"13" вересня 2011 р. м. Київ К/9991/27439/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Конюшка К.В., Леонтович К.Г., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 серпня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у справі № 2а-5450/10/0124 за позовом ОСОБА_1 до Гаспринської селищної ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та скасування рішення, -
У липні 2010 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Гаспринської селищної ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Гаспринської селищної ради №15 від 26 червня 2008 року щодо надання ОСОБА_2 дозволу на складання проекту землеустрою на відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0100га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АРК., АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у травні 2009 року позивачу був наданий відповідачем дозвіл на збір матеріалів попереднього узгодження, а рішенням від 28.12.2009 р. наданий дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки. При підготовці документів йому стало відомо, що рішенням Гаспринської селищної ради №15 від 26 червня 2008 року ОСОБА_2 наданий дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за такою ж адресою, чим порушені його права на ____________________________________________________________________
Справа № К-9991/27439/11 Доповідач: Леонтович К.Г.
отримання земельної ділянки, якою він користується та без дозволу здійснив роботи по будівництву котловану під гараж.
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права та направити справу на новий удовий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Гаспринської селищної ради №15 від 26 червня 2008 року ОСОБА_2 був наданий дозвіл на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, орієнтованою площею 0,0040 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1. На підставі рішення відповідача №15 від 28 грудня 2009 р. ОСОБА_1 наданий дозвіл на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1. Позивач стверджує, що на спірній ділянці, якою він користується, ним виритий котлован під гараж, а оскаржуваним рішенням порушене його право.
Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог послалися на ті обставини, що на час прийняття спірного рішення позивачу не надавався дозвіл на складання проекту землеустрою на спірну земельну ділянку, не надавався дозвіл на будівництво та проведення земельних робіт на спірній земельній ділянці, тому оскаржуване рішення відповідача прийняте в межах наданих повноважень та не порушує прав позивача.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між стронами виник спір щодо законності рішення Гаспринської селищної ради №15 від 26 червня 2008 року про надання ОСОБА_2 дозволу на складання проекту землеустрою на відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу. Позивач посилається на ті обставини, що на спірній ділянці знаходиться його власність, а саме, виритий котлован для будівництва гаражу, при цьому не заперечує, що дозволу на проведення земельних робіт він не має.
Згідно ст.118 Земельного кодексу України у редакції, що діяла на час прийняття спірних правовідносин, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної селищної ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
Відповідна селищна рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення, тобто відповідач має повноваження щодо прийняття вказаних позивачем рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки третій особі було надане відповідачем раніше -26.06.2008 р., а рішення позивачу про надання дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки -28.12.2009 р.. Посилання позивача, що спірна земельна ділянка не є вільною безпідставні, оскільки котлован позивачем виритий самовільно без належно оформлених документів на проведення земельних робіт, тому відсутні підстави вважати вказану земельну ділянку не вільною.
Виходячи з наведеного суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованих висновків, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем у межах наданих повноважень та відповідно норм діючого законодавства
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 серпня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Суддя К.Г. Леонтович