26 липня 2011 року Справа № 2а/2370/3337/2011
26.07.11
10 год. 15 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Кульчицького С.О.,
при секретарі -Поштаренка О.І.,
за участю:
позивача -ОСОБА_1 (особисто),
представника відповідача -ОСОБА_2 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.04.2011 року №0001241701,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2011 року №0001241701, згідно якого позивачу донараховано до сплати податку на додану вартість та штрафних санкцій на загальну суму 61135 грн. 13 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржуване рішення суперечить вимогам Податкового кодексу України та Закону України «Про податок на додану вартість».
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, позов просив задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у запереченні на адміністративний позов, просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, зареєстрований 04.09.2001 року у встановленому законом порядку, як підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.05.2011 року, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Канівській об'єднаній державній податковій інспекції Черкаської області.
У період з 21 березня 2011 року по 8 квітня 2011 року працівниками Канівської ОДПІ Черкаської області було проведено документальну планову перевірку фінансово -господарської діяльності з питань дотримання ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, за результатами якої було складено акт від 08.04.2011 року №43/1701/НОМЕР_1.
Згідно акту перевіркою було встановлено, що у період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року позивач здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку серія Д № 602012 від 01.01.2008 року, виданого Канівською ОДПІ (термін дії продовжено на 2009 рік).
В період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року позивач здійснював діяльність на загальній системі оподаткування, на умовах сплати авансових внесків податку на доходи фізичних осіб.
З 01.01.2010 року позивач відмовився від здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування та розпочав здійснювати діяльність на загальній системі оподаткування, обліку та звітності.
Відповідно до даних податкової звітності, а саме -звіту суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи -платника єдиного податку наданого до Канівської ОДПІ 11.01.2010 року за вх. № 26508 обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал (ІV квартал 2009 року) наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році, тобто за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року склав 418520 грн.
Таким чином, перевіркою ведення обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг), обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість було встановлено, що позивач при факті одержання доходу від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткування згідно Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР протягом останніх дванадцяти календарних місяців в сумі яка перевищує 300000 грн. в порушення вимог пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, пунктів 9.3, 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ до Канівської ОДПІ не надав, платником ПДВ не зареєструвався, що повинен був зробити з 01.01.2010 року.
Також в акті зазначено, що позивачем всупереч вимог пп.7.2.8 п. 7.2, пп.7.8.1 п. 7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР , пп.2 п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року № 1251-12, пп. «а»п.4.1.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ не були подані декларації з ПДВ за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року по строку подання не пізніше 22.02.2010 року, 22.03.2010 року, 20.04.2010 року, 20.05.2010 року, 21.06.2010 року, 20.07.2010 року, 20.08.2010 року, 20.09.2010 року, 20.10.2010 року, 22.11.2010 року, 20.12.2010 року, 20.01.2011 року.
Згідно даних перевірки, обсяг оподаткованих операцій в 2010 році склав 244540 грн. 50 коп., проте зазначена сума не була задекларована, внаслідок чого позивачем в порушення вимог пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР було занижено суму податкових зобов'язань в 2010 році на загальну суму 48908 грн. 10 коп.
За результатами проведеної перевірки, згідно з підпунктом 54.3.2 підпункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до ч.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України на підставі акту 08.04.2011 року № 43/1701/НОМЕР_1 позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 61135 грн. 13 коп., у тому числі 48908 грн. 10 коп. за основним платежем та 12227 грн. 03 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), про що було прийнято податок повідомлення-рішення від 21.04.2011 року №0001241701.
Крім того, з акту вбачається, що з висновками перевірки та (або) фактами та даними, викладеними в акті перевірки, позивач згоден, що підтверджується підписом позивача на останньому аркуші акту.
Під час судового розгляду справи позивач наполягав, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки у нього був відсутній обов'язок зареєструватися платником податку на додану вартість з 01.01.2010 року, нараховувати та сплачувати ПДВ до бюджету, так як протягом 2009 року він перебував на спрощеній системі оподаткування та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за вказаний рік не перевищив 500000 грн.
Проте, суд не бере до уваги посилання позивача на відсутність у нього обов'язку зареєструватись платником податку на додану вартість з 01.01.2010 року, у зв'язку з тим, що розмір отриманої ним у 2009 році виручки не перевищив 500000 грн., тобто граничного розміру виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), встановленого Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»вiд 03.07.1998 року № 727/98, оскільки вимогами зазначеного Указу передбачено обов'язок платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) за звітний період перевищила допустимий розмір для платників єдиного податку.
Разом з тим, позивач самостійно здійснив перехід на загальну систему оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2010 року.
Пунктом п.12 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 01.03.2000 року №79 (далі - Положення), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема, передбачено, що у разі відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності чи інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, відмінний від установленого Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР), також чинного на час виникнення спірних правовідносин, особа має зареєструватися платником ПДВ у порядку визначеному цим Законом та Положенням.
Згідно п.п. 2.3.1 п. 2.3. ст. 2 Закону № 168/97-ВР, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Відповідно до п.п. «а»п. 9.6 ст. 9 Закону № 168/97-ВР з урахуванням положень п. 9.5 цієї статті заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом.
Пунктом 11 Положення передбачено, що, якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує 300000 грн. не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати до податкового органу заяву про реєстрацію протягом 20 календарних днів, наступних за звітним податковим періодом.
З аналізу зазначених норм вбачається, що, якщо платник єдиного податку за самостійним рішенням переходить на загальну систему оподаткування і сума виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за попередній звітний період перевищує 300000 грн. не більше ніж у два рази, то такому платнику необхідно надіслати до податкового органу заяву про реєстрацію платником ПДВ протягом 20 календарних днів, наступних за таким звітним періодом.
Згідно абз. 4 п. 9.4 ст. 9 Закону № 168/97-ВР особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
У відповідності до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Таким чином, враховуючи, що позивач з 01.01.2010 року самостійно відмовився від здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування та розпочав здійснювати діяльність на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, надавши відповідну заяву до Канівської ОДПІ Черкаської області від 15.01.2011 року вих. №46 (а. с. 91) та сума отриманої виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) у 2009 році перевищила 300000 грн., суд приходить висновку, що з 01.01.2010 року позивач повинен був зареєструватися платником податку на додану вартість, подавати податкові декларації з податку на додану вартість, нараховувати та сплачувати податок на додану вартість, а тому позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 79, 86, 97, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий С.О.Кульчицький