03.06.08р.
Справа № А38/79-08
За позовом Дніпропетровської обласної громадської організації «Дніпропетровський координаційно - експертний центр з питань регуляторної політики», м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
третя особа на стороні відповідача - Управління з питань розвитку підприємництва та регуляторної політики Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
про визнання нечинним рішення
Суддя Би шевська Н.А.
Секретар судового засідання Бикова А.О.
Представники сторін:
Від позивача Андрєєв О.М.
Від відповідача Бірюк Л.В.
Від третьої особи Тимченко В.П. дов. № 7/11-827 від 20.05.2008 року
Заявлено позов Дніпропетровської обласної громадської організації «Дніпропетровський координаційно - експертний центр з питань регуляторної політики»(далі - Позивач) про визнання нечинним рішення Дніпропетровської міської ради № 4/8 від 06.12.06 р. «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки проект та аналіз регуляторного впливу не були оприлюднені, згідно до вимог ст.36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» то і рішення №1123 не могло бути прийнято Дніпропетровською міською радою та повинно бути визнаним нечинним.
07.03.08 р. позивачем змінені позовні вимоги та станом на день розгляду справи викладені в наступній редакції:
визнати нечинним рішення Дніпропетровської міської ради № 4/8 від 06.12.06 р. «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки»;
визнати протиправним прийняття Дніпропетровською міською радою рішення №4/8 від 06.12.06 р. без складання аналізу регуляторного впливу та оприлюднення проекту цього акту;
визнати протиправним неопублікування Дніпропетровською міською радою проекту Рішення №4/8 від 06.12.06 р. «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки»;
визнати протиправним нескладання та неоприлюднення Дніпропетровською міською радою Аналізу регуляторного впливу рішення №4/8 від 06.12.06 р. «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки»;
визнати протиправним непроведення Дніпропетровською міською радою базового відстеження результативності рішення №4/8 від 06.12.06 р. «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки».
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що при прийнятті Дніпропетровською міською радою рішення №4/8 від 06.12.06 р. «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки» відповідач мав всі повноваження на прийняття даного акту у відповідності до ст.12 Земельного Кодексу України та те, що інтереси позивача не порушено даним рішенням.
Окрім того, відповідачем на підтвердження опублікування долучено до справи докази опублікування проекту рішення Дніпропетровської міської ради Про ставки орендної плати за земельні ділянки та аналіз регуляторного акту рішення сесії міськради «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки», оприлюдненого 04.03.05 р. в газеті « Наше місто».
Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що проект рішення міської ради від 06.12.06р. №4/8 «Про ставки річної орендної плати на земельні ділянки» підготовлено за участі представників Дніпропетровської міської асоціації промисловців та підприємців, оприлюднено в газеті «Наше місто» від 04.03.05р. разом з аналізом регуляторного впливу, узгоджено Дніпропетровським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України та неодноразово обговорювався на засіданнях Координаційної ради з питань розвитку підприємства виконкому міської ради. В зв'язку з коригуванням та узгодженням проекту 06.12.06р. проект затверджено міською радою. Таким чином, третя особа вказує на здійснення всіх необхідних дій, необхідних для прийняття проекту рішення та вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні 14.02.08р. позивачем заявлені клопотання про витребування доказів та про публікацію оголошення про відкриття провадження в пресі, задоволені судом.
На підставі заявлених сторонами клопотань та заяв, розгляд справи неодноразово зупинявся.
В судовому засіданні 03.06.2008 року у відповідності до ст. 160 КАС України оголошена вступна та резолютивна частини.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, господарський суд, -
06.12.06р. Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №4/8 «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки».
Як зазначено в тексті рішення, на виконання рішення Міської ради від 17.07.05р. №3/29 «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки» та з метою розвитку ринку землі у місті, економічного регулювання земельних відносин та збільшення надходжень коштів від орендної плати за землю до міського бюджету, Керуючись законами України «Про плату за землю», «Про оренду землі», «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним кодексом України, міська рада вирішила:
1. Затвердити ставки річної орендної плати за земельні ділянки, що передаються в оренду із земель, право розпорядження якими має міська рада (додаток);
2. Встановити, що рішення набирає чинності з 01.01.07р.
2.2. Дія цього рішення не розповсюджується на договори оренди земельних ділянок, рішення про передачу яких в оренду прийняті міською радою до 01.01.07р.
2.3. Ставка річної орендної плати за кожну земельну ділянку (п.1 цього рішення) визначається заявником відповідно до мети використання земельної ділянки та затверджується рішенням міської ради. Згідно з чинним законодавством відповідальність за достовірність визначення та дотримання функціонального призначення ділянки несе орендар, який повинен інформувати про зазначене комітет земельних відносин міської ради для внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.
3. Вважати таким, що втратило чинність рішення Міської ради від 13.07.05р. №5/29 «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки».
В якості додатку до рішення додано ставки річної орендної плати за земельні ділянки, що передаються в оренду із земель, право розпорядження якими має міська рада.
Оскаржуване рішення та додаток до нього долучено відповідачем до справи в якості ксерокопії газетної сторінки газети «Наше місто».
Виходячи з наявних матеріалів справи та заявлених позивачем вимог, суд задовольняє позов в повному обсязі, з наступного.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Відповідно до зазначеного Закону, державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності це - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України;
Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;
Регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.
З огляду на вищевикладене, рішення про зміну ставок річної орендної плати за земельні ділянки безпосередньо спрямоване на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами та суб'єктами господарювання.
Окрім того, відповідачем фактично не заперечується те, що даний акт є регуляторним. Підтвердженням розповсюдження дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» на спірне рішення слугує проект рішення від 01.05.05р.
Таким чином, застосування до даного рішення положень ст.36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»є обґрунтованим та правомірним.
Щодо посилання, на те, що надані в справу проекти рішення Міської ради від 01.05.05р. та аналіз впливу проекту регуляторного акту рішення міськради є проектами оспорюваного рішення міськради суд не приймає до уваги на підставі наступного.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Хоча відповідачем і вказано на пов'язаність між собою проекту рішення наданого в справу та оскаржуваного рішення, однак жодних доказів на підтвердження цього факту не надано. Натомість Проект рішення Дніпропетровської міської ради «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки»(надалі - Проект) та спірне рішення Дніпропетровської міської ради №4/8 від 06.12.06 р. «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки»(надалі -спірне Рішення) мають між собою ряд відмінностей, а саме:
- Проект розроблено враховуючи пропозиції робочої групи (розпорядження міського голови від 30.07.03 №546р.), в той час як спірне рішення прийнято на виконання рішення Міської ради від 17.07.05р. №3/29
- згідно п.2.1 Проекту рішення набирає чинності з 01.05.05р. Згідно п.2.1 спірного Рішення -з 01.01.07р.
- відповідно до п.2.2 Проекту, ставка річної орендної плати за кожну земельну ділянку (п.1 цього рішення) визначається на підставі акта обстеження, складеного робочою групою виконавчого комітету районної у місті ради по самоврядному контролю за використанням і охороною земель, і затверджується відповідним рішенням міської ради, відповідно до п.2.3 спірного Рішення - ставка річної орендної плати за кожну земельну ділянку (п.1 цього рішення) визначається заявником відповідно до мети використання земельної ділянки та затверджується рішенням міської ради. Згідно з чинним законодавством відповідальність за достовірність визначення та дотримання функціонального призначення ділянки несе орендар, який повинен інформувати про зазначене комітет земельних відносин міської ради для внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.
- в проекті відсутнє посилання на втрату чинності рішення Міської ради від 13.07.05р. №5/29 «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки».
Окрім того відрізняються і додатки долучені до спірного Рішення та Проекту стосовно ставок річної орендної плати за земельні ділянки, зокрема -в рішенні збільшено перелік мети використання земельної ділянки.
Таким чином, суд приходить до висновку про нетотожність наданого до справи Проекту спірного рішення самому Рішенню Дніпропетровської міської ради №4/8 від 06.12.06 р. «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки».
Відповідно до п.2 ч.2 ст.35 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»за рішенням сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради або відповідальної постійної комісії відповідної ради можуть повторно оприлюднюватися проекти регуляторних актів, які оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради.
Таким чином, законодавством встановлена можливість повторного оприлюднення проекту, однак докази повторного оприлюднення проекту рішення Дніпропетровської міської ради «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки»який би відповідав змісту прийнятого спірного рішення ані відповідачем ані третьою особою до матеріалів справи не долучено.
Відповідно до ст.36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.
У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
Згідно ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Дніпропетровської обласної громадської організації «Дніпропетровський координаційно - експертний центр з питань регуляторної політики»такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позиція відповідача та третьої особи стосовно наданих в справу документів та заперечень позовних вимог є не доведеною, та такою що суперечить доказам, долученим до справи.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, господарський суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати нечинним рішення Дніпропетровської міської ради №4/8 від 06.12.06 р. «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки».
Визнати протиправним прийняття Дніпропетровською міською радою рішення №4/8 від 06.12.06 р. без складання аналізу регуляторного впливу та оприлюднення проекту цього акту.
Визнати протиправним неопоблікування Дніпропетровською міською радою проекту рішення №4/8 від 06.12.06 р. «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки».
Визнати протиправним нескладання та неоприлюднення Дніпропетровською міською радою Аналізу регуляторного впливу рішення №4/8 від 06.12.06 р. «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки».
Визнати протиправним непроведення Дніпропетровською міською радою базового відстеження результативності рішення №4/8 від 06.12.06 р. «Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки».
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А.Бишевська
Дата складання постанови в повному обсязі 07.07.2008 року.