26 липня 2011 року Справа № 2а/2370/5933/2011
26.07.11
17 год. 50 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,
при секретарі Ільченко С.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 - особисто;
представника відповідача -Гудзь В.В.;
третьої особи -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держкомзему у Городищенському районі Черкаської області, третя особа -ОСОБА_3, про визнання протиправним наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
14.07.2011р. до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом звернувся ОСОБА_1, який ставить на вирішення суду питання про:
- визнання протиправним (незаконним) та скасування наказу про звільнення №87 від 21.12.2010р.;
- зобов'язання відповідача поновити позивача на роботі відповідно до займаної посади головного спеціаліста-юрисконсульта Відділу Держкомзему у Городищенському районі Черкаської області;
- стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.07.2011р. за клопотанням позивача було поновлено строк звернення до адміністративного суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 21.12.2010р. наказом №87 начальника Відділу Держкомзему у Городищенському районі Черкаської області на підставі п.п.3,4 ст.40 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) його було звільнено з посади головного спеціаліста - юрисконсульта Відділу Держкомзему у Городищенському районі Черкаської області. Позивач стверджує, що звільнення відбулось незаконно та безпідставно через ускладнення особистих стосунків з керівником відділу. При цьому вказує, що в порушення порядку звільнення з роботи працівника, третьою особою не було додержано вимоги ст.ст. 147, 148, 149 КЗпП України та не враховано тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала вказавши, що 21.12.2010р. позивача було звільнено з роботи відповідно до п.п. 3,4 ст. 40 КЗпП України - за систематичне невиконання працівником без поважних причин посадових обов'язків та прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечувала вказуючи, що позивач неодноразово порушував трудову дисципліну та не виконував належним чином покладені на нього посадові обов'язки, що стало для нього причиною звільнення з роботи.
Заслухавши пояснення сторін та свідків, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 прийнятий на роботу наказом №21 від 10.05.2003р. на посаду спеціаліста 2 категорії Відділу земельних ресурсів у Городищенському районі Черкаської області (а.с.52об.-53).
Наказом №2 від 27.09.2007р. ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста - юрисконсульта Відділу земельних ресурсів у Городищенському районі Черкаської області.
01.10.2008р. ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста - юрисконсульта Відділу Держкомзему у Городищенському районі Черкаської області
Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2010 року до ОСОБА_1 було застосовано заходи дисциплінарного впливу у вигляді доган, а саме: оголошено догану 12.02.2011р. наказом №7 та оголошено догану 20.12.2010р. наказом №86. (а.с.17,41).
Крім того, згідно з доповідною запискою від 21.12.2010р. провідного спеціаліста з питань кадрової роботи та державної служби Відділу Держкомзему у Городищенському районі Черкаської області, а також, згідно з актом про відсутність на робочому місці головного спеціаліста -юрисконсульта ОСОБА_1 20.12.2010р., позивач був відсутній на робочому місці протягом 4 годин 15 хвилин без поважної причини та 21.12.2010р. протягом 5 годин 30 хвилин, а всього за ці два дні - на протязі 9 годин 13 хвилин, порушуючи трудовий розпорядок (а.с.49,50).
Наказом №87 від 21.12.2010р. начальника відділу Держкомзему у Городищенському районі Черкаської області головного спеціаліста - юрисконсульта відділу Держкомзему у Городищенському районі Черкаської області - ОСОБА_1 було звільнено з посади на підставі п. 3,4 ст.40 КЗпП України (а.с.87).
В наданих суду поясненнях позивач зазначив, що 12.02.2010р. наказом №7 начальника Відділу Держкомзему у Городищенському районі Черкаської області йому безпідставно оголосили догану за невиконання доручень начальника та позбавлено надбавки за інтенсивність праці, так як відповідно до його посадової інструкції в обов'язки юрисконсульта не входила перевірка договорів оренди землі на відповідність чинним вимогам законодавства, строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності за цей проступок сплив. Стосовно наказів №86 від 20.12.2010р. та №87 від 21.12.2010р. позивач пояснив, що 20.12.2010р. він звернувся до Відділу Держкомзему у Городищенському районі Черкаської області із заявою про надання йому відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, проте йому відмовили у реєстрації зазначеної заяви. У зв'язку з чим він був змушений покинути робоче місце, щоб із зазначеною заявою звернутися до заступника начальника управління Держкомзему Черкаської області, що і стало причиною відсутності на робочому місці 21.12.2010р.
Представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення про те, що позивач без поважної причини допустив прогули 20.12.2010р. і 21.12.2010р., а також підтвердила, що до цього часу до позивача застосовувалось дисциплінарне стягнення у вигляді догани наказом №7 від 12.02.2010р. Таким чином, вказує, що порушення трудової дисципліни позивачем були систематичними, тому позивача звільнили на законних підставах. Дисциплінарне стягнення за наказом №86 від 20.12.2010р. застосоване більше ніж протягом одного місяця тому, що позивач тривалий час знаходився на лікарняному з 06.09.2010р. по 18.12.2010р., за його особистої відсутності та неможливості отримання пояснень це питання протягом одного місяця вирішити було неможливо.
Третя особа надала суду пояснення у судовому засіданні такі ж, як і представник відповідача, заперечувала проти позову з тих же підстав і обставин.
Свідок ОСОБА_4, заступник начальника відділу Держкомзему у Городищенському районі Черкаської області, пояснив суду, що позивач ОСОБА_1 протягом 2010 року декілька разів порушував трудову дисципліну, за що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, оголошених наказами №7 від 12.02.2011р. та №86 від 20.12.2010р.. Наказом №87 від 21.12.2010р. був звільнений з роботи за прогул та систематичне порушення трудової дисципліни. Пояснив також, що 20.12.2010р. позивач із заявою про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку не звертався, ніхто йому у прийомі такої заяви не відмовляв. Про прогули 20.12.2010р. та 21.12.2010р. було складено відповідний акт. Від надання пояснень з цих питань ОСОБА_1 відмовився, про що також були складені акти. Питання застосування дисциплінарних стягнень та звільнення з роботи обговорювались на загальних зборах трудового колективу, який дав свою згоду на дисциплінарні стягнення та звільнення.
Свідок ОСОБА_5, головний спеціаліст -бухгалтер, суду пояснила, що позивач допустив декілька дисциплінарних проступків, за що його піддали дисциплінарним стягненням, потім -звільнили з роботи. Пояснень з приводу відсутності на робочому місці позивач не надавав. При складанні табеля виходу працівників на роботу допустила механічну помилку, вказавши в ньому 2011 рік замість 2010.
Свідок ОСОБА_6, головний спеціаліст по веденню кадрової роботи, дав пояснення суду про те, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі без поважних причин 20.12.2010р. та 21.12.2010р. Про це було складено акт. Згідно з посадовою інструкцією до обов'язків ОСОБА_1 входив обов'язок брати участь у підготовці та укладенні договорів, давати їм правову оцінку, за невиконання вказаних обов'язків керівник неодноразово дорікав ОСОБА_1
Згідно з копіями протоколів від 12.02.2010р. та від 20.12.2010р. були проведені загальні збори трудового колективу Відділу Держкомзему у Городищенському районі Черкаської області, на яких обговорювались питання притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, на що трудовий колектив надав свою згоду (а.с.42, 45).
Відповідно до копії довідки Черкаського обласного дитячого кардіоревматологічного санаторію «Городище»№267 від 30.05.2011р. медична сестра ОСОБА_7 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною віком до 3-х років з 01.02.2011р. по 26.10.2013р. включно, згідно наказу №3 від 31 січня 2011 року (а.с.74).
Пунктом 2.6. Посадової інструкції (а.с.77-80) головного спеціаліста -юрисконсульта Відділу Держкомзему у Городищенському районі Черкаської області передбачено обов'язок брати участь у підготовці та укладенні договорів, давати їм правову оцінку (а.с.78). На цій посадовій інструкції міститься підпис ОСОБА_1 про те, що він з нею ознайомлений (а.с.80).
Згідно з копіями заяв та опису вкладення пошти до Відділу Держкомзему у Городищенському районі Черкаської області поштою 22.12.2010р. надійшли заяви ОСОБА_1 від 20.12.2010р., відправлені поштою 20.12.2011р. (а.с.94), про надання відгулу на другу половину робочого дня 20.12.2011р. (а.с.92), надання матеріальної допомоги на оздоровлення (а.с.93).
Пункт 3 ст. 40 КЗпП України надає право власникові розірвати трудовий договір у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. При звільненні працівника з цієї підстави слід враховувати, що на працівника покладаються обов'язки, які складають зміст його трудової функції, а також обов'язок додержуватись внутрішнього трудового розпорядку, який встановлено законодавством та локальними нормативними актами.
Підставою для розірвання трудового договору за п.3 ст.40 КЗпП України є систематичне невиконання працівником трудових обов'язків. Такими, що систематично порушують трудову дисципліну, визнані працівники, які мають дисциплінарне або громадське стягнення за порушення трудової дисципліни та порушили її знову протягом року з дня застосування стягнення за перше порушення. Дисциплінарні та громадські стягнення погашаються, якщо протягом року після їх застосування працівник не порушив дисципліну знову (ст. 151 КЗпП України). Якщо дисциплінарне чи громадське стягнення не погашене часом або не зняте до закінчення встановленого річного строку, порушення трудової дисципліни працівником дає підставу для його звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України. Дане твердження «поняття систематичності невиконання трудових обов'язків»знайшло відображення в Пленумі Верховного Суду України в п.23 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів».
На підставі п.4 ст.40 КЗпП України власник має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу без поважних причин. Звільнення на цій підставі допускається тільки в тому випадку, якщо працівник здійснив прогул або був відсутній на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважної причини. Прогулом без поважної причини вважається самовільне використання відпустки (вихід у відпустку), відгулу тощо. Водночас не можна визнати прогулом без поважних причин самовільний вихід у відпустку, коли працівник має суб'єктивне право на її одержання в точно визначений строк (наприклад, право на додаткову відпустку у зв'язку з навчанням), якщо працівник подав заяву, приклав до неї виклик навчального закладу, а власник незаконно відмовив у наданні відпустки. Загальним критерієм вини працівника в здійсненні прогулу є належна дбайливість про виконання трудових обов'язків.
За п.4 ст.40 КЗпП України оформляється звільнення працівників, які самовільно залишили роботу (не виконали обов'язок письмового попередження власника про звільнення за власним бажанням або залишили роботу до закінчення встановленого двотижневого строку; уклали відповідно до законодавства строковий трудовий договір і залишили роботу до закінчення строку трудового договору за відсутності права на його дострокове розірвання; працівники, які залишили роботу, якщо вони зобов'язані відпрацювати встановлений законодавством строк після закінчення вищого навчального або професійно-технічного закладу, за умови, що навчання проводилося за рахунок державного бюджету).
Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, перевіривши доводи сторін та третьої особи на відповідність встановленим фактичним обставинам та вимогам закону, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Так, 12.02.2010р. були проведені загальні збори трудового колективу, на яких була надана згода на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, після чого було видано наказ від 12.02.2010р. про оголошення йому догани. Ці обставини позивачем не оспорюються, протягом встановленого законом строку у встановленому порядку оскаржені або оспорені не були. З урахуванням наведеного, а також показів сторін, третьої особи та свідків суд вважає доводи позивача у цій частині позовних вимог такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та вимогах закону (а.с.42).
20.12.2010р. були проведені загальні збори трудового колективу, на яких була надана згода на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани а також -на звільнення з роботи (а.с.45-46).
Згідно з актом від 20.12.2010р. ОСОБА_1 відмовився від підпису про ознайомлення з протоколом загальних зборів (а.с.48).
Допитані в судовому засіданні свідки зазначили, що 20.12.2010р. ОСОБА_1 дійсно звертався до начальника відділу із заявою про надання йому відгулу на другу половину дня 20.12.2010р., але у зв'язку з тривалим перебуванням позивача на лікарняному, відгул погоджений не був. Наказ щодо надання відгулу не видавався.
Відсутність позивача на робочому місці була зафіксована доповідною запискою від 21.12.2010р. провідного спеціаліста з питань кадрової роботи та державної служби Відділу Держкомзему у Городищенському районі Черкаської області, актом про відсутність на робочому місці головного спеціаліста -юрисконсульта ОСОБА_1 20 та 21 грудня 2010 року на протязі 9 годин 13 хвилин (а.с.49,50), табелем обліку робочого часу (а.с.58).
З урахуванням наведеного вище, а також того, що у заявах позивача від 20.12.2010р. (а.с.92, 93) немає положень про надання відпустки для догляду за дитиною і про оскарження неприйняття заяви про надання відпустки для догляду за дитиною, дружина позивача через п'ять місяців після його звільнення станом на 30.05.2011р. знаходилась у відпустці по догляду за дитиною (а.с.74), тобто не сам позивач займався доглядом за дитиною в той час коли не працював після 21.12.2010р. і мав для цього можливість, суд вважає позовні вимоги та доводи на їх обґрунтування щодо поважності причин прогулів 20 та 21 грудня 2010 року та відсутності підстав для застосування дисциплінарних стягнень у вигляді догани наказами від 12.02.2010р. та 20.12.2010р., звільнення за п.п.3, 4 ст.40 КЗпП України наказом від 21.12.2010р. такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.
За таких обставин, доводи позивача про неправомірність дій та рішення відповідача, викладені в позовній заяві, не знайшли свого підтвердження, а отже, позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу Держкомзему у Городищенському районі Черкаської області, третя особа -ОСОБА_3, про визнання протиправним наказу та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
постанова складена в повному обсязі 01.08.2011р.
Суддя Н.Ю. Гриньковська