"06" вересня 2011 р.Справа № 20/17-1931-2011
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Мацюри П.Ф.,
Суддів: Андрєєвої Е.І. та Ліпчанської Н.В..,
(Склад судової колегії змінено на підставі розпорядження голови суду № 503 від 31.08.2011 року.)
При секретарі судового засідання Подуст Л.В.
За участі представників сторін:
Від позивача - ОСОБА_1., довіреність № 2, дата видачі : 20.12.10;
Від відповідача - ОСОБА_2., довіреність, дата видачі : 22.06.11;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"
на рішення господарського суду Одеської області від 20 липня 2011 р.
у справі №20/17-1931-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"
до Приватного підприємства "Фаворит"
про стягнення 30168,07 грн.,
встановила:
В травні 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства "Фаворит" про стягнення коштів в сумі 30168.07 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в рамках укладеного між сторонами договору на послуги водопостачання та водовідведення № 693/3 від 30.07.2005 року, представниками філії “Інфоксводоканал” у присутності представника відповідача 01.08.2008 року була відібрана проба стічної води (шифр 941) на об'єкті ПП “Фаворит”, за результатами якої складено “Аналіз стічної води”. Місцем відбору проби був контрольний колодязь перед скидом до міської каналізації.
Рішенням господарського суду Одеської області від 20 липня 2011р. (суддя Щавинська Ю.М.) в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" відмовлено.
Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог, вказаної в позові заборгованості.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення - скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
На думку скаржника, рішення господарського суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам матеріального права, умовам договору, діючому законодавству, висновки у рішенні не відповідають обставинам справи, у разі чого рішення підлягає скасуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає, що апеляційна скарга незаконна, безпідставна та необґрунтована, та така що не підлягає задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав.
30.07.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі начальника служби „Водозбут” філії “Інфоксводоканал” (Водоканал) та Приватним підприємством “Фаворит”(Абонент) був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 693/3, відповідно до якого Водоканал надає послуги по подачі питної води на об'єкти абонента відповідача, а також по прийманню стічних вод, які скидаються Абонентом в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів.
До договору на послуги водопостачання та водовідведення № 693/3 була складена анкета водокористувача в п. 10 якої вказана особа уповноваженого за водопостачання та водовідведення з „Водозбутом”, а саме ОСОБА_3. (а.с. 18).
У подальшому, між “Інфокс”в особі начальника служби „Водозбут” філії “Інфоксводоканал”(Водоканал) та Приватним підприємством “Фаворит”(Абонент) були укладені додаткові угоди від 27.03.2006 року, додаткова угода від 29.12.2006 року та додаткова угода від 26.11.2008 року до договору № 693/3 від 30.07.2005 року, якими було внесено зміни у банківські реквізити Водоканалу.
Відповідно до п.1.1. Договору, Водоканал надає послуги з подачі питної води на об'єкти Абоненту, а також з прийняття стічних вод, що скидаються Абонентом в систему комунальної каналізації відповідно до дислокації об'єктів, (додаток №1).
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що сторони зобов'язуються керуватися діючими нормативно-правовими актами, а саме: Законом України „Про питну воду та питне водопостачання”, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 01.07.1994р. № 65, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 05.07.1995р. № 30, Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації № 87/А-98 від 09.02.98р. та технічними умовами, діючим ГОСТ, законом України „Про житлово-комунальні послуги”, іншими нормативними актами.
В свою чергу, відповідно до умов п. 1.2, 2.4.13 Договору Абонентом були прийняті на себе зобов'язання по своєчасній та повній оплаті послуг водопроводу та каналізації, скиду ненормативно-очищених стоків і інші платежі передбачені «Правилами водокористування»і «Правила приймання стічних вод».
Згідно з умовами п. 3.9. і п.3.10 Договору, обсяги стоків, що відводяться від Абонента приймаються рівними обсягами спожитої води або визначаються за показниками прибору обліку стоків відповідно до п. 21.1 «Правил водокористування». Обсяг скинутих Абонентом зливових стоків визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 15.9 Правил водокористування. Нарахування платежу за скид ненормативно-очищених стоків здійснюється відповідно до «Правил приймання стічних вод».
01.08.2008 року представниками філії “Інфоксводоканал”у присутності представника відповідача (начальник компресорного цеху ОСОБА_4.) була відібрана проба стічної води (шифр 941) відповідача з контрольного колодязя перед скидом в міську каналізацію, за результатами якої складено “Аналіз стічної води”. За результатами лабораторних аналізів стічної води відповідача за пробою від 01.08.2008 року, проведених ВАТ “ІнтерХім”, було встановлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах. На підставі викладеного, відповідно до п. 4.9., 4.10 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007р. № 632, позивачем була розрахована сума боргу за скид відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, яка складає 20 476,65 грн. На вказану заборгованість відповідача, відповідно до п. 4.1. договору на послуги водопостачання та водовідведення № 693/3 від 30.07.2005 року, позивачем була нарахована пеня за квітень 2010р. -березень 2011р. в сумі 7 473,98 грн. (розрахунок а.с.11), а також, згідно до ст. 625 ЦК України, інфляційні витрати та 3% річних в сумі 1603,14 грн. (а.с.10) та 614,30 грн., відповідно.
Згідно з п.7.1. Договору, відповідальними особами за стан водопостачання і водовідведення об'єктів Абонента, проведення розрахунків за надані послуги є посадові особи, уповноваженими відповідним наказом керівника, а також п.7.6 Договору, про надання Абонементом документів для укладення договору на послуги по водокористуванню-водовідведенню.
Відповідно до п.7.6 Договору, для укладення цього Договору на послуги водокориетування-водовідведення Абонент зобов'язаний надати у т.ч. копію наказу про призначення відповідальних осіб за водокористування і проведення розрахунків по кожному об'єкту, а також анкету водокористувача. Отже, документи які перелічені у п.7.6. Договору відносяться, як до водопостачання, так і водовідведення.
Таким чином, начальник компресорного цеху ОСОБА_4. не міг бути належним представником, оскільки в Анкеті він не зазначений та в матеріалах даної справи є посадова інструкція, яка свідчить про відсутність повноважень щодо здійснення відповідних дій.
Рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007р. № 632 затверджені "Правила приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси.
Відповідно до п.10.1 Правил відбір проб здійснюється у контрольному колодязі, тобто колодязі на каналізаційному випуску Підприємства безпосередньо перед приєднанням до збірного чи головного каналізаційного колектора.
п.п.10.6 -10.8 Правил встановлено порядок відбору проб та оформлення у спеціальному акті з подальшою передачею ємкості 1000 мл. для проведення лабораторного аналізу.
Національним стандартом України - "Якість води". "Відбирання проб", щодо зберігання та поводження з пробами (ДСТУ ISO 5667-3-2001) (далі - Національні стандарти) передбачено, що води, особливо поверхневі і майже усі, що скидаються як стічні води, чутливі до різного роду фізичних, хімічних чи біологічних реакцій, що можуть мати місце в період між відбиранням проби і аналізуванням. Природа і інтенсивність таких реакцій часто є така, що у випадку, коли не прийнято необхідних запобіжних заходів перед або під час транспортування і в період зберігання проби в лабораторії до аналізування, концентрація визначуваної речовини буде відрізнятися від початкової, яка була під час відбирання проб.
Активність цих реакцій залежить від результату взаємодії хімічної і біологічної природи зразка: його температури, чутливості до світла, матеріалу посудини, періоду між відбиранням проби і аналізуванням, умовами, в яких він перебував.
Згідно з п.10.9 правил відбір проб проводить представник Водоканалу в присутності представника Підприємства. При відмові представника відбір проб здійснює представник Водоканалу самостійно.
Відповідно до статті 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно -господарські санкції -заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно -господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 статті 236 ГК України встановлено види господарсько -оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно -господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним.
Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно -господарські санкції.
Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що розрахована сума боргу за скид відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій є саме оперативно -господарською санкцією.
За частиною 2 статті 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно -господарських санкцій визначається договором.
Згідно до позиції Верховного суду, викладеної у своїй постанові від 29.11.2010 року у справі №2-15/1783-2009, яка є обов'язковою для застосування в силу вимог ст.111-28 ГПК України, суд при розгляді подібних справи має дослідити на підставі встановлених обставин справи правомірність застосування оперативно -господарської санкції та обґрунтованість її нарахування.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З врахуванням наведеного апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки акт відбору проб підписаний не повноважною особою, відповідальною за водопостачання та приймання стічних вод водокористувача передбаченою анкетою (а.с. 18).
Відбір проб здійснено з порушенням п. 10.4 Правил, якими передбачено, що об'єм проби повинен бути не менше ніж 1000 мл., а в акті від 01.08.08р. (а.с. 20) це не зазначено та не могли ці дані навести у судовому засіданні апеляційного суду представники сторін.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101-105, 106 ГПК України, колегія суддів -,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 20 липня 2011 р. у справі № 20/17-1931-2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.
Головуючий суддя П.Ф. Мацюра
Суддя Е.І. Андрєєва
Суддя Н.В. Ліпчанська