79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
08 вересня 2011 р. № 2а-6978/11/1370
15 год. 52 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Качур Р.П.,
за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.
представника позивача Янклевича Я. Є., представника відповідача Закорчемного П. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гофротара»до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, -
17 червня 2011 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Гофротара»до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень № 0000012320/0/162, № 0000022320/0/163 від 06.01.2011 року та № 0000182320/4262, № 0000232320/4263 від 22.03.2011 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно використання запасів не у господарській діяльності позивача є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру понесених позивачем валових витрат під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення -рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити в повному обсязі.
Позиція відповідача викладена в запереченні № 8477/9/10 від 07.07.2011 року, де вказано, що під час проведення перевірки позивачем не доведена реальність операцій з контрагентом ТзОВ НВП «Южсинтезпроект», не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничих, складських приміщень, відтак позивачем занижено податок на прибуток у сумі 102744 грн. Стосовно податкового кредиту, наявність у позивача лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи, які вказують на проведення господарських операцій із контрагентом ТзОВ НВП «Южсинтезпроект».
Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гофротара»зареєстровано Жидачівською районною державною адміністрацією Львівської області 28.05.2009 року, що підтверджено копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 458822 Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України № 095936 від 01.06.2009 року. Позивача взято на облік в органах ДПС 29.05.2009 року за № 9694, що підтверджено довідкою Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області № 2 від 19.07.2011 року.
В період з 25.11.2010 року по 15.12.2010 року Державною податковою інспекцією у Жидачівському районі Львівської області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Гофротара», про що складено Акт № 2284/23-1/36465981 від 22.12.2010 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.05.2009 року по 30.09.2010 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3., п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 102744 грн. а також вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4., п. п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження до сплати податку на додану вартість в сумі 112891 грн.
06.01.2011 року відповідачем на підставі акта перевірки № 2284/23-1/36465981 від 22.12.2010 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№0000012320/0/162, яким відповідно до п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3., п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 142142 грн., у тому числі основний платіж 102744 грн., штрафні (фінансові) санкції 39398 грн.
06.01.2011 року відповідачем на підставі акта перевірки № 2284/23-1/36465981 від 22.12.2010 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0000022320/0/163, яким відповідно до вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4., п. п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 169337 грн., у тому числі основний платіж 112891 грн., штрафні (фінансові) санкції 56446 грн.
Позивач з прийнятим податковими повідомленнями -рішеннями не погодився, оскаржив вказані рішення в порядку, передбаченому п. п. 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За наслідками апеляційного оскарження оскаржувані податкові повідомлення -рішення змінено та 22.03.2011 року відповідачем на підставі акта перевірки № 2284/23-1/36465981 від 22.12.2010 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№0000182320/4262, яким відповідно до п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3., п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 128430 грн., у тому числі основний платіж 102744 грн., штрафні (фінансові) санкції 25686 грн., а також податкове повідомлення -рішення форми «Р» № 0000232320/4263, яким відповідно до вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4., п. п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 141114 грн., у тому числі основний платіж 112891 грн., штрафні (фінансові) санкції 28223 грн.
Приймаючи рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Згідно п. п. 2.1.1. п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
Згідно п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п. п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Згідно п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно п. 5.9. ст. 5 цього ж Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Згідно п. 5.11. ст. 5 цього ж Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п. п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Згідно п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Згідно п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п. п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
На підтвердження дотримання вимог п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем надано копії:
- договору поставки № 0102/8/2010 від 01.02.2010 року, укладеного між ТзОВ «Гофротара» (постачальник) та ТзОВ НВП «Южсинтезпроект»(покупець);
- податкових накладних № 2022 від 02.02.2010 року на суму 27065,52 грн., № 4021 від 04.02.2010 року на суму 27960 грн., № 5024 від 05.02.2010 року на суму 39465,36 грн., № 8022 від 08.02.2010 року на суму 38803,50 грн., № 12026 від 12.02.2010 року на суму 47109,26 грн., № 25025 від 25.02.2010 року на суму 56306,93 грн., № 1032 від 01.03.2010 року на суму 28741,92 грн., № 2035 від 02.03.2010 року на суму 24216 грн., № 3032 від 03.03.2010 року на суму 38870,88 грн., № 4031 від 04.03.2010 року на суму 40895,06 грн., № 5031 від 05.03.2010 року на суму 27064,80 грн., № 6031 від 06.03.2010 року на суму 18732, 82 грн., № 9034 від 09.03.2010 року на суму 15854,92 грн., № 11034 від 11.03.2010 року на суму 41481,60 грн., № 15035 від 15.03.2010 року на суму 44003,88 грн., № 18033 від 18.03.2010 року на суму 61498,45 грн., № 23034 від 23.03.2010 року на суму 48342,38 грн., № 7043 від 07.04.2010 року на суму 10584 грн., № 12046 від 12.04.2010 року на суму 31752 грн., № 30047 від 30.04.2010 року на суму 43295,87 грн.;
- видаткових накладних № 2022 від 02.02.2010 року на суму 27065,52 грн., № 4021 від 04.02.2010 року на суму 27960 грн., № 5024 від 05.02.2010 року на суму 39465,36 грн., № 8022 від 08.02.2010 року на суму 38803,50 грн., № 12026 від 12.02.2010 року на суму 47109,26 грн., № 25025 від 25.02.2010 року на суму 56306,93 грн., № 1032 від 01.03.2010 року на суму 28741,92 грн., № 2035 від 02.03.2010 року на суму 24216 грн., № 3032 від 03.03.2010 року на суму 38870,88 грн., № 4031 від 04.03.2010 року на суму 40895,06 грн., № 5031 від 05.03.2010 року на суму 27064,80 грн., № 6031 від 06.03.2010 року на суму 18732, 82 грн., № 9034 від 09.03.2010 року на суму 15854,92 грн., № 11034 від 11.03.2010 року на суму 41481,60 грн., № 15035 від 15.03.2010 року на суму 44003,88 грн., № 18033 від 18.03.2010 року на суму 61498,45 грн., № 23034 від 23.03.2010 року на суму 48342,38 грн., № 7043 від 07.04.2010 року на суму 10584 грн., № 12046 від 12.04.2010 року на суму 31752 грн., № 30047 від 30.04.2010 року на суму 43295,87 грн.;
- акта звірки між ТзОВ «Гофротара»та ТзОВ НВП «Южсинтезпроект»від 30.04.2010 року;
- звітів про дебетові і кредитові операції по рахунку ТзОВ «Гофротара»;
- реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за лютий-квітень 2010 року;
- оборотно-сальдових відомостей по рахунку: 361 за лютий-травень 2010 року;
- розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за люти-квітень 2010 року;
- довіреностей № 311531 від 01.02.2010 року, №311533 від 01.03.2010 року та № 311535 від 01.04 2010 року на отримання цінностей від ТзОВ «Гофротара».
Надані сторонами докази вказують на відсутність порушень позивачем п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивачем представлено Суду всі відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарської операції, її відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів.
Вказані вище письмові докази свідчать про використання ТзОВ «Гофротара»в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності товарно-матеріальних цінностей, що були реалізовані ТзОВ НВП «Южсинтезпроект»згідно договору поставки № 0102/8/2010 від 01.02.2010 року, укладеного між ТзОВ «Гофротара»(постачальник) та ТзОВ НВП «Южсинтезпроект»(покупець).
Судом не беруться до уваги посилання відповідача на відсутність контрагента позивача - ТзОВ НВП «Южсинтезпроект»за юридичною адресою як на причину неможливості здійснення вказаним суб'єктом господарювання господарської діяльності, оскільки згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 10514040 від 14.07.2011 року, поданої представником відповідача, міститься запис № 10 від 16.05.2011 року про внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу та запис № 12 від 22.06.2011 року про підтвердження відомостей про юридичну особу. Відповідно до вимог ст. 70 КАС України лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням. Внесення записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та про внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу має різну правову природу та різні правові наслідки, у зв'язку з чим вказані відомості не є тотожними, тобто внесення до реєстру запису про «внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу»не може слугувати доказом відсутності юридичної особи.
Допитаний в суді як свідок оперуповноважений ВПСУСП відділу податкової міліції ДПІ у Стрийському районі Львівської області ОСОБА_3 пояснив, що при здійсненні виїзду за юридичною адресою ТзОВ НВП «Южсинтезпроект»доступу до квартири, де зареєстровано вказаного суб'єкта господарювання, не було; акта про встановлення відсутності юридичної особи за місцем знаходження до матеріалів справи додати не може; до державного реєстратора стосовно внесення відомостей про відсутність ТзОВ НВП «Южсинтезпроект»за юридичною адресою не звертався. Стосовно відсутності ТзОВ НВП «Южсинтезпроект»за фактичною адресою, повідомив суду, що акт про це не складався.
Обставини, викладені в Акті перевірки № 2284/23-1/36465981 від 22.12.2010 року стосовно порушення позивачем п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3., п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4., п. п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідачем належними та допустимими доказами підтверджені не були.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.
Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області № 0000012320/0/162, № 0000022320/0/163 від 06.01.2011 року та № 0000182320/4262, № 0000232320/4263 від 22.03.2011 року є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3., п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4., п. п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»
Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області № 0000012320/0/162 від 06.01.2011 року та № 0000022320/0/163 від 06.01.2011 року.
3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області № 0000182320/4262 від 22.03.2011 року та № 0000232320/4263 від 22.03.2011 року.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гофротара»(ЄДРПОУ 36465981, Львівська область, м. Жидачів, вул. Друкарська, 4) 10 (десять) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 13 вересня 2011 року.
Суддя Качур Р.П.