"06" вересня 2011 р.Справа № 5024/969/2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Поліщук Л.В.
(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 510 від 05.09.2011 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Т.Я. Гладишевої замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Л.В. Поліщук)
при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. (довіреність № 116 від 01.09.2011 року)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Дніпровський ХБК”
на рішення господарського суду Херсонської області від „05” липня 2011 року
по справі № 5024/969/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонспецтранс”, Херсон
до Комунального підприємства „Дніпровський ХБК”, м. Херсон
про стягнення 148 596,77 грн.
27.05.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Херсонспецтранс” (далі по тексту -позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Комунального підприємства „Дніпровський ХБК” (далі по тексту -відповідач) про стягнення 148 596,77 грн., з яких: 143 942,88 грн. основного боргу, 443,45 грн. 3 % річних, 1 919,23 грн. збитків від інфляції та 2 291,21 грн. пені. Також позивач просив стягнути на його користь з відповідачів витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви та витрати на ІТЗ судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості отриманих від позивача послуг за договором №2/02 від 31.12.2008 року.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.07.2011 року по справі № 5024/969/2011 (суддя Закурін М.К.) позовні вимоги ТОВ „Херсонспецтранс” задоволені в повному обсязі. Стягнуто з КП „Дніпровський -ХБК” на користь ТОВ „Херсонспецтранс” 143 942,88 грн. основної заборгованості, 1 919,23 грн. інфляційних, 443,45 грн. річних, 2 291,21 грн. пені, 1 487,07 грн. компенсації по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Такий висновок суду мотивований тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору за отримані від позивача послуги не розрахувався, позивачем це встановлено та підтверджено відповідними доказами, а тому заявлені ТОВ „Херсонспецтранс” позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, КП „Дніпровський -ХБК” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов ТОВ „Херсонспецтранс” задовольнити частково, стягнути з КП „Дніпровський -ХБК” 143 942,88 грн. основного боргу, в решті позовних вимог відмовити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
В обґрунтування апеляційної скарги її заявник, посилається на те, що сторонами передбачено два варіанти порядку здійснення розрахунків, один з яких не передбачає строку (терміну) сплати, а вимоги в порядку ст.530 ЦК України не пред'являлись, у зв'язку з чим строк виконання зобов'язання по оплаті не настав. Більш того, договір № 2/02 від 31.12.2008 року скінчився 31.12.2010 року, в той час як борг стягнуто за період з січня по березень 2011 року.
Скаржник посилається на положення ст. 233 ГК України, за якою у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має права зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги, що на даний час КП „Дніпровський -ХБК” знаходиться у тяжкому фінансовому становищі, а ТОВ „Херсонспецтранс”, в свою чергу, не поніс збитків у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань.
За твердженням скаржника, КП „Дніпровський -ХБК” здійснює обслуговування будівель житлового та нежитлового фонду і надає житлово-комунальні послуги населенню, а заборгованість утворилась у зв'язку з несвоєчасною сплатою населенням вартості його послуг і невідшкодуванням бюджету різниці вартості наданих послуг, що і є виключною ситуацією і відповідною підставою для зменшення розміру штрафних санкцій або їх виключення взагалі.
Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судовому засіданні просили апеляційну скаргу КП „Дніпровський -ХБК” залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду -без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.
КП „Дніпровський -ХБК” в судове засідання 06.09.2011 року не з'явилося без поважних причин, про причини неявки суд не повідомило, будь-яких клопотань не заявляло, хоча було належним чином повідомлено про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення б/н від 01.08.2011 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2008 року між ТОВ „Херсонспецтранс” (Виконавець) та КП „Дніпровський -ХБК” (Замовник) укладено договір № 2/02 про надання послуг з вивезення побутових відходів (а.с.21-26).
Відповідно до умов Договору Виконавець зобов'язався, згідно з графіком, надавати Замовнику послуги з вивезення побутових відходів, а Замовник, в свою чергу, зобов'язався сплачувати їх вартість за встановленими тарифами.
Згідно із пунктом 30 Договору, він дії з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року. Договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд (пункт 32 Договору).
Крім того, сторонами укладено Додаткову угоду № 1 від 31.12.2008 року (а.с.28-30) та Додаткову угоду № 2 від 01.02.2009 року (а.с.31) до Договору № 2/02 від 31.12.2008 року, якими внесено певні зміни та доповнення до вказаного Договору.
У відповідності до пункту 13 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2008 року, сторонами визначено, що у випадку застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться:
- 45 % у строк до 13 числа місяця, наступного за розрахунковим;
- 35 % у строк до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим;
- 20 % у строк до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 23 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2008 року сторонами встановлено, що Споживач несе відповідальність згідно із законом і цим договором за несвоєчасне внесення плати за послуги. При цьому він оплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який пеня нараховується, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.
Згідно із пунктом 1 Додаткової угоди № 2 від 01.02.2009 року, сторонами встановлено вартість та обсяг послуг, а саме зазначено, що вартість послуг на місяць складає 51 392,80 грн., за обсягом 2 741 м3 на місяць.
На виконання умов договору № 2/02 від 31.12.2008 року ТОВ „Херсонспецтранс” надавалися КП „Дніпровський - ХБК” відповідні послуги, про що складено акти № ОУ-2/02-02 від 28.02.2011 року на суму 47 980,96 грн., № ОУ-2/02-03 від 31.03.2011 року на суму 47 980,96 грн., № ОУ-2/02-04 від 29.04.2011 року на суму 47 980,96 грн., а всього на загальну суму 143 942,88 грн., які підписані представниками обох сторін та мають печатки підприємств (а.с.35-37).
На оплату зазначених вище послуг ТОВ „Херсонспецтранс” виставило КП „Дніпровський -ХБК” відповідні рахунки-фактури № СФ-2/02-02 від 28.02.2011 року на суму 47 980,96 грн., № СФ-2/02-03 від 31.03.2011 року на суму 47 980,96 грн. та № СФ-2/02-4 від 29.04.2011 року на суму 47 980,96 грн. (а.с.32-34).
Між тим, КП „Дніпровський -ХБК” взяті зобов'язання за договором № 2/02 від 31.12.2008 року не виконані, отримані від ТОВ „Херсонспецтранс” послуги не оплачені, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за лютий -квітень 2011 року в розмірі 143 942,88 грн.
20.04.2011 року ТОВ „Херсонспецтранс” звернулося до КП „Дніпровський -ХБК” з претензією, згідно з якою просило погасити заборгованість по договору №2/02 від 31.12.2008 року.
Така претензія залишена КП „Дніпровський - ХБК” без задоволення та взагалі без відповіді.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ „Херсонспецтранс” і вважає, що доводи, заперечення і вимоги КП „Дніпровський -ХБК”, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства”, інших законодавчих актів.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).
Як встановлено матеріалами справи, ТОВ „Херсонспецтранс” свої зобов'язання по виконанню умов договору № 2/02 від 31.12.2008 року виконало належним чином, а саме надало в період з лютого 2011 року по квітень 2011 року відповідачу відповідні послуги на загальну суму 143 942,88 грн., але ж КП „Дніпровський -ХБК”, в свою чергу, в порушення норм чинного законодавства та умов вказаного Договору, за отримані від позивача послуги не розрахувалось взагалі, в зв'язку з чим і виникла заборгованість у розмірі 143 942,88 грн., яка залишається непогашеною і на даний час, а тому і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).
Крім того, слід зазначити і те, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України та Листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.
Крім того, як було вище зазначено, згідно Пунктом 23 Договору № 2/02 від 31.12.2008 року в редакції Додаткової угоди № 1 від 31.12.2008 року сторонами встановлено, що Споживач несе відповідальність згідно із законом і цим договором за несвоєчасне внесення плати за послуги. При цьому він оплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який пеня нараховується, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пункти 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що на суму непогашеної заборгованості (143 942,88 грн.) позивачем правомірно нараховані 443,45 грн. -3 % річних, 1 919,23 грн. -збитки від інфляції та 2 291,21 грн. - пеня, оскільки КП „Дніпровський -ХБК” свої зобов'язання за Договором № 2/02 від 31.12.2008 року в частині повної та своєчасної оплати за надані ТОВ „Херсонспецтранс” послуги у спірному періоді належним чином не виконало. Отже, нараховані штрафні санкції, а саме пеня, 3% річних та збитки від інфляції також підлягають стягненню в примусовому порядку з відповідача на користь позивача.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
ТОВ „Херсонспецтранс” вірно зроблений розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних витрат, що відповідає Договору № 2/02 від 31.12.2008 року в редакції Додаткової угоди № 1 від 31.12.2008 року, Цивільному кодексу України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, Листу Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997 року та Листу Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.
Місцевим господарським судом вірно стягнуто в повному обсязі з відповідача на користь позивача заявлені позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій (443,45 грн. -3 % річних, 1 919,23 грн. -збитки від інфляції та 2 291,21 грн. - пеня), оскільки погашення основного боргу відповідачем так і не здійснено.
Стаття 83 ГПК України та стаття 205 ЦК України надають лише суду право, а ні обов'язковість зменшувати розмір неустойки (пені, штрафу) і тільки у виняткових випадках порушення суб'єктом підприємницької діяльності зобов'язань. Той факт, що відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому стані не є безумовною підставою для зменшення розміру пені.
Додаткова угода № 1 від 31.12.2008 року до Договору № 2/02 від 31.12.2008 року укладена сторонами без будь-яких зауважень та заперечень, має підписи та печатки обох сторін. Саме цією Додатковою угодою сторони і внесли зміни та доповнення до пункту 13 Договору, за яким сторонами визначено, що у випадку застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться: 45 % у строк до 13 числа місяця, наступного за розрахунковим; 35 % у строк до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим; 20 % у строк до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. Отже, сторонами встановлений саме такий порядок здійснення розрахунків.
ТОВ „Херсонспецтранс” пред'являло КП „Дніпровський -ХБК” вимоги в порядку ст.530 ЦК України, що підтверджується, по-перше, виставленими рахунками-фактурами № СФ-2/02-02 від 28.02.2011 року на суму 47 980,96 грн., № СФ-2/02-03 від 31.03.2011 року на суму 47 980,96 грн. та № СФ-2/02-4 від 29.04.2011 року на суму 47 980,96 грн., по-друге, претензією від 20.04.2011 року.
Договір № 2/02 від 31.12.2008 року, відповідно до його пункту 32, був продовжений та діє і на даний час, оскільки за місяць до закінчення строку його дії ні одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд.
Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги КП „Дніпровський - ХБК”, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.
КП „Дніпровський -ХБК” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ТОВ „Херсонспецтранс”.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 05.07.2011 року по справі № 5024/969/2011 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга КП „Дніпровський -ХБК” -без задоволення.
Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Дніпровський ХБК” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Херсонської області від „05” липня 2011 року по справі № 5024/969/2011 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Л.В. Поліщук
Повний текст постанови
складено „08” вересня 2011 року.