17 червня 2011 року м. Київ В/9991/1296/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Калашнікової О.В.
Васильченко Н.В.
Гончар Л.Я.
Леонтович К.Г.
Черпіцької Л.Т.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2011 року, прийнятої за результатами розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного контрольно -ревізійного управління України, Контрольно -ревізійного управління міста Києва про визнання нечинними актів та їх висновків
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2010 року провадження по справі закрито, в зв'язку з неналежністю розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 року в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1. -відмовлено. Рішення першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2011 року року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 року залишено без змін.
У заяві про перегляд Верховним Судом України вказаного рішення Вищого адміністративного суду України скаржник ставить питання про його скасування, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 171 ч. 2 КАС України. До заяви додана копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 жовтня 2010 року, в якій на думку заявника має місце неоднакове застосування касаційним судом норм матеріального права.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що підстави для допуску справи за позовом ОСОБА_1 до Головного контрольно -ревізійного управління України, Контрольно -ревізійного управління міста Києва про визнання нечинними актів та їх висновків, - відсутні.
Відповідно до вимог пункту 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, на який посилається відповідач в заяві, підставою для перегляду судових рішень є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Наявність таких підстав по даній справі відповідач не навів.
Норми статті 171 ч. 2 КАС України є нормами процесуального права.
Оскільки в даному випадку заявник ставить питання про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України з підстав неоднакового застосування судом саме норм процесуального права, то це, в свою чергу, виключає можливість допуску до перегляду зазначеної ухвали Верховним Судом України.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду судових рішень немає.
Керуючись статтями 102, 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_1 до Головного контрольно -ревізійного управління України, Контрольно -ревізійного управління міста Києва про визнання нечинними актів та їх висновків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді