донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
07.07.2008 р. справа №20/389
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:
при секретарі:
Абдулазізовій О.Д.
за участю представників сторін:
від позивача:
Бібікова Т.І. - по довір. №270-08 від 31.03.08р.,
від відповідача:
Козігон С.В. - по довір. №03-211 від 17.06.08р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"
м. Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
20.03.2008 року
по справі
№20/389
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка Донецької області в особі Донецьких західних електричних мереж м. Ясинувата Донецької області
до
Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" м. Донецьк в особівідокремленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління
м. Донецьк
предмет спору
стягнення заборгованості за договором від 01.10.03р. №32 про постачання електроенергії у сумі 19 658 338грн. 16 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.03.08р. по справі №20/389 частково задоволені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області в особі Донецьких західних електричних мереж м. Ясинувата Донецької області (далі по тексту -ВАТ «Донецькобленерго»в особі Донецьких західних електричних мереж) до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»м. Донецьк в особі його відокремленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління м. Донецьк (далі по тексту -КП «Компанія «Вода Донбасу»в особі в/п Донецького регіонального виробничого управління).
З КП «Компанія «Вода Донбасу»в особі в/п Донецького регіонального виробничого управління стягнуто на користь ВАТ «Донецькобленерго»в особі Донецьких західних електричних мереж 16 282 356грн. 09коп. -суму боргу за активну електричну енергію, в т.ч. 2 713 726грн. 01коп. ПДВ; 2 020 032грн. 60коп. -суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів; 814 374грн. 93коп. -суму 3% річних, 125 720грн. 80коп. -суму пені, 24 960грн. 57коп. -суму витрат по сплаті державного мита; 115грн. 50коп. -суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми пені у сумі 415 853грн. 74коп.
Частково задовольняючи позовні вимоги господарський суд виходив з того, що позивач свої зобов'язання за умовами договору про постачання електричної енергії №32 від 01.10.03р. виконав належним чином, а саме постачав споживачу електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.
Відповідачем, в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання перед позивачем передбачене умовами вищевказаного договору виконано не було, що тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача стосовно пені у сумі 415 853грн. 74коп. господарський суд виходив з того, що позивачем сума пені в наданому розрахунку визначена з порушенням правил п.6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Таким чином, господарський суд з урахуванням обставин справи та наданих доказів, визнав обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 16 282 356грн. 09коп. -суми боргу за активну електричну енергію, в т.ч. 2 713 726грн. 01коп. ПДВ; 2 020 032грн. 60коп. -суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів; 814 374грн. 93коп. - 3% річних, 125 720грн. 80коп. -суми пені, тому ці вимоги судом задоволені.
Також господарським судом частково задоволено клопотання відповідача від 20.03.08р. №619 про відстрочку виконання рішення стосовно сплати основного боргу, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до 31.12.08р., та відстрочки виконання рішення стосовно сплати інфляційних і 3% річних до 31.12.09р.
Виконання рішення суду від 20.03.08р. по справі №20/389 відстрочено до 30.06.08р. (на 3 місяця) стосовно сплати суми основного боргу в розмірі 16 282 356грн. 09коп.
Частково задовольняючи зазначене клопотання суд першої інстанції враховував майнові інтереси позивача та те, що обставини, на які посилається відповідач у клопотанні про надання відстрочки виконання рішення, можуть суттєво ускладнити виконання рішення.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.05.08р. по справі №20/389, в порядку ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, виправлені описки, допущені у тексті рішення господарського суду від 20.03.08р. по справі №20/389, а саме ЗКПО відокремленого підрозділу відповідача 00191612, було змінено на ЗКПО 35397790.
КП «Компанія «Вода Донбасу»м. Донецьк звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою і просить скасувати рішення господарського суду від 20.03.08р. по справі №20/389, як таке що прийнято з порушенням норм процесуального права.
Скаржник посилається на те, що господарський суд, в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, неповно з'ясував обставини справи та вказав ідентифікаційний код відокремленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України -00191612, під яким воно не зареєстровано.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 07.07.08р., представник скаржника відмовився від вищезазначеного доводу апеляційної скарги, і просить апеляційний суд його не розглядати, оскільки цей довід спростовується ухвалою господарського суду Донецької області від 19.05.08р. по справі №20/389 про виправлення описки.
Крім цього, заявник в апеляційній скарзі вказує на те, що господарським судом при відмові у задоволенні клопотання відповідача про зменшення суми пені неправомірно не прийнято до уваги те, що споживачем послуг по питному водопостачанню, які надаються КП «Компанія «Вода Донбасу»є населення, стягнення штрафів з якого згідно Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги»на даний момент заборонено.
В підтвердження збитковості підприємства та неможливості стягнення пені з основного споживача - населення, відповідач посилається на баланс і форму №2 «Звіт про фінансовий результат»що, на його думку, є обґрунтованою підставою для задоволення клопотання відповідача про зменшення суми пені.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення до 31.12.09р. в частині сплати інфляційних і 3% річних, на загальну суму 2 985 088грн. 10коп., не об'єктивно оцінив обставини викладені у клопотанні, та не врахував наслідків в разі негайного виконання рішення в цій частині. Не прийняв до уваги доводи відповідача, в обґрунтування вказаного клопотання відносно того, що заборгованість відповідача за спожиту електроенергію станом на 01.01.08р. буде погашена в 2008р. шляхом реалізації механізму, передбаченого ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в результаті виділення субвенції з держбюджету для погашення різниці у тарифах на послуги водопостачання і водовідведення, які надавались населенню.
Також, заявник апеляційної скарги зазначає, що господарським судом не були повно та об'єктивно дослідженні всі обставини справи, а саме не було досліджено факту вручення відповідачу рахунку на оплату електричної енергії, згідно пункту 3 додатку №5 «Порядок розрахунків за електроенергію».
ВАТ «Донецькобленерго»м. Горлівка в особі Донецьких Західних електричних мереж у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду від 20.03.08р. по справі №20/389 без змін, та відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги.
Позивач у відзиві вважає, що відповідач не представив конкретних обставин і доказів, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, в обґрунтування клопотання про відстрочку виконання рішення господарського суду до 31.12.09р., тому господарський суд частково задовольнив зазначене клопотання.
Крім цього, у відзиві позивач вказує на те, що при вирішенні питання про надання відстрочки виконання рішення суд повинен враховувати також і матеріальні інтереси позивача його фінансовий стан.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між ВАТ «Донецькобленерго»в особі Донецьких Західних електричних мереж (Постачальник) та Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчормет»в особі його відособленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління (Споживач) був укладений договір від 01.10.03р. № 32 про постачання електричної енергії.
Згідно з пунктами 1.1., 1.2 Статуту Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»створене відповідно до рішення Донецької ради від 28.12.04р. № 4/24-557 із змінами, внесеними рішенням від 23.03.07р. № 5/8-181, шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчормет». Підприємство є правонаступником прав та обов'язків Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчормет», у тому числі за раніше укладеними договорами, всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»(т.1 арк. справи 142).
Таким чином, відповідач по справі є правонаступником Споживача за договором від 01.10.03р. № 32 про постачання електричної енергії.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач користується електроенергією та оплачує Постачальнику її вартість згідно з умовами договору та додатків до нього, що є його невід'ємною частиною.
Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно із умовами додатку № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію»та № 6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».
Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що Споживач несе відповідальність за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 -2.2.4 цього договору з порушенням терміну, визначених додатком № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію», Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.
Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.
25.12.07р. позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за договором № 32 від 01.10.03р. про постачання електричної енергії в сумі 16 282 356грн. 09коп. в тому числі ПДВ в сумі 2 713 726грн. 01коп., та 2 020 032грн. 60коп. -суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 814 374грн.93 коп. -суми 3% річних, 541 574грн. 54коп. -суми пені.
В обґрунтування вимог позивач посилався на: договір про постачання електричної енергії від 01.10.03р. №32 з додатком; протокол розбіжностей; розрахунок суми боргу; розрахунок пені; розрахунок інфляційних; розрахунок 3% річних; рахунки; акти прийому -передачі; грошову вимогу №04-04/244 від 21.09.07р.; рішення господарського суду Донецької області по справі №9/368пд від 06.06.07р.; наказ Донецької обласної ради №2 від 04.09.07р. «Про створення відокремлених підрозділів та затвердження нової редакції Положень»; листи про продовження строку дії договору №32 від 01.10.03р. про постачання електричної енергії: № 06-09М від 01.12.05р., № 06-7114 від 22.11.04р., № 06-23М від 29.09.06р.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З огляду на зазначене, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено факт порушення відповідачем свого договірного зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості спожитої активної електричної енергії, та стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу у сумі 16 282 356грн. 09коп. за період з лютого 2005 по серпень 2007 року, в тому числі 2 713 726грн. 01коп. ПДВ.
Доводи заявника апеляційної скарги відносно того, що судом першої інстанції не було досліджено факту вручення відповідачу рахунку на оплату електричної енергії, згідно пункту 3 додатку №5 «Порядок розрахунків за електроенергію»спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
Так, як вбачається з наданих позивачем рахунків за активну електричну енергію, в графі «Счет получен»міститься відмітка з зазначенням дати, прізвища та посади особи, яка отримала рахунок.
Крім того, на виконання ухвали апеляційного суду від 19.05.08р., сторони надали акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.08р. з загальною сумою заборгованості 16 282 356грн. 09коп., який підписаний обома сторонами без заперечень.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог стосовно суми пені у розмірі 415 853грн. 74коп.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2 020 032грн. 60коп. -суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 814 374грн. 93коп. -суми 3% річних, 125 720грн. 80коп. -суми пені є обґрунтованими, та правомірно задоволені судом першої інстанції.
Відповідачем до господарського суду було надано клопотання від 20.03.08р. №619, в якому він просив суд зменшити суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на 95 % посилаючись на відсутність вини у виникненні боргу, із-за неможливості припинення забезпечення міста Донецька та Донецької області питною та технічною водою, так як тарифи на водопостачання не покривають витрат відповідача на оплату електроенергії. Також просив суд відстрочити виконання рішення в частині сплати суми основного боргу, держмита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до 31.12.08р., а частині сплати інфляційних і 3% річних до 31.12.09р.
Відповідно до вимог ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
З норм закону вбачається, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що господарський суд частково задовольняючи клопотання про відстрочку виконання рішення, не об'єктивно оцінив обставини вказані у клопотанні, є необґрунтованими, оскільки надання відстрочки є правом, а не обов'язком суду. Згідно норм Господарського процесуального кодексу України при наявності виняткових обставин суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника, але перш за все, повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Судова колегія враховуючи викладене, та дослідивши матеріали справи дійшла до висновку, що господарським судом враховані можливі негативні соціальні наслідки негайного виконання рішення у даній справі, через що частково задоволено клопотання КП «Компанія «Вода Донбасу»щодо відстрочки виконання рішення суду від 20.03.08р. в частині сплати основного боргу в сумі 16 282 356грн. 09коп. до 30.06.08р.
Доводи заявника апеляційної скарги що, суд першої інстанції відмовляючи відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення пені на 91 % неправомірно не прийняв до уваги, неможливість її стягнення з відповідача через важкий фінансовий стан підприємства і систематичні неплатежі населення за спожиту воду, судовою колегією не можуть вважатися законними підставами звільнення відповідача від сплати суми боргу, з урахуванням вимог ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Крім цього, за приписами ст.ст. 614, 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, а звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання здійснюється, якщо буде доведено, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 20.03.08р. у справі №20/389 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, як законне та обґрунтоване.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - КП «Компанія «Вода Донбасу»м. Донецьк.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» м. Донецьк залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 20.03.08р. по справі №20/389 залишити без змін.
Головуючий:
Судді:
Надруковано: 7 прим.
2. позивачу
2. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. господарському суду