Справа № 2а- 3706/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд
19 серпня 2011 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В,
при секретарі судового засідання Загребельному В.І.
за участю:
представника позивача - Дудник О.Б.,
представника третьої особи - Усачова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Три А" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, третя особа Державна податкова адміністрація у Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним -,
Позивач, Приватне підприємство «Три А», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, третя особа: Державна податкова адміністрація у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень до позову та заяви про відкликання позовних вимог просить суд визнати недійсним рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 25 листопада 2010 року № 0003572301.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 09.11.2010 року відповідачем була проведена перевірка з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні».
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 09.11.2010 р. № 286/20/40/23/32803295, в якому в графі «перевіркою встановлено»не вказано порушень, тільки в графі 2.2.14 «додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки»вказано, що є нестача палива. За вказаним фактом 25 листопада 2010 року ДПІ у Балаклійському районі Харківської області було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0003572301, яким на підставі порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та згідно ст. 21 цього ж закону застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 9102,02 грн.
Позивач вважає необґрунтованим висновок податкового органу про реалізацію не облікованого товару, вважаючи, що саме про це і свідчить акт перевірки.
Від відповідача до суду надійшли заперечення проти позову. На думку відповідача, оскаржуване рішення прийняте за результатами розгляду матеріалів перевірки, є цілком правомірним, винесеним на підставі чинного законодавства України та не підлягає скасуванню.
Перевіркою кіоску та АЗС, яка належить ПП «Три -А», фахівцями ДПА у Харківській області встановлено ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на суму 1090,18 грн. (встановлено нестачу бензину А-95 у розмірі 182,27 літрів по ціні 7,30 грн., дизпалива у розмірі 12,52 літрів по ціні 6,80 грн., бензину А-92 у розмірі 353,71 літрів по ціні 7,00 грн. та надлишок бензину А-76 у розмірі 96,96 літрів по ціні 6,80 грн.), що є порушенням п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), була складена перевіряючими, та підписана оператором ОСОБА_1
Третя особа проти позову заперечувала. Зазначила, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим не підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник відповідача та третьої особи проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника третьої особи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Позивач, Приватне підприємство «Три А», відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію № 164054, зареєстроване як юридична особа (а.с. 11), перебуває на обліку у ДПІ у Балаклійському районі Харківської області (а.с.10).
Як платник податку на додану вартість ПП «Три А»зареєстровано 06.12.2004 р., має свідоцтво платника ПДВ № 27649644. Індивідуальний податковий номер 328032920017 (а.с. 10).
Працівниками ДПА у Харківській області 09.11.2010 р. відповідно до направлення від 08.11.2010 р. № 12108 (а.с.38) проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій АЗС кіоск, що належить ПП «Три А».
За наслідками перевірки складено Акт від 09.11.2010 року № 286/20/40/23/32803295, яким встановлено нестачу бензину А-95 у розмірі 182,27 літрів по ціні 7,30 грн., дизпалива у розмірі 12,52 літрів по ціні 6,80 грн., бензину А-92 у розмірі 353,71 літрів по ціні 7,00 грн. та надлишок бензину А-76 у розмірі 96,96 літрів по ціні 6,80 грн., тобто ведення з порушенням встановленого законом порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання (а.с. 62-63).
На підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 листопада 2010 року №0003572301, яким до ПП "Три А" застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 9102,02 грн.(а.с.7)
При вирішенні даного спору суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); 11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Право податкових органів здійснювати контроль за дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачене ч. 1 ст. 15 цього Закону, відповідно до якої контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Як встановлено судом, перевірка проводилась на підставі направлення на проведення планової перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу від 08.11.2010 р. № 12108 (а.с.38), з пред'явленням службових посвідчень працівників податкової служби та згідно з затвердженим графіком проведення перевірок. Правомірність проведення перевірки не заперечувалася представником позивача.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що вказана перевірка проведена на підставі та в межах повноважень податкового органу.
Щодо вказаного в акті перевірки порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд зазначає наступне.
Пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Зі змісту акта встановлено, що перевіркою АЗС, яка належать ПП «Три-А», фахівцями ДПА у Харківській області встановлено нестачу бензину А-95 у розмірі 182,27 літрів по ціні 7,30 грн., дизпалива у розмірі 12,52 літрів по ціні 6,80 грн., бензину А-92 у розмірі 353,71 літрів по ціні 7,00 грн. та надлишок бензину А-76 у розмірі 96,96 літрів по ціні 6,80 грн.
Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) стоном на 09.11.10 р. (а.с. 37) була складена перевіряючими та підписана оператором ОСОБА_1, без будь-яких зауважень і заперечень.
Вказана нестача та надлишок були виявлені шляхом порівняння Х-звіту позивача (залишок на початок дня + отримані нафтопродукти -реалізовані нафтопродукти) та фактичних залишків товару на момент перевірки, встановлених в результаті їх вимірювання за допомогою засобів вимірювальної техніки, якими враховується граничнодопустима величина безповоротних втрат нафтопродуктів, які виникають безпосередньо при товарно-транспортних операціях внаслідок супроводжуючих їх фізико-хімічних процесів.
Відповідно до п.п. 4.2.1 п. 4.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об'єму.
У відповідності до п.п. 10.1 п. 10 зазначеної Інструкції, облік руху нафтопродуктів на АЗС здійснюється в одиницях об'єму.
Згідно Інструкції, здійснення вимірювань у стаціонарних резервуарах проводиться у відповідності до розділу 4.3.2 даної інструкції
Так, відповідно п.п. 4.3.2.6 Інструкції, до замірного люка горизонтальних та вертикальних резервуарів прикріплюють табличку відповідно до вимог, установлених ДСТУ 4218 і ДСТУ 4147. Табличку замінюють після кожної періодичної повірки резервуара.
Відповідальність за правильність нанесення значення базової висоти на табличку резервуара покладається на вповноважену особу підприємства і матеріально відповідальну особу, яка визначає масу нафти і нафтопродуктів у резервуарі.
Відповідно до п. 4.3.2.7 Інструкції після завершення приймання нафти і нафтопродуктів вимірювання здійснюється при закритих вхідних і вихідних засувках після 30-хвилинного відстоювання в горизонтальних резервуарах і годинного -у вертикальних резервуарах.
З огляду на наведене, безпідставними є посилання Позивача на фізико-хімічні процеси, які відбуваються з нафтопродуктами під час їх транспортування та після їх отримання та оприбуткування.
Згідно п.п. 5.5.6 Інструкції, у СВКН оброблення інформації від первинних ЗВТ та її метрологічні розрахунки виконуються поточним комп'ютером, результати вимірювань відображаються на дисплеї поточного комп'ютера, принтері і за наявності SKADA-системи персональним комп'ютером. Результати вимірювання об'єму і маси на СВКН заносять до журналу реєстрації результатів вимірювань СВКН за формою N 33-НП (додаток 4) або до оперативного листа, прочитуючи із зазначених засобів відображення інформації через проміжки часу, обумовлені в договорі постачання нафти, а також з кожною зупинкою і поновленням перекачування нафти.
На підставі записів у журналі реєстрації результатів вимірювань СВКН або в оперативному листі і в паспорті якості нафти оформлюють акт приймання-здавання нафти за формою № 34-НП (додаток 5 Інструкції). Паспорт якості, форма якого надана в Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 4 червня 2007 року N 271/121, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2007 року за № 762/14029, повинен бути заповнений згідно з її вимогами і є невід'ємною частиною акта приймання-здавання нафти.
Акт приймання-здавання нафти оформлюється з додаванням паспорта якості нафти в кількості примірників, установленій договором або іншою домовленістю між сторонами, які здають і приймають нафту.
Згідно п.п.5.5.9 Інструкції посадові особи, відповідальні за приймання-здавання нафти, складання і підписання приймально-здавальних документів, призначаються наказами керівників сторін, які здають і приймають нафту.
Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, облік наявності кількості бензину здійснюється на АЗС у кінці зміни, фіксується у спеціальній книзі, списання нестач бензину, які були виявленні протягом року, здійснюється бухгалтером підприємства раз на рік. В обґрунтування застосованої на підприємстві методики обліку операцій з пальним посилався на методичний посібник для бухгалтерів щодо обліку операцій з ГСМ.
Суд зазначає, що відповідно п.10.2.10 вищезазначеної Інструкції на підставі товарно-транспортної накладної та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП.
На АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП (п.10.4.1 Інструкції)
Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи «обліковий залишок попередньої зміни»), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок). Вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень під товарної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок).
У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації (10.4.2 Інструкції).
Після завершення зміні оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НП у двох примірниках, з яких один з додатками товарно-транспортними накладними здається до бухгалтерської служби, а другий -залишається на АЗС.
У зв'язку з чим, відповідні втрати та надлишок в будь-якому разі повинні бути відображені в обліку на момент проведення перевірки. Позивачем не надано і до суду первинних документів, які б підтвердили, що Приватним підприємством «Три А»фіксувались у встановленому законодавством порядку розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі. Також позивачем не надано доказів, що підприємством позивача проводилась інвентаризація ПММ, за результатами, якої встановлювались розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі.
Суд зазначає, що загальний порядок обліку товарів суб'єктами підприємницької діяльності регулюється Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99р. № 246.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Спеціальних норм щодо порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації законодавство не містить.
Пунктом 27 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»встановлено, що сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.
Звітним періодом, за який складається бухгалтерська звітність, є квартал.
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Отже, судом встановлено недодержання позивачем визначеного порядку обліку запасів, щодо яких виявлено нестачу, а саме: бензину А-95 у розмірі 182,27 літрів по ціні 7,30 грн., дизпалива у розмірі 12,52 літрів по ціні 6,80 грн., бензину А-92 у розмірі 353,71 літрів по ціні 7,00 грн. та надлишок бензину А-76 у розмірі 96,96 літрів по ціні 6,80 грн.
Статтею 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області від 25 листопада 2010 року № 0003572301 про нарахування штрафних (фінансових)санкцій, відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним вказаного рішення є необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову до Приватного підприємства "Три А" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, третя особа Державна податкова адміністрація у Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 25.08.11 року.
Суддя Бідонько А.В.