Постанова від 12.09.2011 по справі 11305/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

12 вересня 2011 р. № 2а- 11305/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шляхової О.М.,

суддів - Біленський О.О., Мельников Р.В.,

за участі секретаря - Беззубко А.О.,

за участі позивача -ОСОБА_1 (на підставі паспорту);

за участі представника відповідача - ОСОБА_2( довіреність № 17/2010 від 08.10.2010р. ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України

прозобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до МВС України, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача у зв"язку з не присвоєнням йому чергового рангу, зобов"язати відповідача присвоїти ОСОБА_1 8-й ранг державного службовця з 23.04.2010 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 23 квітня 2008р. Міністром Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_3 видано наказ №738о/с “По апарату Міністерства”, згідно якого на підставі заяви ОСОБА_1 від 11.03.2008р. наказує “призначити ОСОБА_1 помічником Міністра служби регіонального контролю управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ Апарату Міністра, присвоївши 9-й ранг державного службовця з 18.04.2008р. Позивачем зазначено, що 30.06.2010р. ним подано заяву, в якій він звертається до Міністра МВС України Могильова А.В. з проханням про присвоєння йому чергового 8-го рангу державного службовця, на підставі якої керівником Апарату Міністра підготовлено подання про присвоєння 8-го рангу державного службовця позивачу. Але на даний момент подання та заява позивача не розглянуті , а 8-й ранг державного службовця йому не присвоєно, що позивач вважає неправомірним , оскільки порушує ст.26 Закону України "Про державну службу". Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини викладені в запереченні на адміністративний позов. Відповідачем зазначено, що 18.03.2010р. видано наказ МВС України №79 "Про організаційно - штатні зміни в Апараті Міністра", згідно якого посаду, що обіймав позивач було скорочено, а дворічний термін перебування позивача на посаді, який є підставою для присвоєння чергового рангу державного службовця, сплинув 23.04.2010, тобто підстав для присвоєння чергового рангу державного службовця не має. Додатково відповідачем зазначено, що подання про присвоєння позивачу чергового рангу повинно бути подано за підписом його безпосереднього керівника. Посилаючись на перелічені обставини, представник відповідача в судовому засіданні просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача та вивчивши заперечення відповідача, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 квітня 2008р. Міністром Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_3 видано наказ №738о/с “По апарату Міністерства”, згідно якого на підставі заяви ОСОБА_1 від 11.03.2008р. наказує “призначити ОСОБА_1 помічником Міністра служби регіонального контролю управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ Апарату Міністра. Наказом МВС України від 30.06.2008 № 1107 о/с назву посади, яку обіймав позивач з 15.06.2008 змінено на - помічник Міністра відділу регіонального контролю управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ Апарату Міністра, що не заперечується сторонами по справі.(а.с.77)

30.06.2010р. позивачем подано заяву, в якій він звертається до Міністра МВС України Могильова А.В. з проханням про присвоєння йому чергового 8-го рангу державного службовця відповідно до ст.26 Закону України "Про державну службу".

Що стосується посилань позивача на протиправну бездіяльність відповідача щодо не присвоєння йому чергового рангу та зобов"язання присвоїти йому 8-й ранг, суд зазначає наступне.

Ст.26 Закону України "Про державну службу" N 3723-XII від 16.12.93р. зі змінами та доповненнями закріплено, що службовцям, які займають посади, віднесені до третьої категорії, може бути присвоєно 7, 6 і 5 ранг. При прийнятті на державну службу службовцю присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад.

Відповідно до ч.1 "Положення про ранги державних службовців", затвердженого Постановою КМУ від 19.06.96р. №658(далі - Положення № 658) ранги присвоюються державним службовцям в індивідуальному порядку відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи.

Наказом №738о/с “По апарату Міністерства” позивачу присвоєно 9-й ранг державного службовця з 18.04.2008р.

Ч.4. Положення № 658 встановлено, що через два роки після присвоєння державному службовцю відповідного рангу керівник державного органу за поданням безпосереднього керівника розглядає питання щодо можливості присвоєння йому чергового рангу. Позитивне рішення приймається за умови успішної роботи державного службовця.

Черговий ранг не може бути присвоєний державному службовцю:

- до якого протягом останнього року застосовувалися дисциплінарні стягнення;

- стосовно яких під час прийняття рішення про присвоєння чергового рангу проводиться службове розслідування або які перебувають під слідством.

Таким чином, питання про присвоєння чергового рангу позивачу є правом керівника державного органу, а не його обов"язком.

Листом від 28.09.2010р. за підписом керівника Апарату Міністра, який міститься в матеріалах справи, роз"яснено, що дворічний строк для присвоєння позивачу відповідного рангу не сплинув, що підтверджується наказом про призначення позивача та наказом про скорочення посади позивача, тому підстави для присвоєння чергового рангу відсутні.

Наказом № 79 від 18.03.2010р. за підписом Міністра МВС України Могильова А.В. посаду ОСОБА_1 скорочено з метою вдосконалення організаційно - штатної структури центрального апарату МВС, ефективного використання наявної штатної чисельності.

Наказом МВС України від 15.06.2010р. №1033 о/с ОСОБА_1 звільнено за п.1 ст.40 КЗпП України (за скороченням штату працівників) та на даний момент позивач там більше не працює, що не заперечується сторонами по справі.

Судом встановлено, що позивача призначено на посаду з 23 квітня 2008р. відповідно до наказу №738о/с, таким чином дворічний строк після присвоєння позивачу відповідного рангу спливає 23 квітня 2010р., а посаду позивача скорочено 18.03.2010р. відповідно до наказу №79 , таким чином дворічний строк для присвоєння чергового рангу не сплинув, тому підстав для задоволення цієї вимоги позивача судом не встановлено.

Що стосується посилань позивача стосовно порушення відповідачем порядку надання відповіді на подання, суд зазначає наступне.

Ч.4. Положення № 658 встановлено, що за поданням безпосереднього керівника керівник державного органу через два роки після присвоєння державному службовцю відповідного рангу розглядає питання щодо можливості присвоєння йому чергового рангу.

Позивач стверджує, що на підставі заяви 30.06.2010р. про присвоєння позивачу чергового 8-го рангу державного службовця , керівником Апарату Міністра підготовлено подання про присвоєння 8-го рангу державного службовця позивачу. Судом встановлено, що дане Подання не підписано керівником Апарату Міністра та не зазначена дата його складання, отже даний документ не може слугувати належним доказом по справі та посилання позивача на нього є безпідставними.

Крім того, Листом від 28.09.2010р. за підписом керівника Апарату Міністра, який міститься в матеріалах справи, роз"яснено, що Подання про присвоєння ОСОБА_1, так само як і іншим помічникам Міністра відділу регіонального контролю УМДПЛ, чергового рангу державного службовця за підписом безпосереднього його керівника, начальника УМДПЛ Мартиненка О.А., до керівництва Апарату Міністра не направлялося.

Згідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги або заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність дій, а відмова у присвоєнні чергового рангу позивачу є такою, що відповідає нормам чинного законодавства, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 24, 71, 158, 160-163,186 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 16.09.2011 року.

< Сума задоволення >

Головуючий - суддя Шляхова О.М.

Суддя - Мельников Р.В.

Суддя - Біленський О.О.

Попередній документ
18252231
Наступний документ
18252233
Інформація про рішення:
№ рішення: 18252232
№ справи: 11305/10/2070
Дата рішення: 12.09.2011
Дата публікації: 27.09.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: