Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
29 серпня 2011 р. № 2-а- 8328/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.
за участю:
представника позивача -ОСОБА_1, діє за дорученням № 19869/10/10-017 від 28.11.08
представника відповідача -ОСОБА_2, діє за дорученням від 06.10.10
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
Спеціалізованої державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові
до Дочірнього підприємства "Воєнізована аварійно-рятувальна(газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості "НАК "Нафтогаз України"
про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд прийняти рішення, яким нарахувати та зобов'язати ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України» сплатити до Державного бюджету України (бюджетний рахунок одержувача № 31119029700002 УДК у м. Харкові в установі банку ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) грошове зобов'язання визначене СДПІ у податковому повідомленні-рішенні № 0000180843 від 13.04.2011 року у розмірі 156874 грн. 87 коп. (за основним платежем - 125499 грн. 90 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 31374грн 97 коп.) згідно розрахунку суми збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в т.ч. із застосуванням звичайних цін.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. В період з 02.03.2011 року по 21.03.2011 року посадовими особами СДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «ЛІКВО» з питань достовірності визначення від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2010 року та достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за січень 2011року. Під час перевірки позивачем було встановлено, відповідачем було придбано у ВАТ СКТБ «Комплекс» костюми типу ТЗК, здійснено 100% попередню оплату, на що ВАТ СКТБ «Комплекс» виписано податкову накладну №1795 від 14.12.2010р. на загальну 1 545 000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 257 500,0 грн. ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України» зазначену податкову накладну відображено в реєстрі отриманих податкових накладних грудня 2010р. за № 72 та включено до складу податкового кредиту грудня 2010р. Звичайна ціна костюму типу ТЗК «Індес - 1» - 4 320,00 грн., в т.ч. ПДВ - 720,00 грн., костюму типу ТЗК «Індес - З» - 4 560,00 грн., в т.ч. ПДВ - 760,00 грн. Таким чином, в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок додану вартість» від 03.04.1997 року ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України» завищено податковий кредит за грудень 2010р. на загальну суму 125 499,9 грн. За результатами перевірки було складено акт № 839/43-010/05471230 28.03.2011р. та винесені податкові повідомлення - рішення № 0000170843 від 13.04.2011р. на зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5 724 134,0 грн. та №0000180843 від 13.04.2011р. на збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 342 123,75 грн., в т.ч. із застосуванням звичайних цін 156 874,87 грн. У зв'язку з оскарженням відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з позовом про нарахування та сплату грошового зобов'язання, визначеного із застосуванням звичайних цін.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на недоведеність позивачем порушення відповідачем вимог законодавства та відсутність нормативно врегульованої можливості стосовно звернення до суду з приводу частини грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомлення-рішенням.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем було проведено позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» НАК «Нафтогаз України» з питань достовірності визначення від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2010 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за січень 2011 року, про що було складено акт перевірки № 838/43-010/32869691 від 28.03.11 (а.с. 9-12)
За результатами перевірки позивачем було встановлено порушення відповідачем, крім іншого, п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим відповідачем неправомірно сформовано податковий кредит грудня 2010 року у зв'язку із завищенням договірної вартості товарів (костюмів) більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари, що призвело до завищення суми податкового кредиту грудня 2010 року на 125499,9 грн. (а.с. 9-12)
На підставі вказаного акту перевірки позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000180843 від 13.04.10, відповідно до якого відповідачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 342123,75 (273699,0 грн. за основним платежем та 68424,75 грн. за штрафними санкціями), з яких 156874,87 грн. (за основним платежем 125499,90 грн., за штрафними санкціями 31374,97 грн.)донараховано позивачем у зв'язку із встановленням порушення п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - завищенням договірної вартості товарів (костюмів) більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено відповідачем в адміністративними порядку.
З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті перевірки порушення зазначеної вище норми стало встановлення факту завищенням договірної вартості товарів більше ніж на 20% від звичайної ціни на костюми ТЗК, придбані відповідачем за договором купівлі-продажу у ВАТ СКТБ «Комплекс». (а.с. 10-12)
Перевіряючи вказані висновки позивача, відображені в акті перевірки № 838/43-010/32869691 від 28.03.11, на відповідність вимогам діючого законодавства та фактичних обставинам справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що комітетом з конкурсних торгів ДП «ЛІКВО» з питань організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти було прийнято рішення про проведення процедури відкритих торгів для закупівлі одягу шкіряного та одягу спеціального, що підтверджується копією протоколу № 4-2010 від 20.09.10 (а.с. 96)
На виконання вказаного рішення відповідачем було затверджено документацію конкурсних торгів та оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю доповнення до одягу шкіряного та одягу спеціального, а саме костюм тепловідбивний у кількості 150 комплектів. (а.с. 99-111)
Вказане вище оголошення було розміщено відповідачем на Веб-порталі з питань державних закупівель (Офіційний загальнодержавний веб-портал «Державні закупівлі» (веб-портал з питань державних закупівель) створено Міністерством економіки України), в мережі Інтернет, тобто у вільному для ознайомлення необмеженим колом осіб місці. (а.с. 97-98)
Судом встановлено, що відповідачем було отримано дві пропозиції конкурсних торгів, від ВАТ СКТБ «Комплекс» та ТОВ «Юг-Паркінг груп». (а.с. 114-115)
З дослідженої судом копії протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів встановлено, що обидва учасник торгів відповідали вимогам конкурсної документації, ВАТ СКТБ «Комплекс» було надано пропозицію з ціною 1545000, грн. за 150 комплектів костюмів тепловідбивних, а ТОВ «Юг-Паркінг груп» - 1550100,0 грн. (а.с. 116)
Відповідачем за результатами проведених конкурсних торгів визначено переможцем та акцептовано пропозицію щодо закупівлі Доповнення до одягу шкіряного та одягу спеціального (костюм тепловідбивний - 150 шт.) ВАТ СКТБ «Комплекс» з ціною 1545000,0 грн. (а.с. 117)
За результатами проведених відкритих торгів відповідачем було укладено з ВАТ СКТБ «Комплекс» Договір про закупівлю товарів за державні кошти (договір поставки) від 22.11.2010 р. Відповідно до якого ВАТ СКТБ «Комплекс» зобов'язувалося поставити відповідачу товари, зазначені у специфікації (костюм типу ТЗК-1 в комплекті запасне скло в кількості 100 шт., та костюм типу ТЗК - 3 в комплекті запасне скло в кількості 50 шт.), а відповідач прийняти вказаний товар та оплатити його вартість на умовах передплати у повному обсязі. (а.с. 121-124)
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем було здійснено 100% передплату вартості вказаних вище костюмів на виконання умов договору на загальну суму 1545000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 257500,0 грн. ВАТ СКТБ «Комплекс» було видано податкову накладну № 1795 від 14.12.10. ВАТ СКТБ «Комплекс» виписано ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України» видаткову накладну №49 від 31.01.2011р. на поставку Костюмів типу ТЗК - 1 у кількості 100 шт. по ціні за одиницю без ПДВ - 8 583,33 грн. та Костюмів типу ТЗК - З у кількості 50 шт., по ціні за одиницю без ПДВ - 8 583,33 грн., на загальну вартість із ПДВ - 1545000,0 грн., ПДВ 257 500,0 грн. ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України» 31.01.2011р. отримано зазначені костюми та оприбутковано згідно прибуткової накладної №44/2 від 31.01.2011р.
Вказані факти підтверджено в судовому засіданні представниками сторін, а також відображено в акті перевірки.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Відповідно до приписів підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Згідно з приписами підпункту 1.20.2 пункту 1.20 ст. 1 цього ж Закону для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Відповідно до приписів підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
Підпунктами 1.20.3 -1.20.5 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлені особливі правила визначення звичайної ціни для окремих видів продажу товарів, робіт і послуг.
В усіх інших випадках суб'єкт господарювання, встановлюючи договірну ціну, має враховувати рівень звичайних цін, визначений відповідно (але не виключно) до методу співставних цін, який міститься у підпункті 1.20.2 зазначеного Закону.
Для визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг) на підставі методу співставних цін використовується інформація про укладені підприємством на момент продажу такого товару договори з ідентичними або однорідними товарами у спів ставних умовах.
При цьому умови договорів на ринку ідентичних (а в разі їх відсутності - однорідних) товарів визнаються спів ставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована.
Методологічні засади формування інформації про операції пов'язаних сторін та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 303 від 18 червня 2001 року, відповідно до якого за методом порівняльної неконтрольованої ціни застосовується ціна, яка визначається за ціною на аналогічну продукцію (товари, роботи, послуги) що реалізована не пов'язаному з продавцем покупцеві за звичайних умов діяльності.
Визначення звичайної ціни, тобто обґрунтування відповідності застосовуваних підприємством цін рівню справедливої ринкової ціни, починається з визначення товару, його основних характеристик для співставлення.
Встановлюючи порядок застосування методу співставних цін, законодавець не передбачив пріоритетності використання інформації про договори, укладені суб'єктом господарювання з іншими, незалежними контрагентами.
Суб'єкт господарювання може самостійно вибирати коло договорів, умови яких він вважає співставними (з належною аргументацією, що ґрунтується на властивостях товару, умовах продажу, ситуації на ринку тощо).
Судом встановлено, що при проведенні перевірки позивачем до відповідача запит щодо обґрунтування рівня договірних цін на товари, які були придбані у ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України», не направлявся.
З дослідженого в судовому засіданні розрахунку звичайної ціни, зробленої позивачем в акті перевірки, суд приходить до висновку, що позивачем при визначенні звичайної ціни брався до уваги договір купівлі-продажу ідентичних товарів, однак на яких саме умовах з акту перевірки встановити не можливо, не надано позивачем пояснень чи були вказані умови спів ставними, зокрема, строки виконання зобов'язань, умови платежів, а також інші об'єктивні умови, що могли вплинути на ціну.
Судом встановлено, що податковий орган при визначенні рівня звичайних цін не діяв у межах приписів п. п. 1.20.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема не виконав жодної з умов, передбачених цією нормою для визначення рівня звичайних цін. За таких обставин, не може вважатися доведеним податковим органом той факт, що ціна договору, визначена у договорах
Крім того, відповідно до пп. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.
Як встановлено судом вище, відповідачем костюм типу ТЗК-1 в комплекті запасне скло в кількості 100 шт., та костюм типу ТЗК - 3 в комплекті запасне скло було придбано за результатами відкритих торгів у відповідності до вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
Суд окремо зауважує, що метою вказаного Закону, відповідно до преамбули, є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що придбання відповідачем костюмів ТЗК на умовах проведення торгів із застосування процедури відкритих торгів, виходячи із положень п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», дає підстави вважати, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Крім того, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено представником позивача, СДПІ ВПП у м. Харкові до податкового повідомлення-рішення № 0000180843 від 13.04.11 було включено загальну суму збільшеного грошового зобов'язання з ПДВ, яка включала суму грошового зобов'язання із застосуванням звичайних цін, а також суму грошового зобов'язання з ПДВ визначену податковим органом у зв'язку із встановленням порушення іншої норми законодавства.
Відповідно до п. 2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 № 985, податкове повідомлення-рішення складається в двох примірниках за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами, пенею), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі здійснення розрахунку (перерахунку) збільшення (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін за результатами перевірки приймаються окремі податкові повідомлення-рішення на ці суми за формами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення або не сплачує відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених Кодексом, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
З аналізу викладеної норми вбачається, що у разі здійснення розрахунку грошового зобов'язання суми податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін податковим органом повинно прийматися окреме податкове повідомлення-рішення на ці суми. І саме в разі оскарження платником податків такого податкового повідомлення-рішення, воно вважається відкликаним, а керівник податкового органу зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань.
Як встановлено судом вище, позивачем окреме податкове повідомлення-рішення на суму грошового зобов'язання відповідача із ПДВ з застосуванням звичайних цін не приймалося. А тому, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено встановлений порядок реалізації владних управлінських повноважень в частині визначення грошових зобов'язань відповідача з ПДВ із застосуванням звичайних цін.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом, України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом, Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 № 985, ст.ст. 9, 71, 94, 160, 161, 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові до Дочірнього підприємства "Воєнізована аварійно-рятувальна(газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості "НАК "Нафтогаз України" про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 02 вересня 2011 року.
Суддя Волкова Л.М.