Рішення від 19.09.2011 по справі 2-821/11

Справа № 2-821/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2011 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого -судді Салія В.В.

при секретарі Рибаковій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітнього сина ,-

встановив :

Позивачка звернулася в суд із позовом про отримання дозволу на виїзд за кордон разом з нею неповнолітньому сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без письмового дозволу його батька ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що 03 листопада 1994 року уклала шлюб з ОСОБА_2. Від спільного подружнього проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народився син ОСОБА_4. Рішенням Жидачівського районного суду від 26 грудня 2006 року шлюб між ними було розірвано, неповнолітнього сина ОСОБА_4 залишено на її вихованні. Вона працевлаштувалась та постійно проживає у Чеській Республіці, однак не може вивезти сина за кордон, для цього їй необхідний дозвіл батька дитини, який відмовляється дати такий дозвіл. Відповідно до вимог ст. 4.2 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», при відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітньої дитини за кордон може бути вчинений на підставі рішення суду. В зв»язку з цим змушена звернутися до суду для отримання дозволу на вивезення дитини за кордон.

В судове засідання позивачка не з»явилася, а направила заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, суду заявив, що раніше неодноразово надавав згоду на тимчасовий виїзд за кордон сина ОСОБА_4. Коли позивачка звернулася до нього про дачу згоди на його постійний виїзд, то він відмовився надати такий дозвіл, поскільки у заяві вона просила вказати, що син може їхати за кордон у супроводі не лише матері, але й інших посторонніх осіб. Згідний надати дозвіл сину на виїзд за кордон у супроводі лише матері ОСОБА_1

Представник органу опіки та піклування Жидачівської РДА в судове засідання не з»явився, на адресу суду було направлено заяву заступника голови Жидачівської РДА про розгляд справи у відсутності представника органу опіки та піклування, заявлений позов просить задоволити.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вбачає підстави для задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Жидачівського районного суду від 26 грудня 2006 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишено на вихованні матері. Позивачка працевлаштувалась та постійно проживає у Чеській Республіці, однак не може вивезти сина за кордон, для цього їй необхідний дозвіл батька дитини, який відмовляється дати такий дозвіл. Згідно ст. 9 Сімейного Кодексу України подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства. Питання надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітнього сина сторонами не врегульовано. Відповідно до ст. 313 ЦК України, ст. 4.2 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України»фізична особа, яка не досягла 16 років, має право на виїзд за межі України за згодою батьків, піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду. У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» виїзд за межі України громадян, які не досягли 16 річного віку, у супроводі одного з батьків здійснюється у разі пред»явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16 річного віку, без згоди одного з батьків та супроводу другого з батьків. Відповідно до Конвенції про права дитини, яка ратифікована Постановою Верховної Ради № 789 від 27.02.91 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення , судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини. У відповідності до вимог ст.ст.7,155 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Суд вважає, що з метою забезпечення гарантованих державою прав та інтересів дитини, позов необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 212- 215 ЦПК України, на підставі ст. 7, 154-155 Сімейного Кодексу України, ст. 4 ЗУ “Про порядок виїзду з України та в”їзду в Україну громадян України”,-

Вирішив :

Позов задовольнити.

Дозволити виїзд за кордон неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька ОСОБА_2 у супроводі матері ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до апеляційного суду Львівської області через Жидачівський районний суд.

Головуючий-суддя: