"06" вересня 2011 р.Справа № 6/61-09-1973
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Воронюка О.Л.
Суддів: Єрмілова Г.А., Лашина В.В.
При секретарі: Хом'як О.С.
Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення були повідомлені належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.08.2011р. в порядку ст. 121-2 ГПК України
на дії Відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції, в порядку ст. 121-2 ГПК України, по справі № 6/61-09-1973
позивач (стягувач) ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, в особі філії „Відділення ПАТ „Промінвестбанк в м. Білгород-Дністровський Одеської області”
відповідач (боржник) Суб'єкт підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення 153 908,86 грн.
Відповідно до ст. 81-1 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Встановила:
Рішенням господарського суду Одеської області від 02.07.2009 року по справі № 6/61-09-1973 позов Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку „Промінвестбанк” в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області” Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно у сумі 153 908,86 грн. -задоволено.
Вищезазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2009 року та Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2009 року.
31.08.2009 р. господарським судом Одеської видано відповідний наказ.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 15.06.2011р. звернувся до господарського суду Одеської області зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України на дії Відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міжрайонного управління юстиції .
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2011р. (суддя Демешин О.А.) в задоволенні скарги СПД - фізичної особи ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міжрайонного управління юстиції, в порядку ст. 121- 2 ГПК України, по справі № 6/31-09-1973 -відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що дії органу ДВС Білгород-Дністровського міжрайонного управління юстиції щодо відкриття виконавчого провадження від 24.01.2011р, відповідають положенням Закону України „Про виконавче провадження”, та порушень чинного законодавства при її прийнятті допущено не було.
Крім того, суд першої інстанції зазначає, що відсутні підстави для визнання недійсною постанови про стягнення виконавчого збору від 31.01.2011р.
До того ж суд першої інстанції зазначає, добровільного виконання судового рішення до винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору від 31.01.2011р., боржником не здійснено та не виконано судове рішення від 02.07.2009р. по справі № 6/61-09-1973, тому порушень прав боржника з боку Відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міжрайонного управління юстиції суд не вбачає.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду Суб'єкт підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міжрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП 23884947 від 24.01.2011р. Прийняти нове рішення, яким визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міжрайонного управління юстиції про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору ВП 23884947 від 31.01.2011р., посилаючись на порушення та неправильне застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного судового рішення.
Відзивів на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходили.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час і місце його проведення повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення, про причини неявки суд не повідомили і таким чином не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні.
Враховуючи строки апеляційного перегляду ухвал місцевого господарського суду, визначні ст.102 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за відсутністю представників сторін по справі.
Дослідивши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи, боржник просить визнати недійсними постанову „Про відкриття виконавчого провадження” Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Моц В. В. ВП № 23884947 від 14.04.2011 року по примусовому виконанню наказу № 6/61-09-1973, виданого господарським судом Одеської області 31.08.2009 року та Постанову про стягнення виконавчого збору від 31.01.2011р.
Незаконність дій органу ДВС скаржник вбачає у тому, що державний виконавець не перевірив відповідність документа вимогам передбаченим статтям 19 Закону України „Про виконавче провадження” та повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження на підставі ч. 6 ст. 26 Закону. Крім того, що державний виконавець не пересвідчився в одержанні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження і в добровільному виконанні судового рішення.
Матеріали справи містять відомості щодо прийняття 17.06.2011р. до розгляду господарським судом Одеської області скарги Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 в порядку ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України на дії органу ДВС.
Вказана скарга судом розглянута та відповідно до ухвали від 11.08.2011р. в задоволенні скарги боржника на дії органу ДВС відмовлено.
Частиною 1 статті 18 Закону України „Про виконавче провадження”, що діяв станом на момент прийняття оскаржуваних постанов, встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа.
Підставою для винесення державним виконавцем постанови від 24.01.2011р. був наказ господарського суду Одеської області від 31.08.2009р. по цій справі.
При цьому статтею 26 Закону визначено підстави за яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, а саме:
1) пропуск встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа про виконання рішення
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону;
7) наявність інших обставин, передбачених законом, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що скаржником не зазначено з яких саме підстав, зазначених у вищевказані статті, державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження.
Крім того судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що відповідно до частини першої статті 30 вищеназваного Закону, що була чинною на момент винесення органом ДВС постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, передбачалось, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення.
Однак, законом не передбачено, що невиконання цих вимог закону, є підставою для скасування процесуальних документів, винесених без пересвідчення у одержанні постанови про відкриття виконавчого провадження і виконання боржником дій щодо добровільного виконання рішення.
На підставі вищезазначеного судова колегія вважає, що порушення права боржника мало б місце в разі дійсного добровільного виконання судового рішення до винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору від 31.01.2011р., оскільки у такому разі відпала б необхідність у примусовому виконання судового рішення із стягненням за це виконавчого збору.
Як вбачається з копії матеріалів справи та не спростовано апеляційною скаргою, боржником не виконано судове рішення від 02.07.2009р. по справі № 6/61-09-1973.
Доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанцій та не є підставою для зміни або скасування оскаржуваної ухвали господарського суду Одеської області.
За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду Одеської області від 11.08.2011р. по справі № 6/61-09-1973 відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
постановила:
Ухвалу господарського суду Одеської області від 11.08.2011р. у справі № 6/61-09-1973 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 без задоволення.
Головуючий суддя О.Л. Воронюк
Суддя Г.А. Єрмілов
Суддя В.В. Лашин
Повний текст постанови підписаний 09.09.2011р.