Справа № 22а-4193/11
Копія
22 вересня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді: Гринчука Р.С.,
суддів Матковської Л.О., Карпусь С.А.,
при секретарі: Щербань А.В.,
діючи відповідно до Закону України „Про внесення змін до розділу 12 „Прикінцеві положення” Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 березня 2010 року,
встановила:
У січні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
При цьому позивачка просила зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради провести доплату недоотриманої щомісячної допомоги за період з жовтня 2007 ріку по грудень 2008 року в сумі 5835 грн.09 коп.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка зазначила, що протягом 2007 року здійснювали догляд за малолітньою дитиною і одержувала відповідну державну допомогу, яка всупереч вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ (далі -Закон № 2811-ХІІ) виплачувалась у меншому розмірі.
В 2008 році така допомога також надавалася їй в розмірі, який є меншим, ніж передбачено вищевказаним законом.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 березня 2010 року позов задоволено частково, зобов'язано управління здійснити нарахування і виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період за період з жовтня 2007 року по грудень 2007 року, в решті позову відмовлено.
Суд виходив з того, що з 9 липня 2007 року (з часу набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007) до 31 грудня 2007 року позивачці виплачувалась державна допомога у неналежному розмірі.
В апеляційній скарзі управління просить скасувати постанову суду та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом не було враховано того, що управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради не наділене повноваженнями щодо перерахунку вказаної допомоги та її виплати поза межа відповідного бюджетного року. Управління не може змінити видатки, які визначені Законом України про Державний бюджет на відповідний рік, оскільки це є прямим порушенням Конституції України та Бюджетного кодексу України. Апелянт вказує на те, що всі видатки держави визначаються Кабінетом Міністрів України та затверджуються в Законі України „Про Державний бюджет”, який приймається Верховною Радою України і не можуть бути зміненні будь-яким розпорядником коштів державного бюджету. Таким чином призначення та виплата ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснювалась відповідно до чинного законодавства.
Учасники процесу, які у встановленому законом порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з'явилися.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Встановлено, що позивачка має малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У 2007 році їй виплачувалась державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до вимог ст.ст. 13-15 Закону № 2811-ХІІ. Позивачка отримувала вказану допомогу в жовтні розмірі 67,43 грн., в листопаді, грудні -по 130 грн.64 коп.
Дані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини і довідкою щодо розміру виплаченої допомоги.
Відповідно до ст. 13 Закону № 2811-ХІІ право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за цією дитиною.
В силу ст. 15 ч. 1 Закону № 2811-ХІІ (в редакції, чинній до 1 січня 2007 року) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону № 2811-ХІІ (у тій же редакції) розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року -50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»зупинено на 2007 рік дію частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону № 2811-ХІІ, а абзацом 3 частини 2 статті 56 цього Закону було установлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (відповідно до Закону № 2811-ХІІ і Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням») здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абзацу 3 частини 2 статті 56 і пункту 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнані такими, що не відповідають Конституції України. Ці норми діяли з 1 січня 2007 року до 9 липня 2007 року і у відповідності до ст. 152 ч. 2 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Після цього відновили дію попередні положення Закону № 2811-ХІІ.
Частиною 1 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років: з 1 січня -434 грн., з 1 квітня -463 грн., з 1 жовтня 2007 року -470 грн.
Отже, лише з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року особи, які набули право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, мали отримувати таку допомогу у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що з жовтня 2007 року до 31 грудня 2007 року ОСОБА_1 не виплачувалась державна допомога у належних розмірах.
Посилання управління на порушення судом норм матеріального права не ґрунтуються на законі.
Оскільки оскаржуваною постановою позивачці було відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення недоотриманої допомоги за 2008 рік, тому підстав для розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги в цій частині не вбачається.
Постанова суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради залишити без задоволення, а постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 березня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали у повному обсязі відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук
Головуючий у першій інстанції -Ходоровський Б.В. Справа № 22а -4193
Доповідач -Гринчук Р.С. Категорія 10.3.3