Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
08 вересня 2011 р. № 2а- 1740/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Заічко О.В.,
суддів - Ізовітової -Вакім О.В., Піскун В.О.
при секретарі судового засідання -Басовій Н.М.,
за участю представників сторін:
позивача - Межової К.П.
відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ВентТехСервіс"
до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок
платників податків управління податкового контролю юридичних осіб
Самойленко І.М., старшого податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків
управління податкового контролю юридичних осіб Гура Н.В., головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок
платників податків управління податкового контролю юридичних осіб
Башликова І.В., головного державного податкового ревізора-інспектора відшкодовування ПДВ-
Рильцева О.С., головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-
перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Чеботарева В.В., головного державного податкового ревізора-інспектора сектору контролю за
фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД Караченцева О.В., головного державного податкового ревізора-інспетора відділу погашення
прострочених податкових зобов'язань - Шарапова О.Ю.
провизнаня дій протиправними, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВентТехСервіс» (далі - ТОВ «ВентТехСервіс»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, які прийняті судом, просить суд визнати протиправними дії ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, які полягають у визнанні правочинів, укладених ТОВ «ВентТехСервіс» з контрагентами такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, що визначені в акті перевірки № 72/23-212/31060630 від 21.01.2011р. та визнати протиправними дії ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, які полягають у визнанні відсутніми об'єктів, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (діючого на час виникнення спірних правовідносин) та ст. 4, 5, 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (діючого на час виникнення спірних правовідносин), що визначено в акті перевірки № 72/23-212/31060630 від 21.01.2011р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що викладені в акті виїзної планової перевірки ТОВ «ВентТехСервіс» № 72/23-212/31060630 від 21.01.2011р. висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.05р. за № 925/11205 (діючого на час проведення перевірки, надалі - Порядок № 327). Позивач зауважив, що факти, викладені в Акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень підприємством вимог ст. п.1-3, 5, 6 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відносно того, що укладені ним угоди не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання таких угод недійсними. Позивач вважає висновки ДПІ щодо відсутності актів прийому - передачі товарів (робіт, послуг) та відсутності ТТН, як доказів фактичного одержання ТОВ «ВентТехСервіс» товарів (робіт, послуг), тобто відсутності реального виконання укладених позивачем договорів з контрагентами, що свідчить про нереальність настання правових наслідків таких операцій - помилковими. Крім того, позивач зауважив, що здійснюючи в Акті перевірки висновки про відсутність у ТОВ «ВентТехСервіс» об'єктів, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 4, 5, 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податковий орган не вчинив жодних дій спрямованих на повернення із бюджету коштів, які були сплачені підприємством за перевіряємий період за результатам своєї фінансово-господарської діяльності, а саме за угодами, визнаними в акті перевірки нікчемними.
Позивач посилається на наявність всіх необхідних документів, які підтверджують його позовні вимоги. Вважає, що порушення норм законодавства з його боку відсутні, а відповідно дії ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, що полягають у визнанні правочинів, укладених ТОВ «ВентТехСервіс» з контрагентами такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та дії, що полягають у визнанні відсутніми об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 4, 5, 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є протиправними.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачі, які є суб»єктами владних повноважень, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, не повідомивши про причину неприбуття, не надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності та надавши заперечення на адміністративний позов, в якому просять у задоволенні позову відмовити, посилаючись на що відсутність у позивача актів прийому - передачі товарів (робіт, послуг) та ТТН свідчить про відсутність реального виконання укладених ТОВ «ВентТехСервіс» договорів, а саме: з ІП «Малахіт» - договору зберігання № 07/11/08 від 01.12.2008р., з ІП «Еолія» - договору про надання послуг № 71/08/07 від 01.08.2007р. та № 95/03/09 від 01.01.2009р., з ІП «Юридична фірма «Аріадна» - договору про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку № 06/02/10 від 01.01.2010р., з ПФ «Віка» - договору про надання транспортних послуг № 234/03/09 від 01.02.2009р. та договорів поставки, укладених позивачем з рядом постачальників товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ «ВентТехСервіс», зазначених у акті перевірки. Відповідач, посилаючись на положення ст. 215, ст. 203 ЦК України зазначає, що наведені правочини є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи або юридичної особи, держави АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним. Відповідач зауважив, що правочини, вчинені ТОВ «ВентТехСервіс» та такі, що виконувались протягом перевіреного періоду з постачальниками останнього товарів, не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними. З урахуванням наведених обставин, відповідач також зазначив і про відсутність у ТОВ «ВентТехСервіс» об'єктів, які підпадають під визначення положень ст. 4, 5, 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (діючого на час виникнення спірних правовідносин) та ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість.
Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідачів на підставі наявних доказів у справі, відповідно до ст. 128 КАСУ.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у період з 29.11.2010р. по 14.01.2011р. співробітниками державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена виїзна планова перевірка фінансово-господарській діяльності ТОВ «ВентТехСервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2010 р., за результатами якого складений акт від 21.01.2011 р. № 72/23-212/31060630, висновками якого встановлено:
- порушення ТОВ «ВентТехСервіс» п. 1-3, 5, 6 ст.203, ст.. 215, ст. 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ВентТехСервіс» при придбанні та продажу товарів (полуск). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був отриманий від постачальників та переданий покупцям в порушення ст. 626, 629, 655 та 656 ЦК України.
- відсутність об'єктів які підпадають під визначення положень ст. 4, 5, 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість
- порушення ТОВ «ВентТехСервіс» ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту на загальну суму 124 353,00 грн.
З висновками акту наведеної перевірки ТОВ «ВентТехСервіс» не погодилася, про що до ДПІ Фрунзенського району м. Харкова були направлені письмові заперечення за № 25 від 26.01.2011р. Листом № 1009/10/23-220 від 01.02.2011р. ДПІ надала відповідь підприємству про те, що висновки|виведення| акту перевірки залишені без змін.
Як зазначено в акті перевірки від 21.01.2011 р. № 72/23-212/31060630, складеного за результатами перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова ТОВ «ВентТехСервіс», відсутність у підприємства актів прийому - передачі товарів (робіт, послуг) та ТТН свідчить про відсутність реального виконання укладеного ТОВ «ВентТехСервіс» договору зберігання № 07/11/08 від 01.12.2008р. з ІП «Малахіт»; договору про надання послуг № 71/08/07 від 01.08.2007р. та № 95/03/09 від 01.01.2009р. з ІП «Еолія»; договору про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку № 06/02/10 від 01.01.2010р. з ІП «Юридична фірма «Аріадна»; договору про надання транспортних послуг № 234/03/09 від 01.02.2009р. з ПФ «Віка» та договорів поставки, укладених ТОВ «ВентТехСервіс» з постачальників товарів (робіт, послуг), зазначених в акті перевірки. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п.1, 2 ст. 215, п.п.5 ст.203 ЦК України є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Враховуючи викладене, правочини, вчинені ТОВ «ВентТехСервіс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.
Суд не погоджується з такими висновками відповідача з наступних підстав.
Так, відповідно до положень п.п. 1.3, 1.5, 1.6 наказу ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (надалі - Порядок № 327), що діяв на час існування спірних правовідносин, результати перевірки оформлюється складанням відповідного акту. Акт, це службовий документ, який не тільки підтверджує проведення перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, але він є єдиним передбаченим законом документом, який повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушення норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки в акті викладаються усі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.
Відповідно до п.п. 2.3.1, 2.3.2 п. 2.3 Порядку № 327 результати перевірки групуються за окремими видами податків і зборів (обов'язкових платежів) та у розрізі податкових періодів. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:
- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;
- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;
- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;
Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 Порядку № 327 не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, «приховування об'єкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», «описка» тощо).
Суд зауважує, що жодну з наведених вимог Порядку № 327 податковим органом враховано не було. Викладені в акті перевірки висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням п. 1.7 Порядку № 327, згідно якому факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті планової перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Судом встановлено, що висновки в акті перевірки зроблені відповідачем без належного дослідження при проведенні перевірки первинних документів (договорів, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) та ін..). Без дослідження наведених документів встановлення недійсності (нікчемності) угод, укладених ТОВ «ВентТехСервіс», а також відсутності об'єктів оподаткування є неможливим.
При наведеному, суд зазначає, що факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень підприємством вимог п.1-3, 5, 6 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України відносно того, що укладені ним угоди не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання таких угод недійсними.
Суд зазначає, що позивачем у ході судових засідань були надані докази дійсності та реальності укладених ним угод за перевіряємий період: договір зберігання № 07/11/08 від 01.12.2008р., укладений між ТОВ «ВентТехСервіс» та ІП «Малахіт» з додатковими угодами № 1 від 05.12.2008р., № 2 від 10.12.2008р., № 3 від 15.12.2008р., № 1 від 05.12.2008р., від 11.12.2008р., № 4 від 23.12.2008р., № 5 від 16.01.2009р.; Акти здачи-приймання послуг від ІП «Малахіт» від 30.06.2009р., від 31.07.2009р., від 31.08.2009р.; договір про надання послуг № 71/08/07 від 01.08.2007р., укладений між ТОВ «ВентТехСервіс» та ІП «Еолія», Додаток № 1 до Договору про перелік посад та функціональних обов'язків ,які будуть виконуватись працівниками виконавця при наданні Замовнику відповідних послуг від 01.08.2007р., Додаток № 2 до Договору про об'єкти Замовника, додаткова угода від 28.10.2009р., Акт виконаних послуг від 30.06.2008р.; договір про надання послуг № 95/03/09 від 01.01.2009р., укладений між ТОВ «ВентТехСервіс» та ІП «Еолія», Додатки № 1 - 7 до Договору про перелік посад та функціональних обов'язків ,які будуть виконуватись працівниками виконавця при наданні Замовнику відповідних послуг від 01.01.2009р., Додаток № 8 до Договору про об'єкти Замовника, Акт виконаних послуг від 30.06.2009р.; Договір про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку № 06/02/10 від 01.01.2010р., укладений між ТОВ «ВентТехСервіс» та ІП «Юридична фірма «Аріадна», Акт здачи-приймання послуг від ІП «Юридична фірма «Аріадна» від 31.03.2010р. та від 30.06.2010р.; Договори укладені ТОВ «ВентТехСервіс» з постачальниками (вибірково): договір поставки № 146/04/09 від 01.02.2009р. з ЗАТ «Вінницяпобутхім», ТТН від 13.04.2009р.; договір поставки № 116/02/09 від 01.01.2009р. з ТОВ «Завод побутової хімії «Милам», ТТН від 15.05.2009р., договір поставки № 32/01/09 від 01.01.2009р. з ТОВ фірмою «СВ», додаткова угода № 2 від 04.01.2010р., ТТН від 04.02.2009р., договір поставки № 30/01/09 від 01.01.2009р. з ТОВ «Придніпровська інженерна компанія», ТТН від 13.05.2009р.; Договір про надання транспортних послуг № 234/03/09 від 01.02.2009р., укладений між ТОВ «ВентТехСервіс» та ПФ «Віка», Акт про надання послуг щодо перевезення вантажів № 148 п від 30.09.2009р., ТТН від 08.09.2009р. № 506/В, ТТН від 08.09.2009р. № 505/В, Акт про надання послуг щодо перевезення вантажів № 75 п від 31.05.2009р., Акт про надання послуг щодо перевезення вантажів № 127 п від 31.08.2009р., ТТН від 10.08.2009р. № 07/а, ТТН від 12.08.2009р. № 004/040809, ТТН від 29.07.2009р. № 104.
Крім того, позивач надав до суду копії податкових накладних № 308 від 31.07.2009р. та № 306 від 30.08.2009р. від ІП «Малахіт» під договір № 07/11/08 від 01.12.2008р., витяг з банківською випискою за 28.07.2009р., податкову накладну № 142 від 10.02.2009р. від ТОВ «СВ» під договір № 31/1/09 від 31.01.2009р., податкову накладну № 26 від 31.03.2010р. та № 28 від 30.06.2010р. від ІП «Юридична фірма Аріадна» під договір № 06/02/10 від 01.01.2010р., витяг з банківською випискою від 01.06.2010р., від 25.06.2010р., витяг з банківською випискою від 26 від 30.09.2009р. від ПФ «Віка» під договір № 234/03/09 від 01.02.2009р., платіжне доручення № 1729 від 03.08.2009р., податкову накладну № 0700009150 від 13.04.2009р. від ЗАТ «Вінницяпобутхім» під договір № 146/04/09 від 01.02.2009р., платіжне доручення від 01.06.2009р., податкову накладну № 67 від 13.05.2009р. від ТОВ «Придніпропровська інженерна компанія», платіжне доручення від 13.05.2009р., від 15.05.2009р., витяг з банківською випискою за 28.05.2009р., податкову накладну № 981 від 30.06.2008р. від ІП «Еолія» під договір № 71/08/07 від 01.08.2007р., платіжне доручення № 927 від 08.07.2008р., податкову накладну № 264 від 30.06.2009р. від ІП «Еолія» під договір № 95/03/09 від 01.01.2009р., податкову накладну № 670 від 15.05.2009р. від ТОВ «Завод побутової хімії «Милам», витяг з банківською випискою за 01.07.2009р.
Суд зазначає, що наведеними документами позивачем підтверджено факт отримання товарів (робіт, послуг), а також здійснені розрахунки за відповідними угодами.
Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Згідно положень ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Інших підстав для визнання правочину нікчемним чинним законодавством України не передбачено.
Суд зауважує, що згідно ст. 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним
або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.
Судом встановлено, що податковим органом не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами.
Відповідно до ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.70 КАС України передбачено належність та допустимість доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
При наведених обставинах, суд зазначає про безпідставність висновків відповідача щодо нікчемності угод, укладених ТОВ «ВентТехСервіс» в перевіряємому періоду.
Суд також зазначає, що всі висновки в акті перевірки стосовно того, що укладені позивачем правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними спростовуються і тим, що по всіх правочинах, укладеними ТОВ «ВентТехСервіс» з контрагентами, зазначеними в акті перевірки, здійснювалось фактичне постачання товарів та їх оплата.
Положення акту перевірки не містять будь-якого документального підтвердження стосовно взаєморозрахунків ТОВ «ВентТехСервіс» з контрагентами по зазначеними в акті фінансово-господарським взаємовідносинам, які мали б бути дослідженими перевіряючими під час проведення перевірки.
Крім того, суд вважає зауважити і те, що посилання відповідача на те, що при укладанні правочинів, зазначених в акті перевірки, підприємство не мало наміру на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, про відсутність первинних документів, які б свідчили про виконання укладених ТОВ «ВентТехСервіс» угод спростовуються наявними у позивача актами виконаних робіт (послуг), ТТН, податковими та видатковими накладними, які надавались позивачем під час проведення перевірки. При цьому, суд зазначає, що наведені документи були досліджені відповідачем і у ході перевірки, про що свідчить складений ДПІ Додаток № 4 до Акту перевірки.
З огляду на це, судом не приймаються до уваги доводи відповідача, що ґрунтуються на факті відсутності підтверджуючих документів про надання послуг (виконання робіт).
Суд також вважає за необхідним зазначити, що посилання відповідача на положення ст. 203, 215, 216 ЦК України є також безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку. Відповідно до ст. 234 ЦК України, на яку посилається в акті перевірки відповідач, правочин, який вчинений без наміру створення юридичних наслідків, є фіктивним правочином. Про те, у наведеної статті жодним чином не вказується на його нікчемність. Навпаки, відповідно до ч. 2 ст. 234 ЦК України недійсність такого правочину встановлюється судом. Фіктивний правочин не є нікчемним, як вказує відповідач у своєму акті перевірки.
Суд зауважує, що викладені в акті перевірки висновки явно впливають на інтереси позивача, його права та обов'язки, оскільки висновки відповідачів про визнання угод нікчемними може призвести до невиконання контрагентами позивача своїх зобов'язань по укладеними з позивачем договорам, що в свою чергу може призведе до неможливості позивачу провести розрахунки з постачальниками, виплатити заробітну плату працівникам, сплатити податки, збори, обов'язкові платежі і таке інше.
Також суд зазначає про дискримінаційні дії відповідача щодо визнання відсутніми у позивача об'єктів оподаткування. Визнаючи договори ТОВ «ВентТехСервіс» нікчемними, відповідач повинен був зняти з позивача як податкові зобов'язання, нараховані ним у зв'язку з виконання угод, визнаних нікчемними, так і податковий кредит, нарахований по постачальниках товарів.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не надав позивачу висновок щодо повернення сум податку на додану вартість, сплачені останнім в якості податкових зобов'язань, визначених в податкових деклараціях, а також не здійснив відповідних коригувань податкових зобов'язань по особовому рахунку платника податків (позивача).
Крім цього, судом встановлено, що відповідач, не знімаючи з позивача податкові зобов'язання, не визнає податковий кредит контрагентів останнього, що зобов'язує позивача вчиняти певні коригування у податковій документації, а відповідні податкові органи до нараховують їм відповідні суми податків до сплати, що фактично є подвійним оподаткуванням.
Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем своїх дій до суду не надано.
З огляду на наведені обставини, суд робить висновок про те, що висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень. А за таких умов, факти порушень, зазначені в акті перевірки № 72/23-212/31060630 від 21.01.2011 р. слід вважати недоведеними.
Вимоги позивача суд вважає правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать нормам законодавства та фактичним обставинам справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19. Конституції України, ст.ст. 9, 71, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВентТехСервіс" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Самойленко І.М., старшого податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Гура Н.В., головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Башликова І.В., головного державного податкового ревізора - інспектора відшкодовування ПДВ - Рильцева О.С., головного державного податкового ревізора - інспектора відділу контрольно - перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Чеботарева В.В., головного державного податкового ревізора - інспектора сектору контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД Караченцева О.В., головного державного податкового ревізора - інспектора відділу погашення прострочених податкових зобов'язань - Шарапова О.Ю. про визнання дій протиправними - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, які полягають у визнанні правочинів, укладених ТОВ "ВЕнтТехСервіс" з контрагентами такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, що визначені в акті перевірки від 21.01.2011р. № 72/23-212/31060630.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, які полягають у визнанні відсутнім об"єктів, які підпадають під визначення ст. ст. 4, 5, 8 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. ст. 4, 5, 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що визначені в акті перевірки від 21.01.2011р. № 72/23-212/31060630.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2011 року.
Головуючий Заічко О.В.
Судді Ізовітова - Вакім О.В.
Піскун В.О.