22 вересня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1851/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого -судді Маренича І.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області до ОСОБА_1 , -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 583,90 грн., оскільки відповідач належним чином не виконує вимоги п.2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва ” №727/98 від 03.07.1998 року (в редакції, що діяла на момент виникнення заборгованості) (далі - Указу).
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач є фізичною особою-підприємцем, який зареєстрований Сторожинецькою районної державної адміністрацією Чернівецької області 20.10.2009 року та взятий на облік, як платник податків 21.10.2009 року.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку податкового боргу по відповідачу сума заборгованості по сплаті єдиного податку за період з липня 2010 року по листопад 2010 року становить - 583,90 грн. Таким чином, станом на 25.05.2011 р. за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 583,90 грн.
Статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування ” (діяв на момент виникнення заборгованості) визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язанні сплачувати належні суми податків (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно п. 2 Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Тобто, з моменту подачі заяви та переходу на спрощену систему оподаткування платник податків узгоджує суму податкового зобов'язання, дату та порядок сплати відповідно до Указу.
У відповідності до п. 5 Указу суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати єдиного податку згідно із законодавством України.
Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 “Про порядок погашення податкових зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами ” від 21.12.00р. № 2181-ІІІ (далі -Закон №2181-ІІІ) (діяв на момент виникнення заборгованості), узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Разом з цим, згідно пункту 1.3 ст.1 Закону № 2181-III податковий борг (недоїмка) -це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Крім того, підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону 2181-III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.
Відповідно до ч. 4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити повністю.
Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 інд. код НОМЕР_1) заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 583,90 грн.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Маренич І.В.