"14" вересня 2011 р. м. Київ К-12223/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,
секретар судового засідання Подолянко Р.О.,
за участю:
представника відповідача - Бебешка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Одеський коньячний завод»
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року
у справі № 2-а-6009/09/1570
за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі
до Закритого акціонерного товариства «Одеський коньячний завод»
про зобов'язання вчинити певні дії, -
25 лютого 2009 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Одесі (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Одеський коньячний завод»(далі -відповідач) про зобов'язання ЗАТ «Одеський коньячний завод»усунути перешкоди, що штучно вчиняються даним суб'єктом господарювання, стосовно проведення відносно нього планової документальної перевірки згідно розпорядження СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ЗАТ «Одеський коньячний завод»»від 10 лютого 2009 року № 24-р, а також надати всі необхідні для її проведення документи на вимогу контролюючого органу.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2009 року було закрито провадження у справі.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2009 року скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В касаційній скарзі ЗАТ «Одеський коньячний завод», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року та залишити в силі ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2009 року.
В судовому засіданні відповідач подав клопотання про заміну ЗАТ «Одеський коньячний завод»його правонаступником -ПАТ «Одеський коньячний завод», що підтверджується статутом ПАТ «Одеський коньячний завод», затвердженим загальними зборами акціонерів ЗАТ «Одеський коньячний завод»(протокол № 16 від 30 січня 2011 року ), довідкою АА № 489331 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 01 лютого 2011 року та свідоцтвом серії А01 № 320238 про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ «Одеський коньячний завод»від 31 січня 2011 року.
Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила замінити ЗАТ «Одеський коньячний завод»його правонаступником -ПАТ «Одеський коньячний завод».
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що положеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не передбачено право податкових органів на звернення до суду з позовними вимогами про зобов'язання підприємства допустити до проведення перевірки та про зобов'язання підприємства, установи чи організації надати первинні бухгалтерські документи, а отже справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та направляючи справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходив з того, що приписами пункту 8 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено право податкових органів вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби, яке можу бути захищене в суді у порядку адміністративного судочинства.
Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитися не може, з огляду на наступне.
Згідно пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Із приписів пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) випливає, що Компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) кореспондуються із приписами пункту 5 частини 4 статті 50, статті 104 цього Кодексу, з яких, зокрема випливає, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень в інших випадках, встановлених законом, суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Вказаним Законом, а також будь-яким іншим Законом України, не встановлено права органів державної податкової служби звертатися до суду з позовом про зобов'язання підприємства допустити до перевірки та про зобов'язання підприємства, установи чи організації надати первинні бухгалтерські документи.
Відповідно до частини 1 статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України.
Отже, в Законі України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачено повноважень органів державної податкової служби на звернення до суду з позовними вимогами до платника податку про зобов'язання допустити до проведення перевірки та надання первинних документів.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, дійшов правомірного висновку, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2009 року.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Одеський коньячний завод»задовольнити.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року скасувати, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2009 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ Л.В. Ланченко
_____________________ Н.Є. Маринчак
_____________________ Н.Г. Пилипчук
_____________________ М.О. Федоров