20 липня 2011 року Справа № 2а/2370/5382/2011
08 год. 30 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Кульчицького С.О.,
при секретарі -Поштаренка О.І.,
за участю:
представника позивача -ОСОБА_1 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до приватного підприємства «Суперіор»про стягнення податкового боргу,
Державна податкова інспекція у м. Черкаси звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих ПП «Суперіор»податковий борг в сумі 1297 грн. 72 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач всупереч вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг по податку на прибуток в сумі 1297 грн. 72 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав, викладених в адміністративному позові.
Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (витяг станом на 06.06.2011 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Приватне підприємство «Суперіор»зареєстроване як юридична особа 02.10.2002 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 32180272 та є платником податку на прибуток приватних підприємств.
Приватне підприємство «Суперіор»перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкаси як платник податків та має непогашений податковий борг перед бюджетом станом на 08.06.2011 в сумі 1297 грн. 72 коп. по податку на прибуток згідно:
акту перевірки від 09.06.2009 року № 4583/15-117 та податкового повідомлення - рішення від 12.06.2009 року № 0018501501/0 згідно якого боржнику нарахована штрафна санкція за неподання декларації з податку на прибуток за І квартал 2009 року з граничним строком подання 12.05.2009 року, декларація фактично не подана, винесено рішення на суму 170,00 грн., яке 04.08.2009 року було розміщено на дошці оголошень;
акту перевірки від 12.08.2009 року № 5710/15-117 та податкового повідомлення -рішення від 17.08.2009 року № 0021571501/0 згідно якого боржнику нарахована штрафна санкція з неподання декларації з податку на прибуток за І півріччя 2009 року. З граничним строком подання 10.08.2009 року, декларація фактично не подана, винесено рішення на суму 170,00 грн., яке 12.09.09 року відповідач отримав;
акту перевірки від 17.12.2009 року № 8792/15-117 та податкового повідомлення -рішення від 22.12.09 року № 0035391501/0 згідно якого боржнику нарахована штрафна санкція з неподання декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2009 року з граничним строком подання 09.11.2009 року, декларація фактично не подана, винесено рішення на суму 170,00 грн., яке 26.03.10 року було розміщено на дошці оголошень;
акту перевірки від 11.02.2010 року № 726/15-117 та податкового повідомлення -рішення від 15.02.10 року № 0001461501/0 згідно якого боржнику нарахована штрафна санкція з неподання декларації з податку на прибуток за 2009 рік з граничним строком подання 09.02.2010 року, декларація фактично не подана, винесено рішення на суму 170,00 грн., яке 26.03.10 року розміщено було на дошці оголошень;
акту перевірки від 11.06.2010 року № 3782/15-32180272 та податкового повідомлення -рішення від 15.06.10 року № 0012771501/0 згідно якого боржнику нарахована штрафна санкція з неподання декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року з граничним строком подання 11.05.2010 року, декларація фактично не подана, винесено рішення на суму 170,00 грн., яке 08.10.10 року було розміщено на дошці оголошень;
акту перевірки від 11.04.2011 року № 1855/15-1/32180272 та податкового повідомлення -рішення від 14.04.2011 року № 0007891501 згідно якого боржнику нарахована штрафна санкція з неподання декларації з податку на прибуток за 2010 рік з граничним строком подання 09.02.11 року, декларація фактично не подана, винесено рішення на суму 170,00 грн., яке 04.05.2011 року було розміщено на дошці;
акту перевірки від 10.08.2010 року № 4736/15-1/32180272 та податкового повідомлення -рішення від 13.08.2010 року № 0016771501/0 згідно якого боржнику нарахована штрафна санкція з неподання декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 рік з граничним строком подання 09.08.10 року, декларація фактично не подана, винесено рішення на суму 170,00 грн., яке 08.10.2010 року було розміщено на дошці;
акту перевірки від 31.12.2010 року № 8101/15-1/32180272 та податкового повідомлення -рішення від 04.01.2011 року № 0000491501/0 згідно якого боржнику нарахована штрафна санкція з неподання декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2010 року з граничним строком подання 09.11.10 року, декларація фактично не подана, винесено рішення на суму 170,00 грн., яке 22.02.2011 року було розміщено на дошці.
Крім того, суд зазначає, що відомостей щодо оскарження та наступного скасування вказаних рішень суду надано не було.
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача узгоджена та з урахуванням суми переплати складає 1297 грн. 72 коп. (170 грн. (сума по рішенню № 0018501501/0) + 170 грн. (сума по рішенню № 0021571501/0) + 170 грн. (сума по рішенню № 0035391501/0) + 170 грн.(сума по рішенню № 0001461501/0) + 170 грн. (сума по рішенню № 0012771501/0) + 170 грн. (сума по рішенню № 0007891501) + 170 грн. (сума по рішенню № 0016771501/0) + 170 грн. (сума по рішенню № 0000491501/0) -43 грн. 58 коп. (переплата станом на 31.12.2009 року) -18 грн. 70 коп. (сплата боргу)).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/1055 від 08.04.2009 року, яка одержана відповідачем 11.08.2009 року, яка були розміщені на дошці податкових оголошень (повідомлень) 22.12.2009 року.
В зв'язку з несплатою у встановлені строки податкового боргу відповідачем, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була зареєстрована податкова застава від 14.04.2009 року № 23205125.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
1 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»втратив чинність.
Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
За змістом пункту 6.1 статті 6 названого Закону донарахування позивачеві податкового зобов'язання здійснюється у формі податкового повідомлення.
В силу вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.
Відповідно до п.8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків, що має податковий борг, передаються в податкову заставу. Пунктом 8.2.2. ст. 8 зазначеного Закону передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.
Виходячи з п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
В свою чергу, п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами, за рахунок їх майна.
Підпунктом 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно даних ДПІ у м. Черкаси податковий борг у сумі 1297 грн. 72 коп. відповідачем на момент розгляду справи в суді не сплачено, а отже, позивач правомірно звернувся до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 9, 69-72, 86, 94, 97, 122, 128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків у банках обслуговуючих приватне підприємство «Суперіор» (18005, м. Черкаси, бул. Шевченка, 389, ідентифікаційний код 32180272) до бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235, ідентифікаційний код 34503595) податковий борг у сумі 1297 (одна тисяча двісті дев'яносто сім) грн. 72 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий С.О.Кульчицький