15 вересня 2011 року м. Київ К/9991/15151/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Калашнікової О.В.
Васильченко Н.В.
Леонтович К.Г.
Черпіцької Л.Т.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області, третя особа: Комунальне підприємство "Сєвєродонецька ТЕЦ" про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
В серпні 2010 року позивачі звернулися до суду з позовом до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання відповідача надати дозвіл на відключення їхніх приватних квартир від мережі центрального опалення.
В позові зазначають, що для забезпечити належних умов проживання позивачі вирішили відмовитись від послуг третьої особи та облаштувати індивідуальне (автономне) опалення свого житла, але отримали необґрунтовану відмову в дозволі на відключення від Сєвєродонецької міської ради Луганської області.
Посилаючись на те, що протягом тривалого часу послуги з опалення їхнього житла надаються третьою особою Комунальним підприємством "Сєвєродонецька ТЕЦ" неякісно, просили суд надати дозвіл на відключення належних їм квартир від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.
Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволені. Зобов'язано Сєвєродонецьку міську раду Луганської області надати дозвіл позивачам на відключення їхніх приватних квартир від мережі центрального опалення та гарячого водопостачання.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року скасовано постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 жовтня 2010 року та позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Сєвєродонецьку міську раду Луганської області передати на розгляд постійнодіючої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання заяви позивачів стосовно влаштування системи індивідуального опалення. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року скасувати, а постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 жовтня 2010 року залишити в силі.
Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що квартири та будинки, власниками яких є позивачі, обладнані центральним опаленням та системою гарячого водопостачання. З позовної заяви вбачається, що позивачі звертались з заявою до Сєвєродонецької міської ради Луганської області з вимогою надання дозволу на відключення їхніх квартир від мережі центрального опалення та гарячого водопостачання.
Також встановлено, що заступником Сєвєродонецького міського голови на звернення позивачів надані одинакові повідомлення про те, що згідно Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 169 від 06.11.2007 року, влаштування індивідуальної системи опалення можливо тільки за умови відключення від центрального опалення та гарячого водопостачання цілого житлового будинку, тому влаштування поквартирного індивідуального опалення не дозволяється.
Скасовуючи рішення попереднього суду апеляційний суд виходив з того, суд першої інстанції своїм рішенням зобов'язав вчинити дії, які не відносяться до компетенції відповідача, оскільки повноваження щодо надання дозволу покладено на постійнодіючу комісію з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання.
З такими висновками погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги»(далі по тексту - Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону, житлово-комунальні послуги -це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Пунктом 6 ст. 26 Закону визначено право споживача відмовитись від користування послугою виконавця або виробника.
Законом України «Про теплопостачання»визначено основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі по тексту - Правила). Споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, про що вказує п. 24 та 25 Правил. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
На виконання п.25 Правил наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року із змінами, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 169 від 06.11.2007 затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (Далі по тексту - Порядок).
Відповідно до п. 1.2 Порядку для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг від центрального опалення та гарячого водопостачання орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання, призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії. Засідання постійно діючої міжвідомчої комісії відбуваються у міру потреби, але не рідше одного разу на місяць.
Судами встановлено, що Сєвєродонецькою міською радою Луганської області була створена Постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що Сєвєродонецька міська рада Луганської області не наділена повноваженнями щодо розгляду питань пов'язаних з відключенням від отримання послуг від центрального опалення та гарячого водопостачання, а при отриманні заяв з таким проханням зобов'язана передати їх на розгляд комісії.
Судом апеляційної інстанції вірно наголошено на те, що звернення позивачів не розглядались відповідачем, про що свідчать листи на адресу кожного позивача, сформульовані як повідомлення.
Таким чином вірним є твердження апеляційного суду, що суд першої інстанції, в порушення ст. 162 КАС України, замінив компетентний орган, що уповноважено приймати відповідні рішення.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання відповідача передати на розгляд відповідної Постійної комісії заяви позивачів про влаштування індивідуального опалення відповідно до встановленого Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.
За правилами частин першої та другої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді