Ухвала від 15.09.2011 по справі К/9991/43579/11-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

"15" вересня 2011 р. м. Київ К/9991/43579/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Конюшка К.В., Леонтович К.Г., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 4 березня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2011 року у справі № 2а-111/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області про нарахування соціальної допомоги дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області, в якому просила зобов'язати відповідача нарахувати недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2008 - 2010 роки у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 4 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2011 року, позовні вимоги задоволені в частині зобов'язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 21.07.2010 р. по 31.12.2010 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Справа № К/9991/43579/11 Доповідач: Леонтович К.Г.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, а відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” була зупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Законів України про Державний бюджет України на 2008 рік, яким була зупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” була чинною протягом 2009 -2010 років, жодні нормативно-правові акти обмежуючі права осіб щодо нарахування соціальної допомоги, як дитині війни прийняті не були.

Право громадян на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” не може бути обмежене відсутністю певних коштів чи фінансування.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 18.02.2011 р. було відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод, інтересів за період з 01.01.2008 р. по 01.07.2010 р., а адміністративний позов про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у встановленому законом порядку за період з 01.07.2010 р. по 21.07.2010 р. залишений без розгляду.

Враховуючи викладене та з урахуванням вказаного рішення Конституційного Суду України, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 21.07.2010 р. по 31.12.2010 р.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області -відхилити.

Постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 4 березня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Г. Леонтович

Попередній документ
18371386
Наступний документ
18371389
Інформація про рішення:
№ рішення: 18371388
№ справи: К/9991/43579/11-С
Дата рішення: 15.09.2011
Дата публікації: 03.10.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: