Справа № 2-1307/10
26 серпня 2011 року колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
суддів Коршуна А.О. Мірошниченка М.В. ,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області на постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2010 року, ухвалену у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про визнання відмови незаконною, зобов'язання вчинити дії,
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області просить скасувати постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04.11.2010 р., якою позовні вимоги задоволені частково: визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо своєчасного перерахунку та виплати підвищення до пенсії позивачу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у період з 21.05.2009 р. до 21.05.2010 р.; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 21.05.2009 р. до 21.05.2010 р. з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У скарзі відповідач посилається на те, що розмір мінімальної пенсії за віком, визначений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується для розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Підвищення до пенсії позивачу виплачувалось у відповідності із Законами України Про Державний бюджет України на відповідний рік.
Позивачем постанова суду в частині відмови у позові не оскаржена.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у посвідченні (а.с. 5).
В силу ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пп. 2 п. 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”.
Частиною 4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. положення п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було визнано неконституційними.
Таким чином, з 22.05.2008 р. ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" діє в попередній редакції.
Зміст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не коригувався та її дія на 2009-2010 роки законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу з 21.05.2009 р. до 21.05.2010 р.
При цьому, ураховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що вихідним критерієм розрахунку підвищення до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Згідно зі ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, не може бути перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, відповідача у справі обґрунтовано зобов'язано судом першої інстанції провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу згідно з вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 21.05.2009 р. до 21.05.2010 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум підвищення.
Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення з огляду на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення на підставі ч. 1 ст. 263 КАС України. Крім того, обов'язок нарахування та виплати пенсії згідно з законом є компетенцією органів Пенсійного фонду України.
Частиною 2 статті 5 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 ст. 100 КАС України в редакції, чинній з 30.07.2010 р., передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, а частиною 1 ст. 102 КАС України встановлено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Суд першої інстанції, дійшовши висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення з позовом до суду, відмовив у задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2007 р. по 20.05.2009 р.
Між тим, на день ухвалення постанови процесуальним законом встановлений інший наслідок пропуску строку звернення з позовом до суду -залишення позову без розгляду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що міським судом було порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим постанову суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог слід скасувати і позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 203, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2010 року в частині відмови у позові скасувати і позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
У решті постанову суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та строк, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий: М.О. Католікян
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: М.В. Мірошниченко