Справа № 2а/2570/4543/2011
15 вересня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернігівської митниці Державної митної служби України про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на посаді, -
01.09.2011 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної митної служби України, Чернігівської митниці Державної митної служби України (надалі - Чернігівська митниця), в якому просить: визнати неправомірним та скасувати наказ Державної митної служби України № 1689-к від 03.08.2011 року «По особовому складу митних органів» про припинення з 04.08.2011 року його перебування на державній службі в митних органах України; поновити його на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 2 «Миколаївка» митного поста «Грем'яч» Чернігівської митниці Державної митної служби України допустивши до негайного виконання рішення в цій частині; зобов'язати Чернігівську митницю виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.08.2011 року по день постановлення рішення по даній справі.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Закон України «Про державну службу» є загальним по відношенню до державних службовців митних органів, а спеціальним являється Дисциплінарний статут митної служби, нормами якого і повинен був керуватись суб'єкт владних повноважень при вирішенні питання при припинення його перебування в митних органах України. При цьому, заходи дисциплінарних стягнень до нього не застосовувались, присягу державного службовця він не порушував, а отже підстав для припинення з 04.08.2011 року перебування на державній службі в митних органах України не вбачає.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник Державної митної служби України та Чернігівської митниці в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав заперечення, в яких зазначено, що звільнення позивача з митних органів не є видом застосування до нього дисциплінарного стягнення, а є наслідком порушення Присяги державного службовця, що становить самостійну підставу для припинення державної служби, встановлену Законом України «Про державну службу», а тому склад дисциплінарного проступку у даному випадку відсутній. Таким чином, вважає, що наказ Державної митної служби України від 03.08.2011 року № 1689-к «По особовому складу митних органів» є цілком законним та обгрунтованим. Державна митна служба України, Чернігівська митниця, а також їх посадові особи під час проведення службового розслідування та припинення перебування позивача на державній службі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У зв'язку з цим, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просили відмовити в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в митних органах ОСОБА_1 працював з 18.12.1995 року, з 27.05.2011 року займав посаду головного інспектора відділу митного оформлення № 2 «Миколаївка» митного поста «Грем'яч», що підтверджується копією трудової книжки, наявної в матеріалах справи. Присягу державного службовця позивачем було прийнято 09.08.1996 року (а.с. 44)
24.06.2011 року з 09:00 години по 09:00 годину 25.06.2011 року позивач виконував свої службові обов'язки старшого зміни в складі зміни, до якої входив він та інспектор відділу митного оформлення № 2 «Миколаївка» митного поста «Грем'яч» ОСОБА_2 За час чергування ОСОБА_1 стягнуто як єдиний збір готівку в сумі 532,51 грн., інспектором Романьком П.В. стягнуто як єдиний збір готівку в сумі 963,39 грн. З метою здачі готівки 25.06.2011 року о 16:30 години ОСОБА_1 прибув до Семенівського відділення Чернігівської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Відповідно до п. 5.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (надалі - Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні) строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог: а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас); б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня; в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів. Установлені згідно із зазначеними вимогами строки здавання готівкової виручки (готівки) підприємствами узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами та банками.
У зв'язку з скороченим робочим днем відділення не працювало, тому позивач не мав змоги здати готівку. Проте, він отримав від касира банку квитанцію без номера про здійснення операції 25.06.2011 року з датою валютування 29.06.2011 року. Фактично готівку в сумі 1495,90 грн. до установи банку позивачем було здано першого робочого дня - 29.06.2011 року.
04.07.2011 року Чернігівською митницею у зв'язку з виявленням факту порушення головним інспектором відділу митного оформлення № 2 «Миколаївка» митного поста «Грем'яч» ОСОБА_1 вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні було винесено наказ № 411 «Про проведення службового розслідування». За результатами службового розслідування 22.07.2011 року було складено акт службового розслідування № 88 у пропозиціях якого зазначено про порушення перед Головою Державної митної служби України клопотання щодо припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 На підставі подання Чернігівської митниці 03.08.2011 року Державною митною службою України винесено наказ № 1689-к «По особовому складу митних органів». Згідно п. 1 зазначеного наказу за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» припинено 04.08.2011 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 Пунктом 2 наказу було зобов'язано керівника Чернігівської митниці ознайомити позивача з цим наказом під підпис та видати відповідний наказ. Так, 04.08.2011 року Чернігівською митницею видано наказ «По особовому складу» № 528-к пунктом 1 якого ОСОБА_1 вважати припиненим перебування на державній службі 04.08.2011 року за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».
Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки, відповідно до ст. 408 Митного кодексу України, визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України “Про державну службу”.
Відповідно до преамбули Закону України “Про державну службу” цей закон регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті. Згідно ч. 2 ст. 9 цього Закону регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.
Статтею 410 Митного кодексу України передбачено, що порядок і умови прийняття на службу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, порядок та умови проходження служби, просування посадових осіб по службі, оплати та стимулювання праці в митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях визначаються законодавством України. У митній службі України діє Дисциплінарний статут, який затверджується законом.
Суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, визначені Дисциплінарним статутом митної служби України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут митної служби України” (надалі - Дисциплінарний статут).
Як встановлено судом, відповідно до оскаржуваного наказу позивача було звільнено за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України “Про державну службу”.
Розглядаючи спір в розрізі звільнення за порушення Присяги державного службовця, слід зазначити, що проголошуючи Присягу, службовець бере на себе обов'язок сумлінно виконувати свої обов'язки (стаття 17 Закону України “Про державну службу”). Притягнення позивача до дисциплінарної (юридичної) відповідальності на підставі критерію поведінки “сумлінно виконувати службові обов'язки” не може бути виправданим в контексті вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки зазначене формулювання закону є неточним і не дає позивачу достатньо чіткої вказівки як саме він мав поводитися, тобто важливим є передбачуваність наслідків. Правова норма не вважається “законом”, якщо вона не сформульована достатньо чітко для того, щоб громадянин міг регулювати власну поведінку: громадянин повинен мати змогу, користуючись, у разі потреби, відповідною допомогою передбачити (в розумних межах і за певних обставин), які наслідки може мати конкретний вчинок. Словосполучення “сумлінно виконувати службові обов'язки”, “поводитися належним чином” не може бути достатнім керівництвом стосовно того, які дії, що кваліфікуються як неналежне виконання службових обов'язків, становитимуть порушення цього закону.
Законом України “Про державну службу” не надано тлумачення терміну “порушення присяги” та не встановлено порядку застосування такого стягнення. Відповідно до ст. 21 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.
Виходячи як з підстави звільнення позивача за не сумлінне виконання службових обов'язків, так і з підстави звільнення за порушення Присяги державного службовця суд вважає, що звільнення в цих обох випадках повинно здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, яке регламентує притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, з взяттям пояснень по суті допущеного порушення і дотримання строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, з'ясування чи враховувалися при звільненні обставини, за яких вчинено проступок, ступінь його тяжкості, а також заподіяна ним шкода й попередня робота працівника.
Виходячи з викладеного, Дисциплінарний статут митної служби України в питаннях регулювання порядку застосування дисциплінарних стягнень є спеціальним по відношенню до Закону України “Про державну службу”, а тому має пріоритет при застосуванні до працівників митної служби. При вирішенні питання про дисциплінарну відповідальність працівника митної служби Закон України “Про державну службу” має застосовуватися лише у випадку притягнення працівника до відповідальності за ті діяння, за які відповідальність Дисциплінарним статутом митної служби України не передбачена.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків. Частиною 2 статті 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що за неправомірні рішення, дії або бездіяльність посадові особи митної служби несуть дисциплінарну, адміністративну або іншу відповідальність.
Відповідно до ст. 22 Дисциплінарного статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через кордон України; інші діяння, визначені як порушення службової дисципліни законами та іншими нормативно-правовими актами України. Діяння, визначені цим Статутом як порушення службової дисципліни, є дисциплінарними правопорушеннями.
Статтею 23 Дисциплінарного статуту передбачено види дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані за вчинення дисциплінарного правопорушення, з врахуванням обставин, передбачених ст. 27 цього Статуту, а саме: зауваження, догана, затримання на період до одного року присвоєння чергового спеціального звання, пониження у спеціальному званні на один рік, попередження про неповну службову відповідність, звільнення з митного органу.
Також суд відзначає, що відповідно до ст. 27 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен врахувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.
Таким чином, незважаючи на відсутність дисциплінарних стягнень у позивача за період служби в митних органах та наявності ряду заохочень при його звільненні відповідачами не було враховано вимоги ст. 27 вказаного Статуту.
Відповідно до ст. 28 Дисциплінарного статуту, звільнення посадової особи митної служби, як найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, може мати місце в разі порушення посадовою собою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам. Отже, для застосування даного виду дисциплінарного стягнення необхідно встановити та довести дії або бездіяльність особи, вину у формі умислу або необережності, матеріальні збитки та причинно-наслідковий зв'язок між дією (бездіяльністю) та наслідками.
Як було встановлено в судовому засіданні, Чернігівською митницею не було доведено до відома позивача про перенесення робочого дня «понеділок 27 червня» на «суботу 25 червня». Оскільки, ОСОБА_1 працює позмінно він не знав, що субота 25 червня є робочим днем і довідавшись про це від знайомих того ж дня - 25.06.2011 року о 16:30 години звернувся до установи банку з наміром здати отриману за час чергування готівку, однак, у зв'язку з скороченим робочим днем касир Семенівського відділення Чернігівської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не прийняв у нього готівку. Між тим, касиром було надано позивачу квитанцію без номера про здійснення операції 25.06.2011 року, що є доказом звернення позивача до установи банку саме 25.06.2011 року у відповідності з вимогами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Отже, суд не вбачає факту порушення ОСОБА_1 вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні так як позивач мав намір здати готівку саме 25.06.2011 року, але не зміг цього зробити з незалежних від нього обставин. Крім того, п. 5.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти). Представником Чернігівської митниці не надано суду доказів стосовно погодження строків здавання готівки між Чернігівською митницею та банком.
При цьому, в судовому засіданні матеріальні збитки, завдані бездіяльністю (неналежним виконанням посадових обов'язків) позивача та причинно-наслідковий зв'язок не встановлені та не доведені відповідачами, що відповідно до п. 1 ст. 25 Дисциплінарного статуту, виключає можливість застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення.
Таким чином, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, а позивач поновленню на посаді.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено в частині 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З боку відповідачів не надано достатніх аргументів, доводів та доказів, які свідчили б, що оскаржуваний наказ видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для його прийняття, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення даного позову в повному обсязі.
Крім того, як зазначалося вище на виконання наказу Державної митної служби України №1689-к від 03.08.2011 року «По особовому складу митних органів» Чернігівською митницею видано наказ «По особовому складу» № 528-к від 04.08.2011 року, згідно якого припинено перебування позивача на державній службі в митних органах.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Таким чином, з метою повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і скасувати наказ Чернігівської митниці Державної митної служби України № 528-к від 04.08.2011 року «По особовому складу», який виданий на підставі наказу № 1689-к від 03.08.2011 року.
Керуючись ст.ст. 11, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернігівської митниці Державної митної служби України - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України № 1689-к від 03.08.2011 року «По особовому складу митних органів» про припинення з 04.08.2011 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 та наказ Чернігівської митниці Державної митної служби України № 528-к від 04.08.2011 року «По особовому складу».
Поновити ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 2 «Миколаївка» митного поста «Грем'яч» Чернігівської митниці Державної митної служби України з 04 серпня 2011 року.
Зобов'язати Чернігівську митницю Державної митної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.08.2011 року по день постановлення рішення по даній справі.
Постанова в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.В. Заяць
Судді В.В. Падій
В.О. Непочатих