Справа: № 2-а-295/1-11 Головуючий у 1-й інстанції: Козачук О.М.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
"30" серпня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.,
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 21 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати діяння та відмову відповідача щодо нарахування та виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни з 01.01.2006 року по теперішній час протиправними та зобов'язати відповідача протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати позивачу до виплати та виплатити у повному обсязі позивачу, як дитині війни, щомісячну державну соціальну 30 % надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»починаючи з 01.01.2006 р. по 30.12.2010 р. загальною сумою 6911 грн. 10 коп., зобов'язати відповідача нараховувати і виплачувати надбавку до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2011 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду Київської обасті від 21 лютого 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії в частині визнання відмови відповідача щодо нарахування і виплати несплаченої йому державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % з 01.01.2006 року по 09.06.2010 року незаконною та зобов'язання відповідача нарахувати до виплати та виплатити в повному обсязі недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % починаючи з 01.01.2006 року по 09.06.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Дніпровського районного суду Київської області від 21 лютого 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково: визнано дії відповідача щодо нарахування та виплати несплаченої позивачу надбавки до пенсії в розмірі 30 % відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.06.2010 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
Не погоджуючись із постановою суду від 21 лютого 2011 року відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не довів ті обставини, які ним було встановлено під час розгляду справи, що у свою чергу стало причиною порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, а постанову -без змін виходячи із наступного.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Згідно ст. 6 вказаного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, який встановлений постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року.
Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними, а висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог - законним і обґрунтованим.
При ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції судом було правомірно зобов'язано відповідача врахувати, що частину підвищення по пенсії, як дитині війни, позивачу було виплачено раніше.
Також Колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку підвищення пенсії, як дитині війни, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 21 лютого 2011 року -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області -залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 21 лютого 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.Б.Глущенко
С.Б. Шелест