"18" серпня 2011 р. м. Київ К-41196/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О., Степашка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді
на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2008р.
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009р.
у справі №14/354
за позовом приватного підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді
про визнання нечинним рішення,
встановив:
У грудні 2007 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до відповідача про визнання нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.07.2007р. №0002011710/0.
Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2008р. залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009р., позов задоволено в повному обсязі, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Кіровограді №0002011710/0 від 17.07.2007р., стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП ОСОБА_1 судові витрати.
Не погоджуючись з постановленими рішеннями ДПІ у м. Кіровограді звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову ПП ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
Працівниками Державної податкової інспекції м. Кіровограда проведена планова виїзна документальна перевірка ПП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 р. по 31.03.2007 р., за результатами перевірки складено акт від 06.07.2007 р. №84/17-10/НОМЕР_1, в якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 1,7 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме позивачем не проведено через реєстратор розрахункових операцій готівкові кошти, а також неподано до податкової інспекції звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок.
На підставі акту перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.07.2007 р. №0002011710/0 з посиланням на пункт 1 ст.3, пункт 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
В ході перевірки встановлено, що торгівельна діяльність ПП ОСОБА_1, згідно наданих на перевірку документів, здійснювалась за готівкові кошти з випискою прибуткових касових ордерів за реалізовану сільськогосподарську продукцію.
Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що ПП ОСОБА_1 здійснена реалізація сільськогосподарської продукції юридичним особам за готівкові кошти шляхом поставки вказаної продукції на елеватори вказані покупцями, в місці отримання товару операції з розрахунків у готівковій формі не здійснювалися, оскільки це були оптові поставки товару, що підтверджується наданими позивачем документами. А тому у відповідності до пункту 12 частини 1 статті 9 Закону позивач не зобов'язаний використовувати реєстратори розрахункових операцій або розрахункові книжки.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх з огляду на наступне.
Згідно статті 1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій таабо безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до пункту 1 статті 3 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України згідно пункту 1 статті 17 Закону застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Згідно пункту 12 частини 1 статті 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Аналізуючи вищевказані норми закону, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що висновок податкового органу щодо необхідності застосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні розрахунків за реалізовану сільськогосподарську продукцію оптовими партіями є безпідставним, а тому рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій не є обґрунтованим.
Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді -залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________М.І. Костенко
___________________С.Е. Острович
___________________А.О. Рибченко
___________________О.І. Степашко
Суддя Н.Є. Маринчак