04 липня 2011 року Справа № 2а/2370/4345/2011
17 год. 27 хв.м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гаврилюка В. О.,
секретар судового засідання -Білоус А. М.,
за участю:
позивача -ОСОБА_1,
представника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України та командира військової частини А 0473 -Бубенцова М. М.,
представника командира військової частини А 0473 -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, командира військової частини А 0473 про скасування наказів та поновлення на службі,
встановив:
ОСОБА_1 подав позов, в якому просить:
- скасувати наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 23 квітня 2011 року № 150, яким майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за п. “и” частини 6 (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем);
- скасувати наказ командира військової частини А 0473 від 29 квітня 2011 року № 99 про виключення майора ОСОБА_1 з списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення;
- зобов'язати відповідачів поновити на військовій службі відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 24.06.2009р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всі умови контракту про проходження громадянами України військової служби від 24.06.2009р. ним сумлінно виконувались, внаслідок чого отримував подяки. Після звільнення з військової служби йому стало відомо про існування незадовільних висновків оцінювання як військовослужбовця за період 2009-2010 років.
В письмових запереченнях на адміністративний позов командир військової частини А 0473 просив в його задоволенні відмовити зазначивши при цьому, що під час проходження військової служби позивач неодноразово був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, як під час несення служби у Черкаському обласному військовому комісаріаті, так і у військовій частині А 0473, зокрема, до нього були застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді доган та суворих доган та попередження про неповну службову відповідність.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.
24 червня 2009 року набрав чинності контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, укладений між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі начальника територіального управління “Північ” генерал-майором Сиротенком Анатолієм Миколайовичем.
За умовами цього контракту ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання, зокрема, проходити військову службу у Збройних Силах України протягом строку контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулює порядок проходження військової служби та цим контрактом; свято і неухильно додержуватися Конституції України та законів України, військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів (начальників).
23 квітня 2011 року за № 150 наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України відповідно до статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” майора ОСОБА_1 звільнено в запас за пунктом “и” частини 6 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).
На підставі цього наказу командиром військової частини А 0473 29.04.2011р. за № 99 прийнято наказ про виключення майора ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення та направлення для зарахування на військовий облік до Черкаського ОМВК Черкаської області.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, є Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі -Закон № 2232-XII).
Згідно статті 3 Закону № 2232-XII правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію”, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України “Про Збройні Сили України” Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що правовою основою діяльності Збройних Сил України є Конституція України, цей Закон, Закон України “Про оборону України”, статути Збройних Сил України, інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародні договори України, що регулюють відносини в оборонній сфері.
Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі -Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Згідно статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Відповідно до частин 1, 3 статті 5 Дисциплінарного статуту за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Частиною 1 статті 45 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Частиною 1 статті 85 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Згідно статті 88 Дисциплінарного статуту військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Відповідно до статті 102 Дисциплінарного статуту попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово і накладається наказом посадової особи, якій цим Статутом надано таке право. Якщо протягом року після накладення цього стягнення військовослужбовець не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов'язку і стягнення не відіграло своєї ролі, командир приймає рішення про переміщення військовослужбовця на нижчу посаду чи звільнення з військової служби. Подання відповідних документів здійснюється в установленому порядку.
З матеріалів справи слідує, що на майора ОСОБА_1 командиром військової частини А 0473 було накладено низку дисциплінарних стягнень у вигляді доган, суворих доган та попередження про неповну службову відповідність. Лише деякі з них були оскаржені позивачем та зняті, як такі, що застосовані неправомірно. Інші дисциплінарні стягнення залишились не знятими, в тому числі і попередження про неповну службову відповідність. Після попередження про неповну службову відповідність до позивача були застосовані інші дисциплінарні стягнення, які свідчать про те, що останній не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов'язку і стягнення не відіграло своєї ролі.
Відповідно до частини 6 статті 27 Закону № 2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби: у зв'язку із закінченням строку контракту; за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби; за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі; через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України; через службову невідповідність; у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади; у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку; у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця); у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
При цьому суд зазначає, що поняття “умови контракту” є ширшими від поняття “військової дисципліни”, а тому дотримання вимог військових статутів є складовою дотриманням умов контракту. Крім того, оскільки значення терміну “систематичне невиконання умов контракту” в законодавстві не розкрито, то у розумінні спеціального законодавства з питань проходження військової служби система має місце у разі вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку після застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя В.О. Гаврилюк