01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.07.2008 № 32/50
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Куровського С.В.
Михальської Ю.Б.
при секретарі: Солонець К.В.
За участю представників:
від позивача - Коваленко В.С. (за дов.), Мільченко С.С. (за дов.),
від відповідача - Губерт О.М. (за дов.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства (далі - ДП) "Донецька залізниця"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.04.2008
у справі № 32/50 (Хрипун О.О.)
за позовом ДП "Донецька залізниця"
до Приватного підприємства (далі - ПП) "ВТБ Лізинг Україна"
про стягнення 29 433,60 грн.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 02.04.2008 у справі №32/50в задоволенні позову ДП «Донецька залізниця» до ПП «ВТБ Лізинг Україна» про стягнення 29 433,60 грн. відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 02.04.2008 у справі №32/50 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки відповідачем було порушено строки поставки предмету Договору фінансового лізингу, а в силу частини 1 статті 216 Господарського кодексу України з відповідача підлягає до стягнення 29 433,60 грн. за порушення у сфері господарювання.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:
Між Приватним підприємством “ВТБ Лізинг Україна» (лізингодавець) та Державним підприємством “Донецька залізниця» (лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу №102-ФЛД/Е071733/ТЮ від 21.08.2007 (далі - Договір).
Предметом лізингу є автомотриса дизельна монтажна типу 1АДМ-1.3 - ЗАТ “Тихорецький машинобудівельний завод ім. В.В. Воровського» (Росія), згідно зі специфікацією - Додаток № 1, відповідно до встановлених лізингоодержувачем технічних вимог, визначених додатком № 4, передається лізингодавцем в строкове платне володіння, користування з правом викупу (далі -лізинг) лізингоодержувачу на умовах, визначених цим договором з відома і дозволу лізингодавця. (п.1.1 Договору).
Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору лізингодавець (відповідач) набуває у власність у продавця предмет лізингу, визначений лізингоодержувачем (позивачем), технічні параметри, гарантія якості, необхідний склад документації яких задовольняють потреби лізингоодержувача, і передає їх лізингоодержувачу за плату в тимчасове володіння і користування на умовах, передбачених цим договором. Кількість, виробник товару, модель та термін передачі предмета лізингу в лізинг, визначаються додатком №2 до цього договору. У разі зміни строків постачання предмета лізингу виробником, графік передачі предмета лізингу може змінюватись шляхом укладання додаткової угоди.
Пунктами 3.1, 3.2 Договору встановлено, що ціна предмета лізингу визначається на умовах поставки. Ціна одиниці предмета лізингу 3 200 000 грн. Загальна вартість предметів лізингу за договором складає 9 600 000 грн.
Відповідно до пункту 3.4 Договору лізингові платежі за користування предметом лізингу по кожному графіку здійснюються лізингоодержувачем до закінчення лізингового періоду не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця, відповідно до графіка і мають бути скоригованими на коефіцієнт коригування сумами лізингових платежів.
В свою чергу пункт 3.11 Договору сторони погодили, що лізингоодержувач здійснює лізингові платежі незалежно від фактичного користування предметом лізингу. Втрата предмета лізингу також не звільняє лізингоодержувача від виконання своїх зобов'язань за цим Договором.
Пунктом 12.1 Договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами всіх зобов'язань, передбачених даним договором.
Пунктами 14.1, 14.3 Договору передбачено, що в цей договір сторонами можуть бути внесені зміни і доповнення, які оформляються сторонами додатковими угодами до цього договору. Всі додатки до цього договору є його невід'ємними частинами.
Як вбачається з вищезазначеного, сторони скористалися своїм правом на укладання договору, яке передбачено статтею 614 Цивільного кодексу України, відповідно до норм якої сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 14.1 Договору сторонами була підписана Додаткова угода №1 від 05.11.2007 до Договору фінансового лізингу №102-ФЛД/Е071733/ТЮ від 21.08.2007 (далі - Додаткова угода №1), умовами якої були внесені зміни до Додатків № 2, № 3 до Договору. Додаткова угода набуває чинності з дати підписання сторонами і діє протягом всього строку дії Договору, як його невід'ємна частина.
Оскільки Додаток №2 є графіком передачі предмета лізингу, Додатковою угодою №1 він був змінений: автомотриса 1АДМ-1.3 у кількості 3 шт., виробництва ЗАТ “Тихорецький машинобудівельний завод ім. В.В. Воровського» (Росія) кінцева дата передачі - лютий 2008 року, пункт передачі станція Луганськ.
В свою чергу, Додаток № 3 є графіком нарахування платежів, Додатковою угодою №1 який був змінений.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до актів приймання-передачі майна в лізинг від 28.12.2007 відповідачем було передано позивачу: автомотрису 1АДМ-1.3 у кількості 3 шт.
Станом на 05.11.2007 (дата підписання Додаткової угоди №1) відповідач зобов'язаний був передати позивачу предмет лізингу на суму 9 600 000 грн. у строк до 28.10.2007. Однак, після підписання Додаткової угоди № 1 строк передачі був перенесений і продовжений до лютого 2008 року, а фактична передача предмету лізингу відбулася у повному обсязі 28.12.2007.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав відповідачу претензію №НГ-2018/2584 від 05.11.2007 - на загальну суму 29 433,60 грн., в якій міститься вимога перерахування суми пені за несвоєчасну передачу предмета лізингу, передбаченого графіком передачі предмета лізингу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату виникнення простроченої заборгованості, у відсотках від суми невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення виконання зобов'язань, а саме 29 433,60 грн.
Станом на дату надсилання претензії 05.11.2007, сторони підписали 05.11.2007 додаткову угоду №1, яка, як передбачено пунктами 14.1, 14,3 Договору, є його невід'ємною частиною. Волевиявлення керівників сторін підписувати додаткові угоди є їх правом, яке передбачено приписами Цивільного кодексу України.
Тому, як свідчать матеріали справи, відповідачем не було пропущено строк поставки предмету лізингу, та, відповідно, відсутні підстави для нарахування пені.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга ДП «Донецька залізниця є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу ДП «Донецька залізниця» залиши без задоволення.Рішення Господарського суду м.Києва від 02.04.2008 у справі №32/50 - без змін.
Матеріали справи №32/50 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанову може бути оскаржено протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Куровський С.В
Михальська Ю.Б.
17.07.08 (відправлено)