Справа № 2а/2570/4450/2011
16 вересня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Клопот С.Л.,
при секретарі Дзюбі М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 41 КАС України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -
Чернігівський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Чернігівський МЦЗ) звернувся до з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 680 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач перебуваючи на обліку в центрі зайнятості з 14.07.2010 року отримувала соціальні послуги і забезпечення відповідно до ст.. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення позивачем було встановлено, що відповідач з 01.11.2010 року по 30.11.2010 працювала на посаді продавця непродовольчих товарів та отримувала заробітну плату, про що не повідомила центр зайнятості.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.
ОСОБА_1 звернулась до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та була зареєстрована на обліку в Чернігівському міському центрі зайнятості як безробітна з 14.07.2010 року.
Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
В Україні до зайнятого населення, у відповідності до Закону Україну «Про зайнятість населення», належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Відповідно ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Керуючись ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» під час розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення, на підставі даних ДПА було встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді продавця непродовольчих товарів в період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
Відповідно даних про виконані платежі ОСОБА_1 Чернігівським міським центром зайнятості загальна сума матеріального забезпечення виплаченого відповідачу з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати його забезпечення становить 680 грн.
На підставі ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» директором Чернігівського міського центру зайнятості прийнято Наказ № 378 від 04.08.2011 року про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення.
Крім того слід зазначити, що з метою досудового врегулювання спору, позивачем 04.08.2011 року було направлено відповідачу листа № 05/3430, в якому повідомлено про прийняте рішення, запропоновано добровільно повернути незаконно отримане матеріальне забезпечення та роз'яснено право на оскарження наказу. Вказане повідомлення позивач отримала 05.08.2011 року, рішення про повернення суду не оскаржила, однак кошти в добровільному порядку не повернула.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням визнання позову відповідачем, позовні вимоги Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими, а незаконно отримане матеріальне забезпечення стягненню на користь Чернігівського міського центру зайнятості.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн. на рр 37171300901002 в ГУДК України в Чернігівській області, МФО 853592, код 21395273.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Клопот С.Л.