Постанова
Іменем України
02 липня 2008 року
Справа № 2-26/3460-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Волкова К.В.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
заявника: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Сакського комбінату комунальних підприємств на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 04.04.2008 у справі №2-26/3460-2008
за позовом Приватного підприємства "Інва-Саки" (вул. Полтавська, 5е,Саки,96500)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідаік" (вул. 9-ти Героїв, 2,Саки,96500)
про стягнення 800000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 04.04.2008 у справі № 2-26/3460-2008 затверджено мирову угоду, укладену між сторонами.
Затверджуючи мирову угоду, суд першої інстанції виходив з того, що умови цієї угоди не суперечать законодавству, не ущемляють права та законні інтереси інших осіб.
Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, Сакський комбінат комунальних підприємств 10.06.2008 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу передати до господарського суду АР Крим для розгляду по суті.
Основні доводи апеляційної скарги полягають у тому, що ТОВ "Лідаік" не мало права продажі спірного нерухомого майна -735/1000 часток готелю "Чайка", що розташований за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Курортна, б. 71, так як воно було придбане у особи, яка не мала права продажі цієї будівлі.
Заявник скарги зазначає, що відповідно до статуту Сакського комбінату комунальних підприємств, вказаний готель являвся структурним підрозділом Сакського комбінату комунальних підприємств, а будівля готелю -належала комбінату на праві повного господарського відання (пункти 1.1. та 1.7. статуту).
Також в апеляційній скарзі зазначено, що на час відкриття ліквідаційної процедури боржника -Сакського комбінату комунальних підприємств, згідно постанові Господарського суду АР Крим у справі № 2-5/3857-2005 від 10.10.2005, будівля готелю "Чайка", відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підлягала включенню до ліквідаційної маси.
Таким чином, апелянт вважає, що з 10.10.2005, на підставі ст.ст. 23, 26, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", право розпорядження будівлею готелю "Чайка" належало лише ліквідатору Сакського комбінату комунальних підприємств, а його відчуження мало відбуватися тільки у рамках зазначеного Закону. Отже, заявник скарги вважає, що суд першої інстанції, постановляючи спірну ухвалу, фактично вирішив питання про права та обов'язки комбінату, не залучивши останнього до участі у справі, що, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду.
У судове засідання, яке відбулося 02.07.2008, представники сторін та заявника апеляційної скарги не з'явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Представники сторін надіслали клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку своїх представників у судове засідання. Представник Сакського комбінату комунальних підприємств про причину неявки судову колегію не сповістив.
Судова колегія, знаходячи матеріали, що є у справі достатніми, а підстави неявки у судове засідання -неповажними -відмовляє у задоволенні клопотань сторін про відкладення справи, та вважає можливим приступити до її розгляду за відсутністю представників сторін та заявника скарги.
Розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Судом встановлено, що 13.03.2008, між приватним підприємством “Інва-Саки» та ТОВ “Лідаік» було укладено договір безпроцентної позики грошей.
Відповідно до умов вказаного договору Позикодавець (позивач) передав у власність, а Позичальник (відповідач) прийняв грошові кошти у розмірі 800000,00 грн. з зобов'язанням повернути таку ж суму до 18.03.2008 включно.
Пунктом 5 договору передбачено, що сума позики має повертатись одноразово, всією сумою в цілому. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок Позичкодавця.
Однак, грошові кошти у розмірі 800000,00 грн. відповідачем на момент розгляду справи не повернено позивачу, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у сумі 800000,00 грн.
У процесі розгляду справи між сторонами досягнуто мирової угоди, наступного змісту:
1.Дана мирова угода укладена сторонами по господарській справі відповідно до ст.22,78 ГПК України з метою усунення по взаємній згоді спору, що виник та став підставою для подання позову.
2.По даній мировій угоді сторони у господарській справі (далі по тексту “Сторони»), повністю усвідомлюючи значення своїх дій, уклали Мирову угоду з наступними умовами:
2.1 Внаслідок відсутності у ТОВ “Лідаік» грошових коштів для погашення боргу за договором позики від 13.03.2008 року, укладеного між ТОВ “Лідаік» і ПП “ІНВА-САКИ», ТОВ “Лідаік» приймає на себе зобов'язання погасити свою заборгованість шляхом передачі у власність ПП“ІНВА-САКИ» 735/1000 частки комплексу готелю “Чайка», розташованого за адресою: АРК, м. Саки, вул. Курортна, б. 71.
2.2 ПП “ІНВА-САКИ» приймає на себе зобов'язання прийняти від ТОВ “Лідаік» 735/1000 частки комплексу готелю “Чайка», розташованого за адресою: АРК, м. Саки, вул. Курортна, б.71 в рахунок погашення боргу за договором позики від 13.03.2008 року, укладеного між ТОВ “Лідаік» та ПП “ІНВА-САКИ», в наслідок чого у ПП “ІНВА-САКИ» виникає право власності на 735/1000 частки комплексу готелю “Чайка», розташованого за адресою: АРК, м. Саки, вул. Курортна, б. 71.
2.3 Визнати право власності за ПП “ІНВА-САКИ»(ЗКПО 32224382) на 735/1000 частки комплексу готелю “Чайка», розташованого за адресою: АРК, м. Саки, вул. Курортна, б. 71.
Як вбачається з матеріалів справи, право власності 735/1000 частки комплексу готелю “Чайка», розташованого за адресою: АРК, м. Саки, вул. Курортна, б. 71, зареєстровано за відповідачем на підставі рішення Господарського суду АР Крим по справі № 2-29/1388-2008 від 19.02.2008 (а.с. 28).
Відповідно до вказаного рішення, право власності на 735/1000 частки комплексу готелю “Чайка», визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Лідаік".
Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішення Господарського суду АР Крим по справі № 2-29/1388-2008 від 19.02.2008 не було ані оскаржено, ані скасовано у встановленому порядку, тому воно, відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили. Отже, судова колегія вважає відповідача власником 735/1000 частки комплексу готелю “Чайка», розташованого за адресою: АРК, м. Саки, вул. Курортна, б. 71, та не бере до уваги доводи, що викладені в апеляційній скарзі.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що комплекс готелю "Чайка" знаходиться у спільній частковій власності, 735/1000 часток з яких належить відповідачу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 362 Цивільного кодексу України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.
Будь-яких доказів повідомлення відповідачем інших співвласників про намір продати свою частку, матеріали справи не містять, отже, суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, та зробив передчасний висновок про те, що умови мирової угоди не ущемляють права та законі інтереси інших осіб.
З огляду на викладене, судова колегія знаходить ухвалу такою, що підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Керуючись статтями 78, 80, 101, 104 (пункт 1 частина 1) 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Сакського комбінату комунальних підприємств задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2008 у справі № 2-26/3460-2008 скасувати.
3. Справу передати до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді К.В. Волков
І.В. Черткова