"06" вересня 2011 р.Справа № 5016/1358/2011(9/25)
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Лашина В.В.Суддів: Єрмілова Г.А.
Воронюка О.Л.
При секретарі: Хом'як О.С.
за участю представників учасників процесу:
від ФОП ОСОБА_2: не з'явився
від ФОП ОСОБА_3: не з'явився
установи банків:
1) ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит”: ОСОБА_4 -довіреність № 1116 від 19.11.2010 р.
2) ПАТ „ВТБ Банк”: ОСОБА_5 -довіреність № 40/11.5.2 від 27.01.2011 р.
3) ПАТ „Хрещатик”: не з'явився
4) ПАТ „Кредитпромбанк”: не з'явився
5) ПАТ „ОТБ Банк”: не з'явився
6) МФ ВАТ „Кредобанк”: не з'явився
від державного реєстратора: не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” в особі філії „Південне регіональне управління” Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит”
на постанову господарського суду Миколаївської області
від 30.06.2011 р.
по справі № 5016/1358/2011(9/25)
кредитор: Фізична особа -підприємець ОСОБА_2
боржник: Фізична особа -підприємець ОСОБА_3
установи банків: 1) ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит”,
2) ПАТ „ВТБ Банк”,
3) ПАТ „Хрещатик”,
4) ПАТ „Кредитпромбанк”,
5) ПАТ „ОТБ Банк”,
6) МФ ВАТ „Кредобанк”
державний реєстратор: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради
про банкрутство Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13 травня 2011 р. за заявою кредитора -Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (далі -ФОП ОСОБА_2.) було порушено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (в подальшому -ФОП ОСОБА_3.) на підставі ст. ст. 6, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі за текстом -Закон про банкрутство), у зв'язку з неспроможністю боржника погасити заборгованість на загальну суму 370 906 грн.; накладено арешт на все майно ФОП ОСОБА_3
Постановою господарського суду Миколаївської області від 30.06.2011 р. (суддя Філінюг І.Г.) ФОП ОСОБА_3 визнаний банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6 (ліцензія серії АВ № 499215 від 17.02.2010 р.), скасовані всі арешти, накладені на будь-яке майно банкрута, а також ліквідатора зобов'язано подати до офіційного друкованого органу газет «Голос України»чи «Урядовий кур'єр»оголошення про визнання банкрутом боржника й надати суду реєстр вимог кредиторів.
Не погоджуючись з цією постановою, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит»в особі філії «Південне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»(далі -ПАТ «Банк «Фінанси та кредит») в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, оскільки кредитором не було додано до заяви документів, що підтверджують безспірність його вимог, не надано розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів.
В відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор боржника ОСОБА_6 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову господарського суду залишити без змін.
Представники кредитора, боржника, Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, ПАТ «Хрещатик», ПАТ «Кредитпромбанк», ПАТ «ОТБ Банк»та МФ ВАТ «Кредобанк»в судове засідання не з'явилися, хоча учасники процесу у справі про банкрутство були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі, своїм правом на участь в судовому засіданні останні не скористалися.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»і ПАТ «ВТБ Банк», дослідивши наявні матеріали та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до статті 2 ГПК України та частини другої статті 6 Закону про банкрутство господарський суд порушує справу про банкрутство за письмовою заявою кредитора чи боржника.
Частиною 3 ст. 6 Закону про банкрутство передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
При цьому, у ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), а безспірними вимогами кредиторів вважаються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 розяснено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 17 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 зазначеного Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитор -ФОП ОСОБА_2 обґрунтовує свої вимоги у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3, боржник на умовах договорів купівлі-продажу від 14.03.2006 р. і від 22.03.2008 р. отримав від кредитора товар на загальну суму 367 000 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.02.2008 р.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.12.2010 р. з ФОП ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_2 було стягнуто основний борг у сумі 367 000 грн., 3670 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Це рішення набрало законної сили та на його виконання господарським судом був виданий наказ № 9/201/10 від 17.12.2010 р.
Постановою державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 12.01.2011 р. було відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного наказу господарського суду та боржнику наданий строк для добровільного його виконання у 7-денний термін.
Матеріалами справи підтверджується те, що безспірні вимоги ФОП ОСОБА_2 до боржника складають більш трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та вони не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Таким чином, судова колегія вважає безпідставними посилання ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»в апеляційній скарзі на необґрунтоване порушення справи про банкрутство ФОП ОСОБА_3 на підставі документів, що не підтверджують безспірність вимог ФОП ОСОБА_2
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана постанова господарського суду Миколаївської області відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»в особі філії «Південне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 30.06.2011 р. по справі № 5016/1358/2011 (9/25) -без змін.
Справу повернути господарському суду Миколаївської області для подальшого розгляду.
Головуючий суддя В.В.Лашин
Суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Повна постанова складена 07.09.2011 р.