"06" вересня 2011 р.Справа № 8/17-1220-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого Андрєєвої Е.І.,
Суддів: Ліпчанської Н.В.,
Мацюри П.Ф.,
При секретарі Подуст Л.В.,
за участю представників сторін:
від позивача -Балашова А.М.,
від відповідача -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на рішення господарського суду Одеської області від 06.07.2011р.
у справі № 8/17-1220-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус Дискаунт"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про стягнення 4300,00 грн.,
31.03.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Цитрус Дискаунт" (надалі -ТОВ "Цитрус Дискаунт"), пославшись на неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (надалі -ФОП ОСОБА_4.) зобов'язань за договором № 1165/06 від 18.06.2010р. про надання послуг, звернулось до останньої з позовом про стягнення грошових коштів у сумі 4300,00 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.07.2011р. (головуючий суддя Лічман Л.В., судді: Власова С.Г., Панченко О.Л.) позов задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ "Цитрус Дискаунт" 4300,00 грн. основного боргу, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, його оскаржив відповідач. Просить рішення скасувати та прийняти нове, яким стягнути з відповідача 3800,00 грн. В обґрунтування послався на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими, та на невідповідність висновків обставинам справи.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та що встановлено місцевим судом, 18.06.2010р. між ТОВ „Цитрус Дискаунт” (Замовник) та ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) укладено договір № 1165/06 про надання послуг з експрес доставки кореспонденції та документації (Договір), згідно якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг з доставки кореспонденції, посилок, вантажів від Замовника до отримувача, а Замовник зобов'язується сплатити за це встановлену плату (п.1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.3 Договору, конкретні умови відносно строків, об'єму та номенклатури відправлень, пункту (адреси) доставки обговорюються додатково, в окремому документі (декларації, заявці, замовленні). На кожне окреме відправлення оформлюється накладна.
Пунктом п. 7.1 Договору встановлено, що Договір набирає силу з моменту підписання та діє до 31.12.2011р.
За усною домовленістю контрагентів Виконавець після передачі товару клієнтам Замовника зобов'язався отримувати від них та передавати Замовнику вартість врученої техніки.
11.11.2010р. на виконання умов Договору Виконавцем доставлено ОСОБА_5 і ОСОБА_6 мобільні телефони Nokia. Вартість останніх оплачена у сумі 2289,00 грн. та 2219,00 грн. відповідно.
Факти передачі телефонів кур'єру, від нього покупцям та оплати вартості товару підтверджуються накладними від 11.11.2010р. № 118342, № 118181, відомостями про відвантаження від 10.11.2010р. № 11120 та від 11.11.2010р. № 11154, розписками ОСОБА_5 від 06.06.2011р. та ОСОБА_6 від 03.06.2011р.
У зв'язку з тим, що Виконавець неповно перерахував Замовнику отримані від покупців грошові кошти, у ТОВ „Цитрус Дискаунт” виникла нестача в розмірі 4300,00 грн., яку гарантійним листом від 17.11.2010р. вих. № 7 ФОП ОСОБА_4 зобов'язалась повернути до 01.12.2010р. (а.с.17).
17.12.2010р. ТОВ „Цитрус Дискаунт” направив на адресу ФОП ОСОБА_4 лист № 1502 з проханням погасити заборгованість (а.с.18).
Так як ФОП ОСОБА_4 заборгованість не сплатила, а лист-вимогу залишила без відповіді, ТОВ „Цитрус Дискаунт” звернулось з відповідним позовом до суду.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено існування між сторонами договірних стосунків та невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по передачі одержаних коштів у розмірі 4300,00 грн., а оскільки зобов'язання на підставі ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України повинні виконуватись належним чином та в установлені строки, суд правомірно задовольнив позов ТОВ „Цитрус Дискаунт”, стягнувши з ФОП ОСОБА_4 4300,00 грн. боргу.
З даними висновками місцевого суду повністю погоджується й апеляційна інстанція.
Оскаржуючи рішення, апелянт послався на те, що місцевий суд безпідставно не взяв до уваги посилання відповідача про погашення частини боргу у розмірі 500,00 грн., а також, на думку апелянта, суд не надав йому часу для надання додаткових доказів. У підтвердження скаржником до апеляційної скарги додана копія розписки від 09.12.2010р., яка позивачем не підтверджена як належний доказ.
Судова колегія в судовому засіданні оглянула оригінал даної розписки.
Як вбачається з даної розписки, вона видана в результаті прийняття грошей від ОСОБА_7 у розмірі 500,00 грн. недостачі ФОП ОСОБА_4.
Судова колегія вважає, що дана розписка не може бути прийнята у якості належного доказу передачі відповідачем позивачу 500,00 грн. недостачі, оскільки відповідно до вимог підпунктів 2.2, 2.3,2.10,4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004р. № 637, грошові кошти повинні оприбутковуватись шляхом оформлення прибуткових касових ордерів з видачею відповідної квитанції, яка є розрахунковим документом, з відображенням цих коштів у касовій книзі, а тому ФОП ОСОБА_4 повинна була б надати квитанцію до прибуткового касового ордеру на суму погашеної нею недостачі.
Крім того, з даної розписки не вбачається, ким прийняті дані грошові кошти.
Інших посилань апелянт у скарзі не навів.
На підставі викладеного та, приймаючи до уваги, що вказані висновки першої судової інстанції є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 06.07.2011р. у справі № 8/17-1220-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію.
Головуючий суддя Е.І.Андрєєва
Судді: Н.В. Ліпчанська
П.Ф. Мацюра
Постанова підписана 08.09.2011р.