Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м.Харків
02 вересня 2011 р. №2а-4771/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мар'єнко Л.М.
при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.
за участю представників сторін: позивача - Маслова Л.К.,
відповідача - Сагайдак Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Приватного акціонерного товариства "Харківська книжкова фабрика "Глобус" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові,
треті особи, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка", Товариство з обмеженою відповідальністю "СНАРК, ЛТД"
про скасування податкового повідомлення-рішення -
Приватне акціонерне товариство "Харківська книжкова фабрика "Глобус" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" звернулося до суду з позовом до СДПІ ВПП у м. Харкові, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000220845 від 28.04.2011 року щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 6693,00 грн. та штрафу в сумі 3346,50 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Побутелектротехніка" за період з 01.10.2010 р. по 31.01.2011 р. та ТОВ фірма "СНАРК ЛТД" за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р., якою встановлено порушення п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.5 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст. 288 ЦК України. Висновки перевірки оформлені актом №1022/45-011/02470187 від 18.04.2011 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0000220845 від 28.04.2011 року про нарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 6693,00 грн. - основний платіж та суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3346,50 грн. Позивач зазначив, що він не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та вважає неправомірним донарахування ПДВ на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивач мав законні підстави для нарахування сум ПДВ за жовтень 2010 р. - січень 2011 р. на суму 6693,00 грн.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача Сагайдак Є.С. до суду надійшли письмові заперечення, в яких відповідач просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на результати перевірок контрагентів позивача, а саме: ТОВ "Побутелектротехніка" за період з 01.04.2010 року по 31.01.2011 рік, акт від 09.03.2011 року №717/23-5/24136939 та ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД" за період з 01.07.2099 року по 31.12.2010 рік, акт №923/233/24139808 від 09.03.2011 р. Також відповідач посилався на результати опрацювання даних автоматичної системи співставлення розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, при співставленні даних додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту" встановлені основні підприємства-покупці ТОВ фірма СНАРК, ЛТД", у тому числі: - ПРАТ "Харківська книжкова фабрика "Глобус" КП ДАК "Укрвидавполіграфія", за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р. загальна сума ПДВ склала 259154,20 грн., при цьому ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД" не надало підтверджуючих документів щодо формування податкових зобов'язань з ПДВ.
Від представника третьої особи ТОВ "Побутелектротехніка" до суду надійшли пояснення, в яких третя особа підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на факти, встановлені постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 року по справі №2а-3961/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про зобов'язання вчинити певні дії, зазначили, що висновки щодо нікчемності укладених угод спростовуються наданими первинними документами.
Від представника третьої особи ТОВ фірми "СНАРК, ЛТД" до суду надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначила про те, що вона підтримує позовні вимоги та просить скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення, посилаючись на висновки суду, викладені у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2010 року по справі №2а-11135/10/2070 та рішення Господарського суду Харківської області по справі №5023/2370/11 від 20.04.2011 року.
В судовому засіданні представник позивача - Маслов Л.К. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача - Сагайдак Є.С. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В судове засідання 02.09.2011 р. представники третіх осіб - ТОВ фірми "СНАРК, ЛТД" Агічеєва О.А. та ТОВ "Побутелектротехніка" Круговий Д.С. надали письмові заяви, в яких просили розглянути справу за їх відсутністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Харківська книжкова фабрика "Глобус" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради 04.12.2001 року (т.4 а.с.150), види діяльності за КВЕД - інша поліграфічна діяльність, оптова торгівля папером, картоном, книгами, журналами та канцелярським приладдям, роздрібна торгівля книгами, газетами та канцелярськими товарами, діяльність автомобільного вантажного транспорту, медична практика (т.4 а.с.147), перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (т.4 а.с.149), є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва №100315229 від 18.07.1997 року (т.4 а.с.148)
Фахівцями СДПІ ВПП у м. Харкові проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Харківська книжкова фабрика "Глобус" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Побутелектротехніка" за період з 01.10.2010 р. по 31.01.2011 р. та ТОВ фірма "СНАРК ЛТД" за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р., висновки якої оформлені актом №1022/45-011/02470187 від 18.04.2011 року, яким зафіксовано наступні порушення: - п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.ст. 185, 187, 188, п.198.1 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в бюджету на суму 6693,00 грн., в т.ч. за жовтень 2010 року в сумі "-" 62575,00 грн., за листопад 2010 року - 16245,00 грн., за грудень 2010 року - 18529,00 грн., за січень 2011 року - 21108,00 грн.
- ч.5 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст. 288 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним по правочину, здійсненому ПРАТ "Харківська книжкова фабрика "Глобус" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" з ТОВ "Побутелектротехніка" (24136939) за період з 01.10.2010 року по 31.01.2011 рік, ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД" (24139808) за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 рік.
На підставі вказаного акту заступником голови ДПА у Харківській області - начальником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботи з великими платника податків у м.Харкова Феденко Г.М. винесено податкове повідомлення-рішення №0000220845 від 28.04.2011 року про нарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 6693,00 грн. - основний платіж та суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3346,50 грн.
З акту перевірки №1022/45-011/02470187 від 18.04.2011 року встановлено, що ПРАТ "Харківська книжкова фабрика "Глобус" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" до складу податкового кредиту за жовтень 2010 р. - січень 2011 р. включило суму придбання від ТОВ "Побутелектротехніка" - 5782822,74 грн., у т.ч. 963803,79 грн., від ТОВ фірма "СНАРК,ЛТД" - 1554925,20 грн., в т.ч. ПДВ 259154,20 грн. У період з жовтня 2010 р. по січень 2011 р. позивач здійснював діяльність, що згідно діючого законодавства звільнено від оподаткування-поліграфічна діяльність з виготовлення книжкової продукції, а саме: згідно п.11.38 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” тимчасово, до 1 січня 2015 року звільняються від оподаткування операції з виконання робіт та поставки послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або поставки паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, а також операції з поставки книжкової продукції, виробленої в Україні, крім послуг реклами, розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру; згідно п.6 п.р 2 р. ХХ Податкового кодексу України -тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт та постачання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або постачання паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, а також операції з постачання книжкової продукції, виробленої в Україні, крім реклами, послуг з розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру.
Відповідач в акті перевірки зазначив, що згідно задекларованих показників, частка використаних товарів в оподатковуваних операціях згідно: - податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 року складає 30,15%; - податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року складає 4,524%; - податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року складає 3,461%; - податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року складає -8,704%.
Таким чином, відповідач в акті перевірки зробив висновок про порушення вимог п. 7.3 ст. 7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та ст. 185, 187, 188, п.198.1 ст.198, п. 200.1 ст. 200 ПК України щодо безпідставного завищення позивачем суми податкового кредиту за рахунок включення до його складу податкових накладних, отриманих від ТОВ "Побутелектротехніка", ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД" на загальну суму 114033,00 грн. (в т.ч. жовтень 2010 р. -72982,00 грн., листопад 2010 р. -22987,00 грн., грудень 2010 р. -15240,00 грн., січень 2011 р. -2824,00 грн.), що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет на суму суму 6693,00 грн.
З акту перевірки №1022/45-011/02470187 від 18.04.2011 року вбачається, що відповідачем донараховано позивачу ПДВ на підставі висновків актів перевірки його контрагентів, а саме: акт від 09.03.2011 року №717/23-5/24136939 про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Побутелектротехніка" з питань правильності визначення ПДВ за період з 01.04.2010 року по 31.01.2011 рік (т.4 а.с.19-32), акт №923/233/24139808 від 09.03.2011 р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД" за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 рік з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість (т.4 а.с. 33-54).
Згідно висновків акту перевірки від 09.03.2011 року №717/23-5/24136939 по контрагенту позивача ТОВ "Побутелектротехніка" та акту перевірки №923/233/24139808 від 09.03.2011 р. ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД" встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Побутелектротехніка", ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, порушення ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Побутелектротехніка" з постачальниками та покупцями в частині проведення операцій з реалізації та придбання товарно-матеріальних цінностей на митній території України, встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3, ст.4, п.7.3, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 185, ст. 188, ст.192 ПК України.
При цьому висновок щодо нікчемності правочинів, укладених ТОВ "Побутелектротехніка" ґрунтується на аналізі податкової звітності. Так, в акті перевірки зазначено, що згідно бази даних ДПІ у Київському районі м. Харкова, в якій ТОВ "Побутелектротехніка" перебуває на обліку, загальна чисельність працюючих складає 12 осіб, підприємством згідно наданого до ДПІ додатку К1/1 до Декларації про прибуток підприємств за 2010 рік визначено основні фонди у незначних розмірах за групою 2, через що неможливо зробити висновок про наявність основних транспортних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, у достатній кількості для здійснення основного виду діяльності. ТОВ "Побутелектротехніка" не надає звіти щодо наявності транспортних засобів та звіти про забруднення навколишнього середовища, на підставі чого ДПІ робить висновок про відсутність на підприємстві транспортних засобів, які свідчать про транспортування товарно-матеріальних цінностей. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Згідно наданих до ДПІ у Київському районі м. Харкова декларацій з податку на прибуток підприємств, загальний обсяг реалізованих товарів, послуг у періоді, що перевірявся, складає 76 047 092 грн., при цьому підприємство не має у достатній кількості основних фондів, складів, на підприємстві відсутні транспортні засоби.
Висновок щодо нікчемності правочинів, укладених ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД" ґрунтується на даних ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, де фірма перебуває на реєстрації як платник податків, згідно яких підприємство не знаходиться за юридичною адресою, згідно аналізу податкової звітності, наданої до податкової інспекції у ТОВ фірма «СНАРК, ЛТД»не виявлено власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводиться господарська діяльність. При цьому на підприємстві рахується 3 працюючих особи.
На підставі зазначених актів перевірки - від 09.03.2011 року №717/23-5/24136939 ТОВ "Побутелектротехніка" та від 09.03.2011 р. №923/233/24139808 ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД", відповідачем СДПІ ВПП у М. Харкові зроблено висновок про заниження позивачем ПДВ на суму 6693,00 грн. та про нікчемність правочинів, укладених з ТОВ "Побутелектротехніка" та ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД".
Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки ПРАТ "Харківська книжкова фабрика "Глобус" КП ДАК "Укрвидавполіграфія", виходячи з наступного.
З аналізу первинних документів вбачається, що суму податку на додану вартість за отримані товари (послуги) позивачем включено до складу податкового кредиту на підставі отриманих від контрагентів позивача податкових накладних, які знаходяться в матеріалах справи. Так, згідно наданих копій податкових накладних за період з 01.04.2010 р. по 31.01.2011 р., ПРАТ "Харківська книжкова фабрика "Глобус" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" придбав у контрагентів активи (послуги): поліграфічні матеріали, отримав технічне обслуговування технологічних установок, провів поточні ремонти та ін.
Судом встановлено, що між ПРАТ "Харківська книжкова фабрика "Глобус" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" та ТОВ "Побутелектротехніка" укладені наступні договори: б/н від 01.03.09 р., №704 від 29.12.09 р. про поставку фарби, №705 від 29.12.09 р. про поставку ПВА, №291 від 17.05.10 р. про поставку клею, №292 від 17.05.10 р. про поставку клею, №293 від 17.05.10 р. про поставку фотоплівки, №294 від 17.05.10 р. про поставку пластини, №295 від 17.05.10 р. про поставку папір крепових, №267 від 11.05.10 р. про поставку гуми, №593 від 31.08.10 р. послуги по друкуванню книжок, №430 від 26.07.10 р. послуги по друкуванню книжок, №0107-10/1 від 01.07.10 р. послуги по друкарської підготовки, №593 від 31.08.10 р. послуги по друкуванню книжок, №741 від 27.10.10 р. поліграфічні послуги, №780 від 12.11.10 р. поліграфічні послуги, №781 від 12.11.10 р. поліграфічні послуги, №792 від 24.11.10 р. поліграфічні послуги, №787 від 19.11.10 р. послуги з друку обкладинки, №1101-11/3 від 11.01.11 р. роботи з друкарської підготовки видань, №788 від 19.11.10 р. послуги припресування плівки до обкладинки (т.1 а.с. 62-94, т.2 а.с.75-78, 80-84, 91-93, 95-97, 99-101, 103-108, 114).
Факт сплати, перевезення та отримання товарів та послуг за вказаними угодами підтверджується податковими накладними, дорученнями (т.1 а.с.32-60, а.с.96-250, т.2 а.с.2-74), актами виконаних робіт, актами прийому-передачі (т.2 а.с.79, 82-83, 87-90, 94, 98, 102, 109-113), товаро-транспортними накладними (т.5 а.с.1-78).
Між ПРАТ "Харківська книжкова фабрика "Глобус" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" та ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД" укладені наступні договори: - №10/01-05/02 від 05.01.10 р. про технічне обслуговування технологічних установок, - №10/01-05/03 від 05.01.10 р. про технічне обслуговування та ремонт холодильного обладнання, - №10/01-04/1 від 04.01.10 р. про вантажно-розвантажувальні роботи з використанням спецтехніки, - №10/01-05/05 від 05.01.10р. про ремонт і сервісне обслуговування поліграфічного обладнання, - №10/01-05/06 від 05.01.10 р. ремонт і сервісне обслуговування поліграфічного обладнання, - №10/01-05/07 від 05.01.10р. ремонт і сервісне обслуговування поліграфічного обладнання, - №10/10-01/01 від 01.10.10 р. ремонт і сервісне обслуговування поліграфічного обладнання, - №10/11-01/02 від 01.11.10 р. ремонт і сервісне обслуговування поліграфічного обладнання, - №10/11-01/03 від 01.11.10р. ремонт і сервісне обслуговування поліграфічного обладнання, - №17/08 від 02.08.10 р. поточний ремонт шиферної покрівлі по вул. Егнельса, 11, - №18/08 від 02.08.10 р. поточний ремонт покрівлі палітурного цеху по вул. Енгельса, 11, - №19/08 від 02.08.10 р. поточний ремонт покрівлі палітурного участку по вул. Енгельса, 11, - №21/08 від 02.08.10 р. поточний ремонт складу №2 Диканівська, 47, -№22/08 від 02.08.10 р. поточний ремонт складу №3 Диканівська, 47, - №23/08 від 02.08.10 р. поточний ремонт складу №8 Диканівська, 47, - №24/08 від 02.08.10 р. поточний ремонт складу №3 Черемушна, 51, - №25/08 від 02.08.10 р. поточний ремонт складу №1,2 по Черемушна, 51, - №26/08 від 02.08.10 р. поточний ремонт складу №1 Диканівська, 47, - №27/08 від 02.08.10р. поточний ремонт складу №1 Диканівська, 47, - №28/08 від 08.08.10 р. упорядкування території вул.Черемушна, 51, - №28/08 від 08.08.10 р. упорядкування території вул.Черемушна, 51, - №29/08 від 12.08.10 р. упорядкування території двору Черемушна, 51, - №28/09 від 06.09.10 р. поточний ремонт кабінету №2в головного корпусу по вул.Енгельса, 11, - №29/09 від 06.09.10р. поточний ремонт кабінету №2б головного корпусу по вул.енгельса, 11, - №30/09 від 20.09.10 р. поточний ремонт адміністративного корпусу 3 поверх по вул.Енгельса, 11, - №31/09 від 20.09.10 р. поточний ремонт кабінету №2 адміністративного корпусу 3 по вул.Енгельса, 11, - №32/09 від 20.09.10 р. поточний ремонт адміністративного корпусу 3 по вул.Енгельса, 11, - №33/09 від 06.09.10 р. поточний ремонт адміністративного корпусу 3 по вул.Енгельса, 11, - №34/09 від 06.09.10 р. поточний ремонт кабінету №1 головного корпусу по вул.Енгельса, 11, - №61/09 від 24.09.10 р. упорядкування території двору Диканівська, 47 (т.2 а.с.163-166, 168-170, 172-175, 177-179, 183-186, 188-191, 193-196, 199-200, 204, 205, 209-212, 224-225, 238-239,249а-250; т.3 а.с.13-14, 23-24, 33-34, 43-44, 57-58, 69-70,83-84,112-113, 122-126,141-142, 155-158, 169-170, 183-184, 207-208).
Факти сплати, отримання, виконання послуг за вказаними вище угодами підтверджується податковими накладними (т.2 а.с. 120-162), актами виконаних робіт, актами здачі-прийняття робіт, довіреностями на отримання матеріальних цінностей, платіжними дорученнями, прибутковими накладними, довідками щодо вартості виконаних робіт, відомістю ресурсів, розрахунками витрат, кошторисами (т.2 а.с.167, 171, 176, 180-182, 187, 192, 197-198, 201-203, 206-208, 213, 214-223, 226-237, 240-249; т.3 а.с.3-12, 15-22, 25-32, 35-42, 45-56, 59-68, 71-82, 85-111, 114-121, 127-140, 143-154, 159-168, 171-182, 185-206; т.4 а.с.160-239; т.5 а.с.79-172).
Надана ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД" діюча ліцензія серії АВ №516619 на ведення будівельних робіт від 04.06.2010 року строком дії до 04.06.2015 (т.4 а.с.89-90) підтверджує, що відповідні ліцензійні умови ведення будівельної діяльності ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД" виконані. Доказів зворотного відповідач не надав. Також надано до матеріалів справи податковий розрахунок ТОВ фірми "СНАРК, ЛТД" сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (т.5 а.с.173), копії наказів ТОВ фірми "СНАРК, ЛТД" щодо прийняття на роботу працівників з копіями трудових книжок (т.5 а.с.175-186), що також спростовує висновки акту перевірки відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених з ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД".
На підтвердження реальності господарських операцій позивачем також надано до матеріалів справи службові записки (т.4 а.с.103-108) щодо організації ремонтних робіт приміщень, інвентаризаційні описи основних засобів позивача (т.4 а.с.109-131), оборотно-сальдові відомості та картки номенклатури щодо зберігання ТМЦ, звіти про обіг номенклатури (т.4 а.с.132-145), акт передачі нерухомого майна у власність позивача приміщень (т.4 а.с. 152-154), витяги про права власності на нерухоме майно позивача (т.4 а.с. 155-159), штатний розклад ПРАТ "Харківська книжкова фабрика "Глобус" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" (т.4 а.с.240-244).
Крім того, суд зазначає, що суб'єкти господарювання можуть здійснювати господарську діяльність не лише з залученням найманої праці та за допомогою власних основних засобів, але і користуватись послугами субпідрядників, будівлями, спорудами, транспортними засобами та устаткуванням на умовах оренди, лізингу тощо. Чинним законодавством не встановлено обов'язкової наявності певної кількості персоналу або основних засобів в якості передумов для дієздатності юридичної особи та ведення нею господарської діяльності.
Згідно абз. 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Пунктом 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.
Вказаним Законом передбачений порядок формування податкового кредиту платника податку. Так, згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 даного закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.7.5 ст.7 цього закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Також п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
На момент здійснення господарських операцій та на момент перевірки контрагенти позивача ТОВ "Побутелектротехніка", ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД" були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були платниками податку на додану вартість, зареєстрованим відповідно до ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".
Статус контрагентів позивача підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечувався відповідачем в ході розгляду справи.
Крім того, відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентами позивача, відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037.
Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Абзацами 1, 2 підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.
Судом встановлено, що позивач на момент здійснення перевірки мав належним чином оформлені податкові накладні, що підтверджують розмір податкового кредиту.
Аналіз норм Закону України “Про податок на додану вартість” дає підстави зробити висновок, що цим Законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме -наявність у платника податку -покупця належно оформленої податкової накладної.
Таким чином, суд зазначає, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача підстав для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого в ціні товару та послуг за належно оформленими податковими накладними, виданих йому контрагентами - ТОВ "Побутелектротехніка", ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД".
Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у складі ціни товару. Для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону України “Про податок на додану вартість”, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Зазначена правова позиція висловлена в п. 1 Довідки щодо правових позицій Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України з деяких проблемних питань застосування чинного законодавства у вирішенні спорів, що виникають з податкових відносин (за матеріалами перегляду за винятковими обставинами судових рішень Вищого адміністративного суду України у 2008 -квітні 2009 року).
Проте суд зазначає, що згідно наданої детальної інформації по деклараціям ПДВ відповідно до «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», станом на час розгляду справи, відсутні розбіжності між задекларованими позивачем сумами податкового кредиту та задекларованими його контрагентами ТОВ "Побутелектротехніка", ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД" сумами податкових зобов'язань.
З огляду на відсутність порушення позивачем порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відсутні підстави для донарахування позивачу податку на додану вартість та відсутні підстави для застосування контролюючим органом штрафних санкцій.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами той факт, що укладені між позивачем та третіми особами угоди, мали мету, що суперечить інтересам держави та суспільства.
Розглядаючи справу, суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).
Конституційні права людини та громадянина, порушення яких є підставою нікчемності правочину, що порушує публічний порядок, закріплені в Основному Законі держави - Конституції України, яка в ст. 3 найвищою соціальною цінністю проголошує людину, її життя і здоров'я, честь та гідність, недоторканність і безпеку. Крім цього, у разі спрямованості правочину на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, дії особи кваліфікуватимуться як злочини або адміністративні проступки, і, як наслідок, будуть порушувати Кримінальний кодекс України або Кодекс України про адміністративні правопорушення. Законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів, керуючись тим, що публічний порядок держави порушується у разі порушення нормативних актів, у яких він закріплений, а саме: Конституції України, Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскільки ст.228 ЦК України для правочину, що порушує публічний порядок, передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватись під час розслідування кримінальної справи і розгляду її в суді або в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Можливість такого порядку встановлення умислу сторін також прямо витікає з висновку про те, що однією з ознак правочину, що порушує публічний порядок, є заборона його нормами кримінального чи адміністративного законодавства. Ці правочини порушують виключно публічно-правові норми, які одночасно становлять правопорушення у вигляді злочину чи адміністративно-правового делікту.
А відтак, під правочини, що порушують публічний порядок, підпадають правочини, спрямовані (вчинені з умислом) на порушення публічних нормативно-правових актів: Конституції України, валютного, митного, податкового, антимонопольного та іншого публічно-правового законодавства, у якому закріплені основи державного ладу, політичної системи, економічної безпеки держави, і у той же час є злочинами чи адміністративно-правовими деліктами. Це, зокрема, правочини, що спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина; ухилення суб'єктами господарювання від сплати податків; незаконне відчуження або користування об'єктами права власності українського народу; правочини, спрямовані на незаконний обіг вилучених з вільного обігу предметів або предметів, обіг яких обмежено; правочини, вчинені з метою порушення антимонопольного законодавства та спрямовані на зайняття забороненими видами господарської діяльності, а також інші, спрямовані на порушення публічно-правових нормативних актів.
Таким чином, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав чинності, чи постанова компетентного органу про притягнення зазначених осіб до адміністративної відповідальності.
Таких доказів щодо посадових осіб ТОВ "Побутелектротехніка" та ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД", ПРАТ "Харківська книжкова фабрика "Глобус" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" відповідачем не надано.
Вивчивши зміст акту перевірки №1022/45-011/02470187 від 18.04.2011 року, суд зазначає, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України як ознаки нікчемного правочину.
Також, відповідачем не враховано припис акту цивільного законодавства України, який викладений в ч.1 ст. 204 ЦК України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України, в редакції, яка діяла на час проведення перевірки), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Судом встановлено, що між позивачем та контрагентами - ТОВ "Побутелектротехніка" та ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД" були укладені договори поставки та надання послуг, що зазначені вище.
Вказані договори, відповідно до їх умов, є двосторонніми договорами, згідно з ч.2 ст.207 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст.181 Господарського Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами та скріплений печаткою.
Відповідно до вимог п.1,2 ч.1 ст.208 Цивільного Кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичними особами, між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного Кодексу України та ч.8 ст.181 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.3 ст.180 Господарського Кодексу України істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору.
Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного Кодексу України зміст договору становить умови, визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 204 Цивільного Кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, що полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, відсутні факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів між позивачем та ТОВ "Побутелектротехніка" , ТОВ фірма "СНАРК, ЛТД" не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.
За таких обставин, посилання представника відповідача на невідповідність договорів вимогам ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України суд вважає необґрунтованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000220845 від 28.04.2011 року щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 6693,00 грн., штрафних санкцій в сумі 3346,50 грн. прийнято відповідачем необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківська книжкова фабрика "Глобус" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, треті особи, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка", Товариство з обмеженою відповідальністю "СНАРК, ЛТД" про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 28.04.2011 року № 0000220845.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова виготовлена у повному обсязі 07.09.2011 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.