Справа № 2-а-1797/11
23 вересня 2011 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючий - суддя Ісаєвської О. В. ,
при секретарі - Чорній Л. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання незаконними дій, зобов'язання провести перерахунок пенсії -
22 серпня 2011 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.
Свій позов мотивував тим, що є пенсіонером за віком і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України у Печерському районі міста Києва. Одержуючи державну пенсію за віком, продовжує працювати і, відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у 2011 році звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі. Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва здійснило перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячного заробітку по народному господарству за 2007 рік, відмовивши проведення перерахунку із застосуванням показника за 2010 рік.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позові та просив його задовольнити.
Представник відповідач надіслав суду письмові заперечення, в яких просив в задоволенні адміністративного позову відмовити, обґрунтувавши свою позицію тим, що нормами чинного законодавства не передбачено застосування показника середньої заробітної плати, за рік, що передує року перерахунку пенсії.
На підставі ч. 4 ст. 128 КАС України суд розглянув справу у відсутність представника відповідача, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача (а.с. 4). Одержуючи державну пенсію за віком, продовжував працювати і, відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 03.08.2011 року звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі (а.с. 5).
Відповідач 16.08.2011 року направив позивачу відповідь про те, що перерахунок пенсії було проведено згідно заяви від 05.05.2010 року з урахуванням середньомісячного заробітку по народному господарству за 2007 рік, вказав, що перерахунок проведено вірно згідно норм чинного законодавства.
Відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
За змістом частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.
Підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення підпункту «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України (№25к/96-ВР) Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Прийняття нормативно-правового акту про відновлення дії норми закону, яка існувала до внесення до неї змін, що в подальшому були визнані неконституційними, не вимагається.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в їх первинній редакції. Тобто, з часу прийняття цього рішення перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Підпунктом 3 пункту 11 цієї постанови визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI, яка визнана неконституційною.
Отже, починаючи з 28 травня 2008 року діють два нормативно-правові акти (Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанова Кабінету Міністрів України), які регулюють спірні правовідносини.
При цьому, умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови Кабінету Міністрів України не відповідають умовам, викладеним в частині 1 статті 40, частині 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІV.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ч. 1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Положення ч.4 ст.42 Закону у редакції, що були відновлені з 22 травня 2008 року, передбачають, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону.
Разом з тим, у ч.4 ст.42 Закону у відновленій редакції не передбачено застосування під час перерахунку пенсії ні показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії (який був передбачений Закону у редакції від 28 грудня 2007 року та постанова КМ України № 530 від 28 травня 2008 року), ні показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (який враховується при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно ч.2 ст.40 Закону).
Також слід звернути увагу, що в ч.2 ст.40 Закону у відновленій редакції у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії зазначено, що показник Зс -це середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. На вказаний показник є посилання лише у формулі, передбаченій для визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії. Посилання на нього у статті, яка передбачає порядок та підстави перерахунку пенсії, відсутні.
Тому суд приходить до висновку, що показник «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії» застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність у позивача правових підстав вимагати перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 календарний рік, а тому, в задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то позивачу понесені ним судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 19, 75, 92 Конституції України, статтями 40, 42, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 97, 99, 100, 158-163, 167 КАС України суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання незаконними дій, зобов'язання провести перерахунок пенсії з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і перерахунку пенсії, що передує року звернення за перерахунком пенсії відмовити.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи які брали участь у справі але не були присутні в судовому засіданні можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О. В. Ісаєвська