2-а-468/11
25.07.2011 року м. Южне
Суддя Южного міського суду Одеської області Асанова З.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Южне Одеській області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Южне Одеської області про визнання дій відповідача незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як „дитині війни” до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 року з урахуванням різниці, а також зобов'язання в подальшому нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії відповідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідач надав до суду заперечення, що позовні вимоги не визнає та просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Южне Одеській області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,необхідно частково задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ухвали Южного міського суду від 11.07.2011 року адміністративний позов у частині вимог позивача до Управління Пенсійного фонду України в м. Южне Одеської області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни», за період з 01.01.2009 року по 10.01.2011 року залишено без розгляду на підставі ст.99-102 КАС України.
Позивач, є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України та має статус дитини війни у розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується посвідченням.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року із змінами передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення шляхом надання пільг і державної підтримки визначені та закріплені в Законі України „Про соціальний захист дітей війни”.
Таким чином, право позивача на підвищення до пенсії є обґрунтованим та гарантується Конституцією України.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007 зупинена дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік, передбачене ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до п. 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року внесено зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 встановлено, що положення пункту 41 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, на яку посилається відповідач, як на підставу своїх заперечень щодо виплати позивачу державної соціальної допомоги в обмеженому розмірі, також не може бути взята до уваги, оскільки Постанову засновано на п. 41 „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, який вже на час прийняття Постанови № 530, було визнано неконституційним рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визнав цей розмір або встановлював інший розмір немає.
Згідно до ч. 2 ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 року № 2017-Ш мінімальний розмір пенсії за віком не може бути нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом, а ст. 19 зазначеного Закону передбачено, що розмір мінімальної пенсії за віком визначається виключно законами України.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини 1 статті 58 Конституції про незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність, слід мати на увазі, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів та базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. А тому посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов'язків, не можуть бути прийнято до уваги.
Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії не може братися до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов'язань, покладених на управління законодавством.
Отже з 01.10.2008 року відповідач виплачував позивачеві підвищення до пенсії в розмірі 49,80 грн., що не відповідає розміру встановленому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до норм КАС України адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту вже порушених прав, свобод чи інтересів, при цьому можливість захисту відповідних прав, свобод та інтересів на майбутнє не передбачено, тому вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та забезпечувати її виплату у подальшому не підлягають задоволенню.
19.06.2011 року набрав законної сили Закон України №3491-VІ Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», відповідно до якого прикінцеві положення доповнені пунктом 4, яким встановлено, що ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011рік». Даний Закон не визнавався неконституційним та є діючим.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6-14, 122, 159-163, 256 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Южне Одеській області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»-задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Южне Одеської області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком з 11 січня 2011 року по 18 червня 2011 року -протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Южне Одеської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 11 січня 2011 року по 18 червня 2011 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням нарахованих та виплачених сум.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
У відповідності з вимогами п.1 ч.1 ст. 256 КАС України допустити негайне виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк -з дня проголошення постанови, у разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії цієї постанови, а для суб'єктів владних повноважень, яких було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді -з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Южного міського суду
Одеської області З.І.Асанова