/8666/2011
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль",
м. Київ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2
про стягнення 717 500, 12 грн.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: ОСОБА_3-представник, довіреність №28-12/10-3 від28.12.2010р.
від відповідача: ФОП ОСОБА_2;
ОСОБА_4-представник, довіреність від 18.04.2011р.;
06 липня 2011р. до господарського суду Дніпропетровської області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2 про стягнення 717 500, 12 грн.
Позивач наполягає на невиконанні Відповідачем грошових зобов'язань за договором лізингу при таких обставинах.
Як вказав Позивач у позовній заяві 25.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(надалі за текстом рішення - Лізингодавець) та Відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі за текстом рішення -Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №L2776-07/08 (надалі - «Договір»), згідно з п. 1.1 якого Лізингодавець (Позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток №2 до Договору), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. На виконання умов вищезазначеного Договору, Позивач (Лізингодавець) придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння Лізингоодержувачу, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 26.08.2008 р. Проте, Лізингоодержувач в порушення умов Договору, зокрема, п.п. 5.1-5.5, п. 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу - Додаток №4 до Договору (надалі - Загальні умови), належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 717 500,12 гривень за наступним рахунком №L2776-07/08/гі від 30.03.2010 р. на суму 717500,12 грн. 29.03.2011р. Відповідно до п.п. 4.1, 4.6 Договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію Лізингодавця. До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода Лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу за Договором купівлі-продажу та витрати Лізингодавця, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним. У відповідності до п. З ч. 2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.п.5.1, 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу, Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. У п. 5.3 Загальних умов передбачено, що Лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця. Як вказує позивач Лізингоодержувач (Фізична особа-підприємець ОСОБА_2) з заявами або листами про неотримання рахунків до Позивача-Лізингодавця (ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль») не звертався. Таким чином, Лізингоодержувач порушив зобов'язання за Договором. Отже, в результаті порушення умов Договору у Лізингоодержувача (Фізична особа-підприємець ОСОБА_2) перед Позивачем (Лізингодавцем) виникла заборгованість в розмірі 717500,12 гривень.
Також позивач неодноразово надавав суду додаткові пояснення, розрахунки та докази в обґрунтування позову.
Відповідач особисто з'являвся до судових засідань та забезпечив явку повноважного представника до судового засідання, заперечував проти задоволення позову, наддав суду письмові пояснення, контррозрахунки.
У відзиві Відповідач зазначив, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами вимоги позовної заяви, а отже вона не підлягає задоволенню; у порушення вимог ч.2 п.5 ст.54 Господарського процесуального кодексу України розрахунок суми боргу позивачем до позовної заяви не надано. Посилання позивача на акти звірки розрахунків не є правомірними, оскільки сума боргу в них неузгоджена та не визнана відповідачем, про що свідчить відсутність підпису відповідача. Крім того посилання на акт звірки не може бути доказом наявності боргу відповідача, акт зроблено на підставі договору, який було розірвано позивачем в односторонньому порядку.
Відповідач підтвердив, що дійсно між ним та ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»було укладено договір фінансового лізингу № L2776-07/08 від 25.07.2008р., об'єктом лізингу був трактор колісний, строк лізингу встановлено 4 роки з моменту його підписання сторонами. За умовами договору лізингу після закінчення строку дії договору та виконання зобов'язань по сплаті лізингових платежів у повному обсязі, об'єкт лізингу мав перейти у власність лізингоодержувача. Відповідач наполягав на відсутності заборгованості перед позивачем з огляду на неналежність розрахунків Позивача та погашення боргу за рахунок реалізації предмета лізінгу.
Місцезнаходження Відповідача встановлено згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 18.07.2011р. (а.с. 43 т. 1).
В судовому засіданні 12.09.2011р. було оголошено перерву до 21.09.2011 р.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -
встановив:
25.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(Лізингодавець за договором) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (за договором -Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №L2776-07/08 (надалі -«Договір»), згідно з п. 1.1 якого Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу взяв на себе зобовязання придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток №2 до Договору), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. На виконання умов вищезазначеного Договору, Позивач (Лізингодавець) придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння Лізингоодержувачу, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 26.08.2008 р.
Згідно п. 3.1. Договору вартість предмету лізингу становить 970 000,00 гривень (в т ому числі НДС 20 %).
Згідно специфікації (додаток 2 до Договору) Предметом лізингу став трактор CASE IH MX 310 MAGNUM 2008 року випуску (а.с. 14).
Згідно з п. 4.1. Договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця.
Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку (п. 4.2 Договору).
Авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, в розмірі 25% від вартості предмета лізингу (п. 4.3 Договору).
Поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду (п. 4.4 договору).
Пункт 4.5. Договору передбачає, що комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. Виключення становить комісія, нарахована за правилами ч. 2 п. 4.6 цього договору, оскільки вона нараховується до настання першого періоду лізингу.
Відповідно до п. 4.6 договору до складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним. Лізингоодержувач щомісячно сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховуються такі відсотки, від фактичної суми фінансування. Нарахування зазначених в цьому пункті договору відсотків здійснюється за період з дня виконання лізингодавцем дії по фінансуванню придбання предмета лізингу до настання першого періоду лізингу, визначеного згідно п. 5.4 Загальних умов.
Оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних), зазначених в цьому розділі договору, здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця (п.4.7. Договору).
Крім того, в пункті 4.9 договору зазначено, що для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні Сторони обрали валюту - долар США. При цьому всі визначені Договором платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання Предмету Лізингу Лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними у графіку, який є додатком 1 до Договору.
У графіку платежів (а.с. 12, 13 т. 1) сторони домовились, що зазначений в цьому графіку розмір поточних лізингових платежів у гривні розраховується за вибором Лізингодавця за одним за обумовлених курсів гривні за обумовленою сторонами формулою. При цьому коригування (зміна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами пунктів 6.1 -6.1.5 Загальних умов.
Таким чином, у випадку зміни встановленого Національним Банком України курсу гривні до іноземної валюти, а також ставки фінансування на період 1 місяць відбувається зміна розміру, визначених у Графіку лізингових платежів. Розрахована таким чином сума підлягає сплаті Лізингоодержувачем (Відповідачем).
У додатку № 4 до Договору, який має назву „Загальні умови договору фінансового лізингу”, сторонами було визначено низку умов які доповнювали та уточнювали умови Договору. Зокрема у Загальних умовах було визначено порядок передачі Предмету лізингу, порядок його реєстрації, бухгалтерський облік, строки і порядок лізингових платежів, порядок зміни лізингових платежів, страхування, обов'язки та права сторін, викуп, перехід права власності на Предмет лізингу, повернення предмету лізингу, додаткові умови та наслідки дострокового припинення Договору.
Так пункт 10.2 Загальних умов визначає, що Договір достроково припиняється у останній день місяця, в якому має місце одна з обставин наведених у підпунктах 10.2.1 -10.2.2. Також пунктом 10.3.2 визначено, що Лізингоотримувач має сплатити Лізингодавцю визначені платежі за Договором за певним порядком. Серед визначених платежів зазначено на першому місці вказано про необхідність сплатити комісію за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 2 % від суми непогашеної вартості предмета лізингу, визначеної за правилами ч. 5 п. п. 10.3.2 Загальних умов.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.п.5.1, 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу, Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
У п. 5.3 Загальних умов передбачено, що Лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.
Розділом 6 Договору передбачено порядок та підстави дострокового розірвання Договору. Так Лізингодавець має право достроково в одностороннє му порядку розірвати Договір та вилучити у Лізингоодержувача Предмет лізингу у безспірному порядку у випадках передбачених пунктами 6.1.1.- 6.1.7 Договору, зокрема, коли лізингоотримувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення становить більше 30 днів.
Договором передбачено, що у разі його припинення або розірвання всі витрати , пов'язані з вилученням Предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок Лізингоодержувача або відшкодовуються Лізингодавцю Лізингоодержувачем в повному обсязі (п. 6.4). Згідно умов п. 6.5 Договору після вилучення та реалізації предмета лізингу Лізінгодавець, у 30 денний строк перераховує Лізінгоодержувачу грошові кошти отримані від реалізації такого Предмету лізингу за вирахуванням заборгованості лізингоодержувача, якщо така є, та витрат, визначених п. 6.4. Договору.
За правилами п. 8.1 Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг -це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу (надалі -договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов Договору фінансового лізингу було укладено договір купівлі-продажу №Р2776-07/08/Н-463 Т-08 25 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм», в якості продавця, Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффазен Лізинг Аваль», в якості покупця та разом із участю фізичної особи -підприємця ОСОБА_2.
Як пояснював в судовому засідання Відповідач ОСОБА_2, він на виконання умов Договору, сплатив первісні платежі -аванс вартості Предмету лізингу -242500,00 гривень, адміністративну комісію 19400,00 гривень, а також до моменту вилучення Предмету лізингу сплачував комісійні платежі встановлені за Графіком (додаток 1 до Договору) до восьмого періоду лізингу. Від повної оплати сум визначених у рахунках Лізингодавця він відмовився з посилання на невідповідність сум визначених у рахунках сумам визначеним сторонами у Графіку платежів. За поясненням ОСОБА_2 він неодноразово звертався до Лізингодавця за отримання розшифровок нарахувань, але відповіді не отримав.
Як пояснив представник Позивача (а.с.45-54 т. 1), в результаті порушення умов Договору у Лізингоодержувача перед Позивачем (Лізингодавцем) виникла заборгованість в розмірі 717500,12 гривень. При розрахунку заборгованості позивач виходив з наступного.
Відповідач в порушення умов Договору належним чином не виконує свої зобов'язання у останнього утворилася заборгованість на дату вилучення предмету лізингу у розмірі 265088,97 гривень за наступними рахунками-фактурами:
№L2776-07/08/3 від 03.11.2008 р. -55666,55 гривень;
№L2776-07/08/4 від 01.12.2008 р. -82459,84 гривень;
№L2776-07/08/5 від 02.01.2009 р. -11828,79 гривень;
№L2776-07/08/6 від 02.02.2009 р. -11798,64 гривень;
№L2776-07/08/7 від 02.03.2009 р. -11873,21 гривень;
№L2776-07/08/8 від 01.04.2009 р. -91461,94 гривень;
з яких: - відшкодування частини вартості Предмета лізингу -134587,50 гривень;
- комісія Лізингодавця -130501,47 гривень.
Сторони погодили, що за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за Договором Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з п'ятого дня прострочення виконання грошового зобов'язання. Такі умови передбачені п. 5.1 Договору.
З таких підстав, Лізингодавцем були виставлені для сплати Лізингоодержувачем рахунків на сплату пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за рахунками-фактурами по лізинговим платежам. Отже, загальна сума пені за рахунками складає 51073,12 грн., яка складається з сум за рахунками: №L2776-07/08/р2 від 18.03.2009 р. -21819,63 гривень; №L2776-07/08/р1 від 17.02.2009 р. -22732,58 гривень; №L2776-07/08/р від 19.01.2009 р. -6520,91 гривень.
У зв'язку з порушенням Лізингоодержувачем умов Договору, який не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становило більше 30 днів, Лізингодавцем було прийняте рішення про дострокове розірвання Договору та вилучення (повернення) у Лізингоодержувача Предмету лізингу.
03.04.2009 р. був вилучений Предмет лізингу згідно акту від 03.04.2009 р., що підписаний сторонами та скріплений печатками (а.с.69 т. 1). В наслідок чого, та в порядку п. 10.3.2 Загальних умов, Відповідач зобов'язаний, на думку позивача, сплатити йому наведені нижче платежі, які зараховуються в такому порядку:
1) комісію Лізингодавця (Позивача) за дострокове припинення Договору в розмірі 2% від суми непогашеної вартості Предмету лізингу;
2) нараховані за Договором штрафні санкції (штраф, пеня);
3) суми, які відшкодовують витрати Лізингодавця (Позивача) та не були сплачені Лізингоодержувачем (Відповідачем);
4) заборгованість по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях;
5) суму непогашеної вартості Предмету лізингу, зазначену в Графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення Договору, та змінену за визначеними в Договорі та додатках до нього (Загальні умови, Графік) правилами.
Відповідно до п. 6.4 Договору передбачена умова - у разі припинення або розірвання цього Договору всі витрати, пов'язані з вилученням Предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок Лізингоодержувача або відшкодовуються Лізингодавцю Лізингоодержувачем в повному обсязі.
Вилучений Предмет лізингу був реалізований за вартістю 900000,00 гривень, у т.ч. ПДВ 150000,00 гривень. Тому вартість вилученого та реалізованого Предмету лізингу має бути відрахована від загальної суми грошового зобов'язання Відповідача за договором.
На підставі чого Позивачем (Лізингодавцем) був виставлений для сплати Відповідачу (Лізингоодержувачу) рахунок-фактура №L2776-07/08/r1 від 30.03.2010 р. на суму боргу, що виникла внаслідок дострокового припинення Договору, вилучення Предмету лізингу та подальшої його реалізації тощо. Рахунок Відповідачем не був сплачений, що підтверджується матеріалами справи.
Як вказував у своїх поясненнях Позивач, сума позову у розмірі 717500,12 гривень виникла з різниці між заборгованістю Відповідача (з урахуванням курсової різниці), яка була нарахована згідно умов Договору Позивачем в розмірі 1617500,12 гривень, зокрема відшкодування частини вартості Предмета лізингу (сума непогашеної вартості) 592912,50 грн., відшкодування частини вартості Предмета лізингу (сума курсової різниці) - 466205,90 грн., комісії лізингодавця (Позивача) з ПДВ - 2% за дострокове розірвання Договору -25418,84 грн., комісії лізингодавця (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) -130501,47 грн., відшкодування частини вартості Предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) -134587,50 грн., пеня (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення) -51073,12 грн., додаткових витрат з ПДВ (суми, які відшкодовують витрати Лізингодавця та не були сплачені Лізингоодержувачем) -76484,78 грн., комісії лізингодавця (відсотки за користування грошима) -140316,01 грн., та сумою отриманою від реалізації Предмету лізингу після його вилучення 900000,00 гривень.
Таким чином, отримавши від реалізації Предмета застави 900 000,00 гривень, Позивач спрямував ці кошти на погашення заборгованості яку самостійно нарахував та залишок боргу пред'явив до сплати. З огляду на вказане суд вважає за необхідним надати оцінку правомірності та обґрунтованості дії Позивача з нарахування заборгованості в цілому, що впливає на обґрунтованість позову в цілому.
Оцінивши надані сторонами докази та обґрунтування суд дійшов висновку про безпідставність нарахування Лізингодавцем таких сум:
- комісії лізингодавця (Позивача) з ПДВ - 2% за дострокове розірвання Договору -25418,84 грн.;
- додаткових витрат з ПДВ (суми, які відшкодовують витрати Лізингодавця та не були сплачені Лізингоодержувачем) -76484,78 грн.;
- комісії лізингодавця (відсотки за користування грошима) -140316,01 грн.
Так, проаналізувавши текст Договору, Додатку 4 та п.п. 10.3.2. Загальних умов (а.с. 18 т. 1) суд не вбачає факту визначення сторонами частин у підпункті 10.3.2., що в свою чергу не надає можливість однозначно встановити які саме правила визначені у ч. 5 п.п. 10.3.2. договору. Таким чином, суд не має підстав вважати, що сторони досягли згоди з приводу умов визначення комісії за дострокове припинення Договору, а тому твердження позивача про необхідність погашення двох відсоткової комісії (25418,84 гривен) за дострокове припинення Договору з сум отриманих від реалізації Предмету лізингу є необґрунтованим.
В обґрунтування вартості додаткових витрат, погашення яких передбачено п. 6.4 та п. 6.5 Договору докази оплат за зберігання Предмету лізингу, перевезення с/г техніки, юридичні послуги, сплати страхового платежу, позивач надав договори зберігання, надання транспортних послуг, акти прийому передачі виконаних робіт (а.с. 115-143 т. 1, а.с. 3-16 т. 2).
Позивач не надав суду документів які б підтверджували б витрати Позивача з перевезення Предмету лізингу від місця де майно було вилучено у Відповідача до місця його зберігання, не надав суду доказів витрат пов'язаних із укладання договору купівлі - продажу Предмету лізингу, як то могли б бути витрати з експертної оцінки майна, витрати на зняття з реєстрації.
Відповідно до приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З огляду на умови пунктів 6.4 та 6.5 Договору суд дійшов висновку, що надані Позивачем докази додаткових витрат не є належними і не мають безпосереднього зв'язку із діями Лізингодавця з вилучення та реалізації Предмету лізингу.
З огляду на вказане, посилання позивача на погашення додаткових витрат в сумі 76484,78 гривень є необґрунтованими.
Також позивач наполягав на необхідності погасити комісію у вигляді відсотків за користування грошима, які він не отримав своєчасно від Відповідача. Свою правову позицію з нарахування відсотків Позивач обґрунтовував посиланням на умови статей 536, 693 Цивільного кодексу України та статей 231, 232 Господарського кодексу України виходячи з облікової ставки НБУ, та нарахував 140316,01 гривень за період користування з 30.03.2010 р. по час подачі позову. Але, з наведеним Позивачем обґрунтуванням погодитися неможливо, оскільки, Договір не мав умов з приводу оплати комісії у вигляді відсотків за користування грошима, а застосування Позивачем наведених вище норм є безпідставним. Таким чином, погашення 140316,01 гривень з сум отриманих від реалізації Предмету застави є необґрунтованим.
Відповідач взагалі заперечував заборгованість за Договором, та наполягав на тому, що у разі припинення Договору та отримання Лізіингодавцем Предмету лізингу майнова сфера Позивача залишається такою, що нічого не втратила. Відповідач надав суду відзив на позов (а.с. 66 т. 1), контррозрахунок. У відзиві на позов Відповідач посилався на безпідставність стверджень позивача, щодо розірвання Договору в односторонньому порядку без згоди Відповідача. В обґрунтування своєї позиції Відповідач посилався на вимоги ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 654 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач зазначив, що станом на дату розірвання договору несплачена вартість предмету лізингу (за графіком) складала 637 775 грн., заборгованість по лізинговим платежам разом з пенею складала 183 559,5 грн., предмет лізингу, що був вилучений 03.04.2009 року був реалізований ним в грудні 2009 року за вартістю 900 000 грн. За таких умов, за розрахунком відповідача, залишок надходжень від реалізації предмету лізингу після компенсації банку вартості предмету лізингу (637 775,00 грн.) та несплаченої суми разом з пенею (183 559,50 грн.) складає 58940,54 грн. (а.с. 70 т. 1). Тобто, на думку Відповідача отриманих від реалізації предмету лізингу коштів цілком вистачало для відшкодування банку його вартості та повернення несплачених лізингових платежів з урахуванням пені.
З огляду на викладені вище обставини справи та обґрунтування суд не вбачає підстав для погодження із позицією відповідача.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані докази суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову в розмірі 475 280,49 гривень, яка складається з сум відшкодування частини вартості Предмета лізингу (сума непогашеної вартості) 592912,50 грн., відшкодування частини вартості Предмета лізингу (сума курсової різниці) - 466205,90 грн., комісії лізингодавця (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) -130501,47 грн., відшкодування частини вартості Предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) -134587,50 грн., пеня (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення) -51073,12 грн.
Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 292 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 11, 16 Законом України "Про фінансовий лізинг" ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2 (51400, АДРЕСА_1, ідент. №НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(04073, м. Київ, пр. Московський, 9, корп. 5; код ЄДРПОУ 34480657) заборгованість у розмірі 475 280,49 гривень, витрати на оплату державного мита у розмірі 4752,81 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 156,40 гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Ю.Ю. Первушин
Повне рішення складено
27.09.2011 р.