Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"14" липня 2008 р. Справа № 35/103-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Афанасьєв В.В. , Шевель О. В.
при секретарі Шкуренко Л.О.
за участю представників сторін:
позивача -Булій Т.В. (дов.№ЦХП- 18/2031 від 04.07.2008р.)
відповідача - Кузьміна Д.В. (дов.№1 від 03.01.2008р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1423Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2008р. у справі № 35/103-08
за позовом Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхпостач", м. Харків
про спонукання вчинення дій
встановила:
У березні 2008 року позивач - Державне підприємство матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (далі ДП МТЗЗТУ «Укрзалізничпостач"), звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про спонукання вчинення дій, а саме: зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Харківшляхпостач" (далі ВАТ "Харківшляхпостач") повернути на адресу Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач" продукцію - вставки вугільні контактні для струмоприймачів електрорухомого складу типу А в кількості 7,014 тн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12 травня 2008 року у справі №35/103-08 (суддя Швед Е.Ю.) у задоволенні позову відмовлено.
Позивач з зазначеним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач та у судовому засіданні його повноважний представник посилаються на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, оскільки господарський суд Харківської області дійшов невірного висновку щодо оплати позивачем відповідачеві послуг по зберіганню останнім спірної продукції з 01.08.2006р. по 22.04.2008р., згідно з умовами п. 2.1 договору від 14.03.2006р. №ЦХП-11-00106-03, оскільки дія цього договору скінчилась 31.12.2006р., даний Договір не був пролонгований сторонами, а інший договір зберігання спірної продукції сторонами не укладався. Стверджують, що ВАТ «Харківшляхпостач" притримує у себе продукцію, яка є власністю ДП МТЗЗТУ «Укрзалізничпостач" на незаконних підставах і повинно було повернути вантаж по першій вимозі позивача, а саме - з моменту першого звернення ДП МТЗЗТУ «Укрзалізничпостач" до відповідача з листом від 06.11.2006р. №ЦХП-19/1751.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, а також його повноважний представник у судовому засіданні посилаються на те, що доводи апеляційної скарги безпідставні та необґрунтовані. Зазначають, що через порушення позивачем умов Договору від 14.03.2006р. №ЦХП-11-00106-03 та діючого законодавства, відповідач правомірно притримує його продукцію, тому позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги позивача мають бути залишені без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2008р. у справі №35/103-08, яке є обґрунтованим та законним, має бути залишено без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню зважаючи на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2006 року між ДП МТЗЗТУ «Укрзалізничпостач" та ВАТ «Харківшляхпостач" був укладений договір про надання послуг № ЦХП-11-00106-03 (далі Договір), відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання надавати послуги ДП МТЗЗТУ «Укрзалізничпостач" з митного оформлення, приймання, переробці, зберігання і відвантаження матеріально-технічних ресурсів, які є власністю позивача, а позивач зобов'язався сплачувати витрати відповідача, пов'язані з розміщенням продукції в митні режими: режими митного складу, імпорту, експорту (в інші митні режими у разі необхідності) та витрати, пов'язані з відвантаженням продукції одержувачам.
Пунктом 2.1 Договору позивач прийняв на себе зобов'язання сплатити виконавцю 1% від суми відвантаженої продукції в разі проведення переробки (вивантаження, навантаження, зберігання, розміщення продукції в митні режими і інше).
Позивачем на адресу відповідача були направлені листи: № ЦПХ-19/1751 від 06.11.2006 р., №ЦПХ-18/5336 від 19.10.2007 р. та №ЦПХ-18/61 від 10.01.2008 р., відповідно до яких, сторони погодили, що відвантаження та вивіз спірної продукції повинно здійснюватись автотранспортом позивача.
Актом прийому товару по кількості № Х06-108 від 12.09.2006 р. та Наказом № ЗЧЛ06-194 від 12.09.2006 р. відповідач підтвердив часткове виконання своїх зобов'язань за договором № ЦХП-11-00106-03 14.03.2006 р.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, станом на 22 квітня 2008 року заборгованість позивача перед відповідачем за зберігання запасних частин склала 147 654,00 грн., що підтверджується прайс - листом відповідача, оскільки вартість зберігання ТМЦ на 1 м.кв. на добу на його складі складає 2,34 грн. Даний розрахунок заборгованості позивача здійснено за період з 01.08.2006 р. по 22.04.2008 р. на підставі довідок бухгалтерії та складається з: витрат, які несе відповідач за зберігання ТМЦ на 1 м.кв. на добу, у які включені його витрати по виплаті заробітної плати обслуговуючому персоналу, послуги контрольно-пропускного режиму, вартість використаних паливно-мастильних матеріалів, витрати по сплаті за користування електроенергією, накладні витрати та податок на додану вартість.
Проте, позивач, в порушення умов п. 2.1 Договору, не розрахувався з відповідачем за надані послуги ВАТ «Харківшляхпостач" по зберіганню спірної продукції.
Відповідач листами №Бух- 38/25 від 01.08.2006р., № БУХ-38/24 від 14.07.2006 р., № БУХ-38/03 від 01.02.2007 р., б/н від 29.10.2007 р. та б/н від 20.03.2008 р., які у порядку статті 530 Цивільного кодексу України, слід вважати як вимогу на оплату заборгованості, просив позивача погасити виниклу заборгованість та повідомив останнього про те, що до повного погашення зазначеної заборгованості ДП МТЗЗТУ «Укрзалізничпостач" ВАТ «Харківшляхпостач" не буде здійснювати відвантаження продукції залізницям України.
На підтвердження своєї незгоди з позовними вимогами та існування заборгованості позивача перед відповідачем, ВАТ «Харківшляхпостач»надав господарському суду довідку відділу охорони підприємства, що у період з 12 вересня 2006 року по 12 травня 2008 року на територію ВАТ «Харківшляхпостач»автомобілі ДП МТЗЗТУ «Укрзалізничпостач" не заїжджали та за отриманням самовивозом матеріальних цінностей жодного разу за вказаний період не зверталися.
Отже, враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що невідвантаження товарно-матеріальних цінностей відповідачем сталося з вини саме ДП МТЗЗТУ «Укрзалізничпостач".
Частиною 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Позивач а ні господарському суду першої інстанції, а ні господарському суду апеляційної інстанції не надав документально підтверджених доказів оплати заборгованості перед відповідачем як після отримання ним від відповідача послуг за спірним Договором часткове виконання, так і після пред'явлення йому відповідачем вимог на оплату в порядку, передбаченому статтею 530 Цивільного кодексу України.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч.3 ст. 538 Цивільного кодексу України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст. 594 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції вірно встановлено - свої зобов'язання ДП МТЗЗТУ «Укрзалізничпостач" по сплаті боргу в повному обсязі за часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № ЦХП-11-00106-03 14.03.2006 р. не виконало, чим порушило права та охоронювані законом інтереси відповідача та змусило його притримати на законних підставах продукцію позивача.
Одночасно колегія суддів зазначає, що позивачем не було оскаржено в установленому законодавством порядку правомірність даного притримання та це не є предметом даного позову.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 12.05.2008р. прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для його скасування, воно обґрунтоване, прийняте при всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку, у зв'язку з чим має бути залишено без змін, а апеляційна скарга позивача має бути залишена без задоволення як безпідставна та необґрунтована.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області 12.05.2008р. у справі № 35/103-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Погребняк В. Я.
суддя Афанасьєв В.В.
суддя Шевель О. В.