Справа № 3957
Центральний районний суд м. Миколаєва
21.04.2011
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді Алєйнікова В.О.
при секретарі Луговенко К.С.
розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом
позивача ОСОБА_1
до
відповідача Управління державної автомобільної інспекції УМВС України у Кіровоградській області,
суть позову про оспорювання постанови серії ВА №125936 від 27 квітня 2010 року, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про оспорювання постанови серії ВА №125936 від 27 квітня 2010 року, якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. на підставі частини 1 статті 122 КУпАП за ненадання переваги у русі пішоходу.
У судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що позивач не з'явилась, про час та місце розгляду справи сповіщалась належним чином, просила суд про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання свого представника не надіслав.
Зважаючи про те, що у справі є наявними достатні докази для її розгляду по суті, та немає необхідності в особистих поясненнях сторін для прийняття рішення по суті, суд ухвалив про розгляд справи за їх відсутності.
Після вислуховування позивача та перевірки матеріалів справи суд дійшов такого.
Оскаржуваною постановою встановлено, що позивач 27 квітня 2010 року на автодорозі Кіровогра - Платоново не надав дороги пішоходу на нерегульованому пішоходному переході.
Такі дії позивача кваліфіковані за частиною 1 статті 122 КУпАП та за їх вчинення на позивача накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн.
При перевірці цієї постанови суд виходе з вимог частини 3 статті 2 КАС України, відповідно до якої перевіряє лише, чи винесена вона:
1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4. безсторонньо (неупереджено);
5. добросовісно;
6. розсудливо;
7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10. своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В зв'язку із цим суд відзначає, що доказів протилежного позивачем не наведено та суду не надано.
Натомість з матеріалів справи вбачається, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач:
· діяв у межах наданих йому повноважень щодо фіксації порушень правил дорожнього руху та притягнення винних до адміністративної відповідальності.
· діяв обґрунтовано. Так, відповідач у межах його компетенції встановив факт порушення правил дорожнього руху; .
Самі ж по собі пояснення позивача під час розгляду справи у суді не можуть бути покладені в основу рішення по суті справи, адже не є доведеними належним чином.
До того ж, відповідач інших вимог діючого законодавства не порушував та кваліфікував дії позивача вірно та обрав йому вид та міру адміністративного стягнення в межах санкції, що передбачена відповідною статтею КУпАП.
Отже, підстави для задоволення позову є відсутніми.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 158-163 КАСУ, суд, -
У задоволенні позову - відмовити. .
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
СУДДЯ =АЛЄЙНІКОВ В.О.=