"13" вересня 2011 р. м. Київ К-22830/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Усенко Є.А.
Федорова М.О.
Шипуліної Т.М.
при секретарі судового засідання: Шкляр А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2008 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року
у справі № 2-а-953/08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний торговий дім «Ізюмський оптико-механічний завод»
до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області
про скасування рішення, -
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний торговий дім «Ізюмський оптико-механічний завод»
(далі -позивач) до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі -відповідач) задоволено. Скасовано рішення № 0000072200 від 24 жовтня 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Міжнародний торговий дім «Ізюмський оптико-механічний завод»судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі Ізюмська ОДПІ Харківської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2008 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року та прийняти нове рішення -про відмову в задоволенні позову.
В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що відповідачем проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Міжнародний торговий дім «Ізюмський оптико-механічний завод»»з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01 липня 2007 року по 14 вересня 2007 року, за результатами якої складено акт № 3598/220/33327213 від 12 жовтня 2007 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000072200 від 24 жовтня 2007 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 541 422, 00 грн.
Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 185/94-ВР) у зв'язку з порушенням законодавчо встановленого терміну завершення розрахунків в іноземній валюті з нерезидентом ENTERPRISES LIMITED».
Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ «Міжнародний торговий дім «Ізюмський оптико-механічний завод»»та Компанією NMAX ENTERPRISES LIMITED»укладено контракт № 4108А6 від 11 жовтня 2006 року, відповідно до умов якого, позивач як продавець за вказаним контрактом, зобов'язувався поставити Компанії X ENTERPRISES LIMITED»на умовах СІF-морський порт Гонконг, відповідно до «Інкотермс-2000», лінзу скляну для окулярів, виготовлену з оптичного необробленого скла 0,0 діоптрії, ГОСТ 21306-75, в кількості та асортименті, вказаному в додатках, які є невід'ємною частиною контракту.
Відповідно до умов зазначеного контракту (специфікації № 5, № 6), строк оплати за товар наступає з моменту його фактичного відвантаження в порту Гонконг.
З метою виконання договірних зобов'язань за контрактом № 4108А6 від 11 жовтня 2006 року, ТОВ «Міжнародний торговий дім «Ізюмський оптико-механічний завод»»укладено два договори комісії з Відкритим акціонерним товариством «Київський центральний універмаг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготорг».
21 травня 2007 року позивач як комісіонер розпочав митне оформлення двох партій товару: митне оформлення партії товару, що складалась з 97 680 шт. лінз за ціною 996 336,00 доларів США (продавець ВАТ «Київський центральний універмаг») здійснювалось на Куп'янській митниці на підставі вантажної митної декларації № 804000001/7/002556, а митне оформлення партії товару, що складалась з 135 960 шт. лінз загальною вартістю 1 386 792,00 доларів США (продавець ТОВ «Енерготорг») здійснювалось на Куп'янській митниці на підставі вантажної митної декларації № 804000001/7/002555.
В свою чергу, 25 травня 2007 року слідчим особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Одеській області Скоруком Ю.С. на підставі постанов старшого слідчого СВ ПМ Державної податкової адміністрації в Київській області Терещука Д.Д. від 22 травня 2007 року, проведено виїмку оригіналів вантажних митних декларацій та товаросупровідних документів, вантажу у повному складі в кількості 177 коробок та відібрано зразки скла для проведення експертного дослідження.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до статті 194 Митного кодексу України (далі -МК України) експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.
Згідно із статтею 43 МК України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.
У разі вивезення товару за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування та закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України.
Статтею 1 Закону № 185/94-ВР визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Відповідно до пункту 5 Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державної податкової адміністрації України від 21 березня 2002 року № 163/121 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Порядок), після фактичного вивезення в повному обсязі товарів, задекларованих у ВМД у режимі експорту, за межі митної території України митний орган, що здійснював митне оформлення експорту, одержує від митного органу, у зоні діяльності якого здійснювалося вивезення товарів, повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.
Згідно з пунктом 7 Порядку за відсутності зауважень та на підставі підтвердження про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в повному обсязі, одержаного від митного органу, через який здійснювалося вивезення товарів, митним органом на п'ятому основному аркуші («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) вчиняється запис «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі» та зазначається дата фактичного вивезення.
Як встановлено судами, ТОВ «Міжнародний торговий дім «Ізюмський оптико-механічний завод»»не було здійснено фактичної реалізації товару, оскільки, він затриманий на митниці правоохоронними органами, що, зокрема, підтверджується листом Південної регіональної митниці № 25/28-02/7011 від 03 серпня 2007року, відповідно до якого товарно-матеріальні цінності не перетнули митний кордон України в зв'язку з їх виїмкою.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що, оскільки, товар не перетнув митний кордон України, то перебіг строку, передбаченого Законом № 185/94-ВР, не розпочався.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Усенко Є.А.
Федоров М.О.
Шипуліна Т.М.
Суддя А.О. Рибченко