06 вересня 2011 року м. Київ К-1230/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Карася О.В.
Рибченка А.О.
Степашка О.І.
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2008
у справі № 5/3
за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сезар СВ”
третя особа: Державний реєстратор Печерського району м. Києва
про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію
платника податку на додану вартість
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сезар СВ” про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2007 закрите провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2008 ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2007 залишено без змін.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати ухвалу суду першої та апеляційної інстанції, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга вмотивовані тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Статтею 104 КАС України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, встановлені, зокрема статтями 10, 11 і 111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” N 509-XII.
В інших, не передбачених законом випадках, підстави для порушення судового провадження у справі по спору з приводу реалізації податковим органом компетенції, ініційованому цим органом, відсутні.
Так, згідно з пунктом 17 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість” рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість як за ініціативою платника податків, так і за ініціативою податкового органу, приймається податковим органом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що Закону України „Про державну податкову службу в Україні” не передбачено повноважень на звернення до суду з позовом про визнання недійсним установчих документів, також позовні вимоги податкових органів про анулювання свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки суд не може підміняти собою компетентні державні органи, уповноважені на прийняття відповідного рішення.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2008 у справі № 5/3 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2008 у справі № 5/3 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГоловуючийМ.О. Федоров
СуддіО.В. Карась
А.О. Рибченко
О.І. Степашко
Т.М. Шипуліна
Суддя М.О. Федоров