"01" вересня 2011 р.Справа № 9-17/97-10-3799
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Мирошниченка М.А.
Будішевської Л.О.
(Склад судової колегії змінений розпорядженнями в.о. голови суду №387 від 24.06.2011р., голови суду №417 від 18.07.2011р., №504 від 31.08.2011р.)
при секретарі судового засідання Войт К.В.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1. - по довіреності;
від відповідача -ОСОБА_2. -по довіреності; Братов О.К. -голова правління;
від Київської районної адміністрації ОМР - не з'явився;
від Одеської міської ради - не з'явився;
від Виконавчого комітету Одеської міської ради - не з'явився;
від Інспекції ДАБК в Одеській області - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Приватного підприємства Торгівельна фірма „Ольга і Ко”
на рішення господарського суду Одеської області від 07 червня 2011р.
по справі № 9-17/97-10-3799
за позовом Приватного підприємства Торгівельна фірма „Ольга і Ко”
до Акціонерного товариства закритого типу „Експериментальний спортивно-авіаційний центр „Нормандія”
за участю третіх осіб:
1. Київської районної адміністрації Одеської міської ради;
2. Одеської міської ради;
3. Виконавчого комітету Одеської міської ради;
4. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області
про зобов'язання вчинити певні дії
Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
У судовому засіданні 01.09.2011р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Встановив:
У серпні 2010р. Приватне підприємство Торгівельна фірма „Ольга і Ко” (надалі -позивач, ПП ТФ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства закритого типу „Експериментальний спортивно-авіаційний центр „Нормандія” (надалі -відповідач, АТЗТ), за участю третіх осіб Київської районної адміністрації ОМР, Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради про зобов'язання відповідача за свій рахунок знести самовільно зведену прибудову до будинку №105 корпус ”б” по вулиці Левітана у м. Одесі.
Свої вимоги позивач обґрунтовує ч.1 ст. 316, ч.5 ст. 319, ч.ч. 1, 3 ст. 358, ст. 317 ЦК України,ч.2 ст. 120, ст.ст. 110, 111 Земельного кодексу України та мотивує тим, що у відповідача існують обмеження у праві постійного користування земельною ділянкою, площею 5655 м2 по вул. Левітана, 105 б у місті Одесі, в межах земельної ділянки площею, що пропорційна частці позивача у домоволодінні, що розташоване на вказаній земельній ділянці. Відповідач розпочав будівництво прибудови без отримання попередньої згоди позивача як суміжного власника приміщень і користувача земельної ділянки, чим порушив права останнього. Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 31.05.2007 року по справі №30/341-06-10491, відповідача визнано таким, який втратив право постійного користування земельними ділянками, площею 164,3 та 3/10 частин від земельної ділянки площею 2499 кв.м.
Ухвалою господарського суду першої інстанції від 04.10.2010р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.
Ухвалою господарського суду першої інстанції від 14.01.2011р. призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: а) які самочинні будівельні роботи вчинені за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 105-Б; б) які самочинно вчиненні будівельні роботи негативно впливають на будинок №105-Б по вул. Левітана у м. Одесі та його приміщення, та вказати, які пошкодження завдані в наслідок цих самочинних будівельних робіт; в) на яку суму завдано шкоду приміщень позивача, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 105-Б, та в наслідок яких самочинно вчинених будівельних робіт ця шкода завдана. Проведення експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі зупинено.
Листом-повідомленням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №823 від 18.04.2011р. матеріали справи № 9-17/97-10-3799 повернуті до суду без експертного висновку, оскільки не було надано додаткових матеріалів, які були витребувані клопотанням від 21.02.2011р. та не забезпечено доступ до об'єкту дослідження
Ухвалою господарського суду першої інстанції від 16.05.2011р. провадження у справі № 9-17/97-10-3799 поновлено.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.06.2011р. (суддя Меденцев П.А.) в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Рішення суду обґрунтовано положеннями ч.1 ст. 316, ч.5 ст. 319, ч.ч. 1, 3 ст. 358, ст. 317 ЦК України, ч.4 ст. 120, ст.ст. 110, 111 Земельного кодексу України, Наказом Держкомстату від 18 квітня 2005 року N 95 „Про затвердження форм погосподарського обліку та Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах” та вмотивовано тим, що земельна ділянка, на якій розташоване домоволодіння є частиною об'єкту нерухомості, а значить разом з передачею частини домоволодіння у власність, покупець отримав право користуватись земельною ділянкою, площа якої пропорційна частці покупця у домоволодінні; самочинне будівництво, яке вчинив відповідач, полягає у влаштуванні навісу над вікном приміщення, яке належить відповідачу, відповідач жодних дій щодо будівництва, або влаштування навісів з боку будинку, який належить позивачу, не вчиняв; довести обставини вчинення відповідачем самочинного будівництва у вигляді прибудови до будинку, позивач мав шляхом надання належних доказів, а саме схематичного плану складеного інженером БТІ з відповідними відмітками про наявність або відсутність самочинно прибудованих прибудов до будинку з зазначенням їх характеристики та місцем знаходженням на земельній ділянці; посилання позивача на рішення господарського суду Одеської області від 31.05.2007 року не береться до уваги судом, адже відповідача визнано таким, що втратив право постійного користування на земельну ділянку розміром 164,3 кв. м. та 3/10 частини від земельної ділянки площею 2 499 кв. м., а не земельною ділянкою як зазначає позивач у розмірі 5 655 кв. м., на даний час не визначений порядок користування земельною ділянкою та в рішенні не визнано право позивача користуватися земельною ділянкою з боку будинку, що належить відповідачу.
Не погодившись з рішенням суду, ПП ТФ „Ольга і Ко” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП ТФ „Ольга і Ко”, а саме: зобов'язати відповідача за свій рахунок знести самовільно зведену прибудову до будинку №105 корпус ”б” по вулиці Левітана у м. Одесі, посилаючись на порушення норм процесуального закону і неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на ч.1 ст. 376 ЦК України, ст.ст. 30, 31 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.5 ЗУ „Про основи містобудування”, ст. 29 ЗУ „Про планування і забудову території”, ст.9 ЗУ „Про архітектурну діяльність”, п.п. 1.1, 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. №273, ст. 15 ЗУ „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, ст. 10 ЗУ „Про пожежну безпеку”, Положення „Про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень в м. Одесі”, затвердженого рішенням одеської міської ради від 17.04.2001р. №2153-ХХІІ, ст. 29 ЗУ „Про планування і забудову території”, п.п. 1.1, 2.1.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій та мотивує свої вимоги наступним: відповідно до листа Інспекції ДБАК в Одеській області №05/1-1956 від 11.05.2011р., що був відповіддю на скаргу позивача щодо будівництва, Інспекція зазначила, що АТЗТ „ЕСАЦ „Нормандія” веде будівництво без дозволу Інспекції; відповідачем не було отримано дозволу на розробку проектної документації та відповідно останній не узгоджував цю документацію з Управлінням архітектури та містобудування, органами санітарного та пожежного нагляду, Управлінням екологічної безпеки, Управлінням інженерного захисту території міста, органами ДАІ МВС та іншими; будівництво також не було погоджено з суміжним власником приміщень та користувачем тієї ж земельної ділянки - ПП ТФ „Ольга і Ко”; висновок суду першої інстанції щодо встановлення самовільності будівництва лише за допомогою спеціалістів КП „ОМБТІ та РОН” є невірним, адже це непередбачено жодним нормативно-правовим актом; вимоги експерта щодо надання відповідних актів є незаконними, а відмова у проведенні експертизи -необґрунтованою (п.п. 1.1, 2.1.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій).
Представник відповідача заперечує проти задоволення апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.
Представники третіх осіб в засідання апеляційного господарського суду 01.09.2011р. не з'явились, відзивів на апеляційну скаргу від третіх осіб не надходило.
В судовому засіданні 01.09.2011р. розглянуто та відхилено судовою колегією клопотання позивача про повторне призначення експертизи від 21.07.2011р. з дорученням її проведення іншій експертній установі, яке обґрунтовано заявником непроведенням експертизи в суді першої інстанції внаслідок витребування експертом документів, які відсутні у ПП ТФ „Ольга і Ко”.
Розглядаючи клопотання, колегія суддів погодилась з позицією відповідача, котрий заперечує проти повторного призначення експертизи з підстав її непроведення в суді першої інстанції внаслідок невиконання вимог експерта позивачем щодо подання необхідних документів, незаявлення цього клопотання повторно до прийняття рішення у справі, відсутністю й наразі необхідних для проведення експертизи документів, зокрема, технічного паспорту будівлі станом на 2011р. Крім того, колегія суддів бере до уваги, що за поясненнями представника позивача витребувані листом ОНДІСЕ документи (клопотання від 21.02.2011р. №823) позивач не взмозі надати й наразі, що робить повторне призначення експертизи недоцільним.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги ПП ТФ „Ольга і Ко”, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до повно встановлених обставин, що мають значення для справи, при правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права та відповідністю висновків суду обставинам справи.
Так, місцевий господарський суд, встановивши, що позивач є власником 21/50 частин домоволодіння відповідно до договорів купівлі-продажу від 23.11.1999р. та 01.09.2000р., а саме, нежитлового приміщення у підвалі та на першому поверсі будівлі літ. А, загальною площею 475,1 кв.м., цілком правильно звернув увагу на те, що наразі не визначено порядок користування земельною ділянкою та рішенням господарського суду Одеської області від 31.05.2007р. по справі №30/341-06-10491 не визнавалось право користування позивачем частиною земельної ділянки, що належить відповідачу та на якій над вікном приміщення АТЗТ влаштовано навіс. Крім того, відсутність технічного паспорту будівлі, складеного БТІ, свідчить про відсутність допустимих доказів здійснення самочинного будівництва, оскільки згідно п.3.1. (абз.1) Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127, технічній інвентаризації підлягають об'єкти (згідно з розділом 2) всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди, а також вбудовані та окремо розташовані захисні споруди.
Відповідно до п.3.2. цієї Інструкції виявлені в установленому порядку самочинно збудовані будинки або прибудови до будинків, господарські будівлі (прибудови), торговельні, господарські кіоски та павільйони, металеві гаражі підлягають технічній інвентаризації з уключенням їх у планові та інші матеріали. У разі самочинного будівництва на оригіналах інвентаризаційної справи, технічного паспорта і копіях планових матеріалів, що їх видають власникам, на вільному від записів місці, з лицьового боку проставляють штампи встановленого зразка.
Крім того, в ході саме технічної інвентаризації згідно з приписами цієї Інструкції визначається, чи належить зведений на земельній ділянці об'єкт до самочинного будівництва, адже пункт 3.2. містить застереження щодо того, що не належить до самочинного будівництва.
Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що, вимагаючи знесення самочинно зведеної прибудови, ПП ТФ „Ольга і Ко” не вказало правову підставу заявлення такої вимоги особою, яка не є власником відповідної земельної ділянки.
Відповідно до ч.4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Згідно з ч.7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що звернення позивача до компетентних органів, зокрема, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, не призвели до ініціювання ними в судовому порядку спору про знесення влаштованого відповідачем навісу. Залучені до участі у даній справі в якості третіх осіб без самостійних вимог, органи місцевого самоврядування та Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю не заявили самостійні вимоги на предмет спору.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах відмовив у задоволенні позовних вимог ПП ТФ „Ольга і Ко” у зв'язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю нормами чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду та вищенаведених мотивів суду апеляційної інстанції та підставою скасування або зміни рішення від 07.06.2011р. слугувати не спроможні.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 07.06.2011р. по справі № 9-17/97-10-3799 слід залишити без змін, апеляційну скаргу ПП ТФ „Ольга і Ко” -без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів -
Постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 07.06.2011р. залишити без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя М.А. Мирошниченко
Суддя Л.О. Будішевська