"06" вересня 2011 р.Справа № 17/17-Б-09
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Воронюка О.Л. Суддів: Єрмілова Г.А., Лашина В.В.
При секретарі: Хом'як О.С.
За участю представників сторін:
від ЗАТ „Красень” - ОСОБА_1., довіреність № б/н від 01.05.2011р.
від ПП „Агроінвест” - ОСОБА_2., довіреність № б/н від 25.03.2009р.
Інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Закритого акціонерного товариства „Красень”
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 03.08.2011р.
зі справи № 17/17-Б-09
за заявою Закритого акціонерного товариства „Красень”
до Приватної фірми „Агроінвест”
за участю прокуратури Херсонської області
про визнання банкрутом
Відповідно до ст. 44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.08.2009р. за заявою ЗАТ „Красень” порушено провадження по справі № 17/17-Б-09 про банкрутство ПФ „Агроінвест”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено підготовче засідання.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.08.2009р. по справі № 17/17-Б-09 виправлено описку у вступній частині ухвали господарського суду Херсонської області від 04.08.2009р., а саме, зазначено, що справа порушена про банкрутство відсутнього боржника - ПФ „Агроінвест”, на підставі ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом”.
Постановою господарського суду Херсонської області від 20.08.2009р. по справі № 17/17-Б-09 ПФ „Агроінвест” визнано банкрутом, на підставі ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом” відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Менчака В.В., визнано грошові вимоги ЗАТ „Красень” до боржника в сумі 8025312,5 грн., зобов'язано ліквідатора боржника здійснити заходи передбачені ст.ст. 22-32, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом” та надати до суду звіт та ліквідаційний баланс.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2010р. по справі № 17/17-Б-09, постанова господарського суду Херсонської області від 20.08.2009р. скасована, справа передана для розгляду до господарського суду Херсонської області
Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2010р. по справі № 17/17-Б-09 залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 03.03.2011р. (суддя Ситюк В.Г.) провадження у справі припинено. Заборону на реорганізацію чи ліквідацію боржника, відчуження його основних засобів, мораторій на задоволення вимог кредиторів, які встановлені ухвалою суду від 04.08.09 р. скасовано.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду, ЗАТ „Красень” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме: ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”, та норм процесуального права, а саме: ст.ст. 4, 43 ГПК України.
Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників провадження у справі про банкрутство ПФ „Агроінвест” до Одеського апеляційного господарського суду не надходили.
Інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились, про час і місце його проведення повідомлені належним чином, про причини нез'явлення суд не повідомили.
Враховуючи строки розгляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що неявка всіх представників сторін у справі про банкрутство ПФ „Агроінвест” не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників ПФ „Агроінвест” та ЗАТ „Красень”, дослідивши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.
Згідно зі ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі по тексту - Закон про банкрутство), якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника.
Відповідно до вимог частин 1, 5 статті 52 Закону про банкрутство в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Пунктом 5 статті 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Таким чином, нормами чинного законодавства, судом першої інстанції, передбачалося обов'язкове зазначення місцезнаходження юридичної особи в її установчих документах, а у разі, коли відбувалася зміна місцезнаходження, повинні були вноситись відповідні зміни до установчих документів та проводитись державна реєстрація цих змін.
Статтею 16 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб (далі - Єдиний державний реєстр), який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.
Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч. 1 ст. 17 вказаного Закону).
В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
За приписами частин 1, 3 ст. 18 цього Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (стаття 19 вищезазначеного Закону).
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.
Як вбачається із матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ПФ „Агроінвест” було порушено на підставі заяви ЗАТ „Красень”, яка мотивована тим, що боржник відсутній за адресою місцезнаходження, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.07.2009р.(а.с. 10-12, т.1, а.с.17-18, т.4),
Згідно до витягу з Єдиного державного реєстру станом на 13.07.2009р., місцезнаходженням боржника є: Херсонська область, м. Херсон, вул. 21-січня, 31/34 кв. 1 та зазначено, що статус відомостей про юридичну особу: не підтверджено відсутність за місцезнаходженням.
Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.05.2011р., статус відомостей про юридичну особу, - не підтверджено.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що внесення до реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу або статус відомостей про юридичну особу, - не підтверджено має різну правову природу, і вказані відомості не є тотожними. Отже, внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу не може вважатись беззаперечним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.
Отже, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, боржник - приватна фірма „Агроінвест”, знаходиться за місцезнаходженням, що підтверджується поданими до суду представником боржника клопотаннями і безпосередньою участю представника боржника в судовому засіданні та свідчить про обізнаність боржника про наявність справи про банкрутство в суді, місця і часу її розгляду.
Виходячи з системного аналізу статті 52 вищезгаданого Закону, необхідно зазначити, що для порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою слід надати докази, які б свідчили про:
•фактичне припинення боржником господарської діяльності;
•неможливість встановити місцезнаходження боржника (місце функціонування його органів);
•ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно довідки ДПІ у м. Херсоні від 19.08.09 р. (а.с. 53, т.1), копій податкових декларацій боржника з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість за 2008 -2009 р.р. (а.с. 71 -133, т. 3), боржником податкова звітність до податкової інспекції надавалася своєчасно, остання декларація по податку на прибуток надана за перший квартал 2009р. - 21.04.2009р., податковий розрахунок комунального податку надано за перший квартал 2009р. - 29.04.2009р., податкова декларація з ПДВ за травень 2009р. подана 11.06.2009р.
Згідно довідки Херсонського міського центру зайнятості від 17.09.2009р. (а.с. 79, т. 1) остання звітність - розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття боржником подана за перший квартал 2009 р.
Відповідно до довідки виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 14.09.09 р. (а.с. 83, т. 1) остання звітність боржником надана за перше півріччя 2009 р.
Також, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.01.09 р. (а.с. 15, т. 1), витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 16-17, т. 1) за боржником зареєстровано нерухоме майно - цілісний майновий комплекс.
Боржником ПФ „Агроінвест” та кредитором - ЗАТ „Красень” 16.02.2009 р. укладалася додаткова угода щодо порядку проведення розрахунків (а.с. 104, т. 1).
Крім того, на на час розгляду справи в суді боржником приймаються заходи щодо визнання в судовому порядку договору купівлі-продажу майна недійсним, що вбачається з клопотання боржника та ухвали суду від 05.07.2011р. у справі № 5015/3399/11.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає обґрунтованим та правомірним, зробленим на підставі матеріалів справи, висновок суду першої інстанції, що зазначені обставини свідчать про знаходження боржника та його керівних органів за юридичною адресою, подання боржником до податкової інспекції податкової звітності та здійсненням боржником господарської (підприємницької) діяльності, що виключає можливість провадження у справі та визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до положень ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки ознаки відсутнього боржника відсутні.
Крім того, відповідно до вимог ст. 1 Закону про банкрутство, вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.
Згідно з ч. 3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку,якщо інше не передбачено цим Законом.
Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон про банкрутство), яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає ці самі інші випадки та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, а саме, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство є загальною, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.
Судова колегія вважає, що при розгляді наявного питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі, яка регулюється ст. 52 Закону про банкрутство , в площині безспірності грошових вимог, а саме - справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, встановленого для їх погашення, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство регулюються загальними нормами Закону.
Зі змісту заяви про порушення справи про банкрутство вбачається, що грошові вимоги ЗАТ „Красень” до боржника грунтуються на заборгованості за договором від 16.01.2009р. купівлі-продажу цілісного майнового комплексу. На підтвердження даних кредиторських вимог до боржника ЗАТ „Красень” надано суду рішення господарського суду Херсонської області від 09.07.2009р. по справі № 7/125-09, яким з боржника на користь кредитора стягнуто борг в розмірі 8000000 грн., витрати по сплаті держмита - 25500 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу - 312,50 грн., всього - 8025312,50 грн., дане рішення набрало законної сили 23.07.2009р. та на його підставі видано наказ №7/125-09 про примусове виконання рішення.
Відповідно до приписів ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірними вимогами визнаються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою. Відлік тримісячного терміну, по закінченні якого може бути порушено справу про банкрутство боржника, починається з дати відкриття виконавчого провадження. Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Вищезазначені документи не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.
Відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.
На підставі вищезазначеного, судова колегія зазначає, що підставою для визнання відсутнього боржника банкрутом є наявність і інших ознак, а саме: ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, відсутність підприємницької діяльності боржника, а також безспірність вимог ініціюючого кредитора.
В матеріалах справи відсутні докази звернення ЗАТ "Красень" до органів ВДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Херсонської області № 7/125-09.
Інших доказів в обґрунтування безспірності грошових вимог, як таких, що підтверджені виконавчими документами, ініціюючий кредитор суду не надавав.
Таким чином, ініціюючим кредитором при зверненні до суду з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не надано суду виконавчих документів, за якими, відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, а також доказів відкриття виконавчого провадження, тобто не надано доказів наявності правових підстав для порушення справи про банкрутство ПФ „Агроінвест”, а саме - безспірності вимог ініціюючого кредитора, а також ініціюючим кредитором не надано доказів відсутності боржника за місцезнаходженням.
Таким чином, проаналізувавши зміст оскарженої ухвали, судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції припиняючи провадження у справі № 17/17-Б-09 виконані всі вимоги Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, крім того Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, Закону України „Про виконавче провадження”, цілком вірно встановлені обставини справи та прийняте законне і обґрунтоване судове рішення.
Будь-яких інших доводів щодо незаконності ухвали господарського суду Херсонської області від 03.08.2011р. про припинення провадження у справі та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду, скаржником в апеляційній скарзі не наведено.
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Херсонської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 03.08.2011р. у справі № 7/17-Б-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Красень” без задоволення.
Головуючий суддя Воронюк О.Л.
Суддя Єрмілов Г.А.
Суддя Лашин В.В.
Повний текст постанови підписано 08.09.2011р.