Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
15 вересня 2011 р. № 2-а- 11323/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді - Волошина Д.А.
за участю секретаря судового засідання Боклаг А.С.
представників : позивача -Мица В.П., відповідача -не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" , з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова , в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 р. № 0000162200 по податку на додану вартість та штрафним (фінансовим) санкціям (штрафам), прийняте Державною податковою інспекцією в Комінтернівському районі м. Харкова стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" (код 33477638) на підставі Акта перевірки від 04.04.2011 р. № 342/22-017/33477638.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що його податковий кредит у вересні 2010 р. формувався згідно правил формування податкового кредиту, що зазначені п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість”. Відображені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність правочину, який був укладений між позивачем та ТОВ “Промспец Корнсалтинг” є хибними, наполягав на правильності обчислення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, так як позивач не допускав порушень пп.7.4.1 п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Зазначив, що податкові накладні відповідають вимогам чинного законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв та клопотань не надав.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач не з'явився в судове засідання, причин неявки суду не повідомив, є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення, що міститься матеріалах справи, на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка з питань перевірки податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 р., про що складено акт № 342/22-017/33477638 від 04.04.2011 р.
За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 внаслідок чого в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 р. встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 1643,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки щодо встановлених в діяльності позивача вищезазначених порушень, ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0000162200 від 19 квітня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 2053,75 грн., у т.ч. за основним платежем -1643 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 410,75 грн.
Позивач з прийнятим рішенням не погодився та звернувся в межах адміністративного оскарження зі скаргами на прийняте податкове повідомлення -рішення. За результатами розгляду скарг, рішенням вповноважених податкових органів в задоволенні скарг було відмовлено.
Згідно з п.п.7.2.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно з матеріалами справи між ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" (як продавцем) та ТОВ “Промспец Корнсалтинг”(як покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 20/09 від 14.04.10р. металопластикових вікон у кількості 2 штук за ціною 4929,00 грн. на загальну суму 9859,00 грн. у т. ч. ПДВ 1643,00 грн. Відповідно до п. 3.2 цього договору приймання товару здійснюється покупцем на умовах самовивозу.
ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" отримало у ТОВ “Промспец Корнсалтинг” податкову накладну №244 від 23.09.2010р. на загальну суму 9858,00 грн, у т.ч. ПДВ - 1643,00 грн. Зазначена податкова накладна була включена до складу податкового кредиту за вересень 2010 р. у сумі 1643,00 грн.
Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, де вказано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.
Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами п. 7.3 ст. 7 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначена сума податкового кредиту підтверджена відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договору, видаткових накладних.
В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаними договорами купівлі-продажу інший результат, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.
Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договором купівлі-продажу №20/9 від 20.09.2010 року ; видатковою накладною №23/09 від 23.09.2010 року; платіжними дорученнями, податковою накладною №244 від 23.09.2010 року
Окрім того в судовому засіданні встановлено, що товар (металопластикові конструкції) придбавався позивачем у ТОВ «Промспец Консалтинг» з метою його використання під час виконання позивачем будівельних робіт на об'єкті за замовленням ТОВ «КАМ». Саме для цієї мети відповідний товар й було використано, що підтверджується актом виконаних робіт, підписаним між позивачем та ТОВ «КАМ».
В подальшому цей товар було використано як будівельні конструкції при виконанні будівельних робіт за замовленням ТОВ «КАМ». Зазначені будівельні роботи були прийняті замовником ТОВ «КАМ» у жовтні 2010 року , що підтверджується актом прийомки виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року.
Судом встановлено, що факт придбання позивачем товару у вересні 2010 року у ТОВ «Промспец Консалтинг» здійснювався саме в межах господарської діяльності, що підтверджено первинними документами. Судом не встановлено невідповідності даних податкової накладної фактичним обставинам.
Відповідач в акті перевірки не посилався на відсутність у ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" та ТОВ «Промспец конслатинг» статусу платника податку на додану вартість на момент вчинення господарської операції.
Отже, факт порушення позивачем положень п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7, пп. 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Посилання відповідача на порушення позивачем п. 18 Наказу ДПА України “Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення” № 165 від 30.05.1997р. не може бути прийнято судом до уваги, оскільки зазначена норма не встановлює будь-яких правил або обов'язків для позивача як покупця товару, а отже не може бути порушена ним.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товару, послуг (робіт) у ТОВ «Промспец Консалтинг», відповідач до суду не подав. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова стосовно порушення ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" вимог пп. 7.4.1 п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.1 ст. 123 Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,
З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000162200 від 19.04.2011р обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України “Про податок на додану вартість”, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м. Харкова № 0000162200 від 19.04.2011р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" (61105, м. Харків вул. Киргизька б. 15) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3.40 грн. (три грн. 40 коп.)
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 19 вересня 2011 року.
Суддя Волошин Д.А.