29 липня 2011 року Справа № 2а/2370/5289/2011
29.07.11
10 год. 45 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Кульчицького С.О.,
при секретарі -Поштаренка О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання незаконною та скасування вимоги,
ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, в якому просить встановити порушення законодавства України відповідачем при складенні вимоги №Ф-120-1 від 09.02.2011 року без наявності повноважень на її складення відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та визнати незаконною і скасувати вимогу №ф120-1 від 09.02.2011 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржувана вимога про сплату боргу прийнята відповідачем всупереч вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058.
27.07.2011 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання, згідно якого ОСОБА_1 просить розглянути справу за її відсутності.
21.07.2011 року на адресу суду від відповідачаа надійшло клопотання, згідно якого управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області просить розглянути справу без участі позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 є фізичною-особою підприємцем, а тому є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, на підставі перевірки щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з липня по грудень 2010 року, встановлено порушення позивачем п. 6 ст. 20 Закону №1058, а саме, відсутність сплати в повному обсязі страхових внесків за період липень-грудень 2010 року на загальну суму 1732 грн. 80 коп.
На підставі приписів ст. 106 Закону №1058 відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу №Ф-120-1 від 09.02.2011року на суму 1732 грн. 80 коп.
Не погоджуюсь із вищезазначеною вимогою позивач оскаржив її у судовому порядку.
Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. №400/97-ВР (надалі за текстом - Закон №400/97-ВР), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом №400/97-ВР, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. №1058-IV (далі по тексту -Закон №1058), в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 14 Закону 14 №1058 страхувальниками є - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру та згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 вище зазначеного Закону страхувальник зобов'язаний - нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Підпунктом 4 пункту 8 Прикінцевих положень Закону №1058 зазначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Пунктом шостим статті 20 Закону №1058 передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно п. 2 ч. 8 Прикінцевих положень Закону № 1058 суб'єкти підприємницької діяльності, які знаходяться на загальній системі оподаткування сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», але не менше мінімального страхового внеску.
Частиною 3 статті 106 Закону №1058 встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2% від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5% сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.
Визначення мінімального страхового внеску наведено у ст. 1 Закону №1058 та визначається з урахуванням мінімального розміру заробітної плати згідно з п. 4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року.
Оскільки мінімальний розмір заробітної плати згідно Законів України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 року №1646-VI та «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року №2154-VI з 1 липня по 1 жовтня 2010 року становив 888 грн., з 1 жовтня по 1 грудня 2010 року -907 грн. та з 1 грудня 2010 року -922 грн., розмір мінімального страхового місячного внеску за ці періоди відповідно становив: з 1 липня по 1 жовтня 2010р. - 294,82 грн. (888грн. х 33,2%); з 1 жовтня по 1 грудня 2010 року - 301,12 грн. (907грн. х 33,2%); з 1 по 31 грудня 2010 року - 306,10 грн. (922грн. х 33,2%).
Приймаючи до уваги, що сума страхових внесків на пенсійне страхування за місяць, сплачених позивачем, нижча мінімального страхового внеску, то за період з липня по грудень 2010 року позивачу було донараховано суму 1732 грн. 80 коп.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»є спеціальним, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а тому застосуванню в даному випадку підлягають норми саме цього закону, а не Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
За таких обставин, суд вважає вимоги позивача безпідставними, а позов таким, що не підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 86, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання незаконною та скасування вимоги -відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий С.О.Кульчицький