Справа № 2а/1570/4502/2011
05 вересня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області, Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 116840 від 11.05.2011 року, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту -Позивач) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області (надалі по тексту відповідач або ТУ ГДІ на автомобільному транспорті в Одеській області), за участю третьої особи - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 116840 від 11.05.2011 року. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що із зазначеними у постанові про застосування фінансових санкцій № 116840 від 11.05.2011 року обставинами він не згоден, оскільки кожний із належних йому автобусів забезпечений пакетом документів, наявність яких вимагається законодавством для регулярних спеціальних перевезень. Зокрема, це посвідчення водія відповідної категорії, копія ліцензії, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка на транспортний засіб, дорожній лист, страховий поліс цивільної відповідальності, договір обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті. Всі водії мають право на перевезення пасажирів (посвідчення водія категорії «Д») та застраховані. Із страховою компанією укладено договори обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті та страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. Також укладено договори на проходження перед рейсового та після рейсового медичного огляду водіїв, умови якого суворо виконуються. Укладені договори з автопідприємством про забезпечення стоянкою, щоденним контролем технічного стану, технічним обслуговуванням та інструктажами водіїв.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, з підстав викладених у письмових запереченнях на позов.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно Закону України «Про автомобільний транспорт»територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області є територіальною одиницею центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, який забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті.
Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 р. № 1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.
Основними завданнями Головної державної інспекції на автомобільному транспорті є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом, а також здійснення відповідно до законодавства ліцензування та контролю у сфері надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом. Головна державна інспекція на автомобільному транспорті для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи.
Наказом «Про утворення територіальних органів Головавтотрансінспекцій»№1 від 28.02.2005 року в межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції утворено територіальні органи без статусу юридичної особи, до яких відноситься і Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області.
Судом встановлено, що 21.04.2011 року державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції в Одеській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме - транспортного засобу марки Мерседес Бенц, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, якій належить ОСОБА_1
За результатами вказаної перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 21.04.2011р. (а.с. 40), яким зафіксовано порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - надання послуг з регулярних спеціальних пасажирських перевезень пасажирів в кількості 18 чоловік за маршрутом Ізмаїл-Одеса-Ізмаїл без оформлення документів перелік яких визначений ст. 39 цього Закону, а саме: неоформлена ліцензійна картка та неоформлений паспорт маршруту регулярних спеціальних пасажирських перевезень (наказ Мінтрансу та зв'язку України № 278 від 07.05.2010р.).
ОСОБА_3 підписав акт, проте від надати пояснення про причини порушень відмовився.
Судом встановлено, що 26.04.2011 року на адресу відповідача надіслано запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту перевірки № 238692 від 21.04.2011р., № 238722 від 21.04.2011р., який повинен був відбутися 11.05.2011р. (а.с. 41).
11.05.2011 року на розгляд справи прибув представник ОСОБА_1 за довіреністю, де у його присутності було розглянуто складений акт перевірки, та повідомлено, що за допущене ним 21.04.2011р. порушення, до нього будуть застосовані фінансові санкції у розмірі 1700 грн., як того вимагає ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами розгляду справи та на підставі зазначеного вище акту перевірки, 11.05.2011 року територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області прийнято постанову №116340 (а.с. 42) про застосування фінансових санкцій до відповідача у розмірі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», копія якої була направлена ОСОБА_1 рекомендованим листом.
Відповідно до п.5 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.12.2005р. №888, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2005 р. за №1573/11853, територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні, у тому числі, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Також, згідно з п.6 вказаного Положення територіальні управління у відповідному регіоні мають право перевіряти виконання суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006р. №1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Відповідно до п.14 вказаного Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
Згідно з п.15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час проведення рейдової перевірки перевіряється, у тому числі, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до п.21 Порядку у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за відповідною формою.
Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки було встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_3, транспортний засіб належіть ОСОБА_1
Державними інспекторами було встановлено, що ОСОБА_1 надає послуги з перевезення пасажирів по маршруту м. Ізмаїл - м. Одеса - м. Ізмаїл в режимі регулярних спеціальних перевезень, однак ОСОБА_1 не оформив документи, які передбачені чинним законодавством України, а саме в порушення Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 278 від 07.05.2010 року, не оформив паспорт регулярного спеціального маршруту з позначкою «В»та ліцензійну картку, виданою до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2.
Відповідно до ст.39 України «Про автомобільний транспорт»від 05 квітня 2001 року №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно п. 1.3 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 278 від 07.05.2010 року, автомобільний перевізник повинен забезпечити: водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - витягом з паспорта маршруту, який виготовляється як фотокопія паспорта, засвідчена печаткою організатора перевезень; водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних спеціальних перевезень, - примірником паспорта маршруту з позначкою "В".
В позові позивач зазначає, що кожний із належних йому автобусів забезпечений пакетом документів, наявність яких вимагається законодавством для регулярних спеціальних перевезень.
Проте суд вважає, що дане твердження не відповідає дійсності, оскільки в ході перевірки встановлено, що позивач не забезпечив свого водія документами, які передбачені чинним законодавством України, а саме в порушення п. 1.3 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 278 від 07.05.2010 року не забезпечив водія примірником паспорту регулярного спеціального маршруту з позначкою «В»та ліцензійною карткою.
Щодо відсутності ліцензійної картки, суд зазначає наступне.
Згідно наданої до позову копії ліцензійної картки НОМЕР_3 вбачається, що на момент перевірки ця ліцензійна картка вже не була дійсною, оскільки термін дії тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_4 закінчився 26.02.2011 року.
Згідно п. 3.3 Положення про ліцензійну картку, яка додається до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.07.2010 року №514 ліцензійні картки є недійсними у разі: виключення автотранспортного засобу, на який видано ліцензійну картку, списку власних автотранспортних засобів або автотранспортних засобів, що використовуються на інших законних підставах; змін у реєстраційних документах власних автотранспортних засобів або в інших засвідчених в установленому порядку документах, що підтверджують право користування чи розпорядження таким автотранспортним засобом, що використовується на інших законних підставах; пошкодження або втрати ліцензійної картки; закінчення терміну дії ліцензійної картки; анулювання ліцензії, до якої додавались ліцензійні картки, або визнання такої ліцензії недійсною.
Таким чином, як вже зазначалося, ліцензійна картка НОМЕР_3, у зв'язку із змінами у реєстраційних документах транспортного засобу Мерседес Бенц дз НОМЕР_1 на момент перевірки була недійсною. Крім цього слід зазначити, що ОСОБА_1 звернувся з заявою на отримання нової ліцензійної картки лише 27.04.2011 року, тобто через 2 місяці після втрати чинності попередньої.
Щодо відсутності у водія примірника паспорту маршруту з позначкою «В», як вже судом зазначалось, згідно п. 1.3 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 278 від 07.05.2010 року, автомобільний перевізник повинен забезпечити: водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - витягом з паспорта маршруту, який виготовляється як фотокопія паспорта, засвідчена печаткою організатора перевезень; водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних спеціальних перевезень, - примірником паспорта маршруту з позначкою "В".
Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 278 від 07.05.2010 на момент перевірки був чинним, у зв'язку з чим ОСОБА_1 повинен був дотримуватись його у повному обсязі. Твердження ОСОБА_1 що п. 4 цього наказу визначено, що паспорти регулярних автобусних маршрутів, затверджені відповідно до вимог наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 1142 від 27.12.2004 р., можуть застосовуватись до 01.06.2011 року, не має відношення до діяльності ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що він виконував регулярні спеціальні а не регулярні пасажирські перевезення.
Враховуючи вищезазначене, та те що у водія автомобіля, який належить позивачу на момент перевірки був відсутній примірник паспорту регулярного спеціального маршруту з позначкою «В»та ліцензійна картка, суд дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»№ 2344-III від 05.04.2001 року, а саме: надавалися послуги з регулярних спеціальних пасажирських перевезень пасажирів в кількості в 18 чоловік за маршрутом Ізмаїл-Одеса-Ізмаїл без оформлення документів перелік яких визначений ст. 39 цього Закону, а саме: неоформлена ліцензійна картка та неоформлений паспорт маршруту регулярних спеціальних пасажирських перевезень.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»від 05 квітня 2001 року №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки відповідачем під час проведення перевірки було виявлено порушення позивачем вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»№ 2344-III від 05.04.2001 року, а саме: надання послуг з регулярних спеціальних пасажирських перевезень пасажирів в кількості 18 чоловік за маршрутом Ізмаїл-Одеса-Ізмаїл без оформлення документів перелік яких визначений ст. 39 цього Закону, а саме паспорту маршруту регулярних спеціальних пасажирських перевезень та ліцензійної картки до позивача за порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»правомірно застосовано фінансові санкції у сумі 1700, 00 грн., що складає сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд також вважає необхідним зазначити, що посилання представника позивача на звернення позивача до Міністерства юстиції України щодо надання роз'яснень п. 4 наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 07.05.2010р. № 278 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту»не спростовують висновку суду про порушення позивачем вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що посадові особи Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області діяли відповідно до норм чинного законодавства України та фінансова санкція за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосована до позивача в межах визначених Законом. Відсутність передбаченої законодавством належного паспорту маршруту регулярних спеціальних пасажирських перевезень свідчить про факт неналежного оформлення документів, визначених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.
Керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», ст.ст. 2, 4, 6,9, 70-72, 86, 158-163 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області, Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 116840 від 11.05.2011 року - залишити без задоволення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 09 вересня 2011 року.
Суддя С.О. Cтефанов