"19" серпня 2011 р. справа № 2а-2131/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Католікяна М.О.
суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про зобов'язання вчинити дії,
07.10.2010 р. позивач звернулась до суду з позовом про нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 -2010 роки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2007 році відповідач не нараховував підвищення до пенсії як дитині війни, з 2008 року виплачував підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.10.2010 р., ухвалену у скороченому провадженні, якою позовні вимоги задоволені: визнано неправомірною бездіяльність відповідача в частині нездійснення виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 05.04.2010 р.; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 05.04.2010 р. з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.10.2010 р
У скарзі відповідач посилається на те, що розмір мінімальної пенсії за віком, визначений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується для розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Підвищення до пенсії позивачу виплачувалось у відповідності із Законами України Про Державний бюджет України на відповідний рік.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у посвідченні (а.с. 6).
В силу ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пп. 2 п. 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”.
Частиною 4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. положення п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було визнано неконституційними.
Таким чином, з 22.05.2008 р. ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" діє в попередній редакції.
Зміст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не коригувався та її дія на 2009-2010 роки законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу з 05.04.2010 р.
При цьому, ураховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що вихідним критерієм розрахунку підвищення до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Згідно зі ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, не може бути перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення з огляду на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення на підставі ч. 1 ст. 263 КАС України. Крім того, обов'язок нарахування та виплати пенсії згідно з законом є компетенцією органів Пенсійного фонду України.
При ухваленні постанови Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська судом від 22.10.2010 року були задоволені позовні вимоги іншої особи, а саме ОСОБА_2. Як вбачається з матеріалів справи позивачем є ОСОБА_1, що підтверджується адміністративним позовом та паспортними даними позивача у справі ( а.с. 2-4, 7).
За таких обставин постанову суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 слід скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська задовольнити частково.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2010 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська в частині нездійснення виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 05.04.2010 р. неправомірною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплатити позивачу ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 05.04.2010 р. з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та строк, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий: М.О. Католікян
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко