08 червня 2011 року Справа № 2а/2370/4701/2011
08.06.11
19 год. 40 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого - судді Руденко А.В.,
суддів: Гриньковської Н.Ю., Мишенка В.В.,
при секретарі - Чемерин І.В.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю);
відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом виконавчого комітету Черкаської міської ради до Черкаського обласного громадського об'єднання «Досить нас дурити»про обмеження реалізації права на мирні зібрання,
Виконавчий комітет Черкаської міської ради звернувся до суду з адміністративним позовом про заборону Черкаському обласному громадському об'єднанню «Досить нас дурити»проведення заявленого масового заходу (мітингу).
В обгрунтування позовних вимог позивач послався на ту обставину, що 02.06.2011р. до виконавчого комітету Черкаської міської ради надійшло повідомлення від Черкаського обласного громадського об'єднання «Досить нас дурити»про проведення масового заходу 09 червня, 16 червня, 23 червня та 30 червня 2011р. з 10 год. до 14 год. на Соборній площі в м. Черкаси з кількістю учасників 100 осіб. Приводом для мітингу зазначено неповернення вкладів кредитними спілками Черкаської області вкладникам та членам громадського об'єднання «Досить нас дурити». Позивач вважає, що масовий захід має бути заборонений, оскільки відповідач порушив вимоги Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988р. №9306-Х1 «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР», яким врегульовано порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, та замість заяви про проведення заходу подав повідомлення, не зазначивши у ньому мети і форми запланованого заходу, місця проживання і роботи організаторів мітингу. Також проведення масового заходу створює загрозу правам, свободам та законним інтересам громадян, а також охоронюваним законом відносинам у сфері будівництва, оскільки на Соборній площі здійснюються підготовчі роботи з її реконструкції та благоустрою. Крім цього, проведення заявленого масового заходу за участі великої кількості людей в місцях розташування найважливіших адміністративних будівель, приміщень органів влади (зокрема, на площі перед Черкаською обласною державною адміністрацією) унеможливлює роботу зазначених органів, а також прийом і розгляд звернень громадян, які не беруть участі у масовому заході, до цих органів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений телефонограмою, наявною в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.
02.06.2011р. до виконавчого комітету Черкаської міської ради надійшло повідомлення від Черкаського обласного громадського об'єднання «Досить нас дурити»про проведення масового заходу 09 червня, 16 червня, 23 червня та 30 червня 2011р. з 10 години до 14 години на Соборній площі в м. Черкаси з кількістю учасників 100 осіб. Приводом для мітингу зазначено неповернення вкладів кредитними спілками Черкаської області вкладникам та членам громадського об'єднання «Досить нас дурити».
Право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, закріплене в статті 39 Конституції України № 254к/96-ВР, є їх невідчужуваним і непорушним правом, гарантованим Основним Законом України.
Аналогічне положення міститься в статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції”від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.
Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Вказаними правовими актами не передбачено одержання громадянами дозволу від органів влади на проведення мирних зібрань.
Проведення вказаних акцій не повинно порушувати громадський порядок, права і свободи інших людей, створювати небезпеку заворушень чи злочинів, загрожувати здоров'ю населення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання від 19 квітня 2001 року N 4-рп/2001 (справа N 1-30/2001), організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а має служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. При здійсненні громадянами права на свободу думки і слова на вільне поширення своїх поглядів і переконань не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 р. № 1545-XII “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” залишаються чинними нормативно-правові акти СРСР, які застосовуються у порядку правонаступництва, зокрема Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28 липня 1988 р. № 9306-XI “Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР”.
Згідно пунктів 1 та 2 Указу № 9306-XI про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації робиться заява у виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних депутатів. З заявою про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації можуть звертатись особи, які досягли вісімнадцятирічного віку, - уповноважені трудових колективів підприємств, установ і організацій, органів кооперативних та інших громадських організацій, органів громадської самодіяльності й окремих груп громадян. Заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати їх проведення. В заяві зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подачі заяви.
Відповідно до частини першої статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
Зі змісту статті 1 Закону України "Про основи національної безпеки України" вбачається, що національна безпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у різних сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам; національні інтереси - це життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.
Відповідно до статті 3 зазначеного Закону об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи.
Згідно статті 27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя, обов'язок держави - захищати життя людини.
Законодавчого визначення терміну громадський правопорядок немає. Водночас, суд доходить до висновку, що під "громадським правопорядком" слід розуміти відсутність правопорушень.
Таким чином, у даному випадку інтереси національної безпеки та громадського порядку (законодавець вживає слово сполучник "та", а не "чи", "або") вбачає у відсутності умов, сприятливих посяганням на життя, здоров'я, власність, честь, гідність людей, які будуть знаходиться 09, 16, 23 та 30 червня 2011 року на Соборній площі в м. Черкаси під час проведення масових заходів відповідачем. При цьому вказані умови стосуються будь-яких людей, в тому числі і учасників масових заходів.
Загальновідомим є факт, що на час судового розгляду на Соборній площі в м. Черкаси здійснюються будівельні роботи.
Вказаний факт підтверджується також наявною в матеріалах справи копією повідомлення КП «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»від 26.05.2011р. №56/01-12 про початок виконання підготовчих робіт.
Згідно з поясненнями представника позивача будівельні роботи на Соборній площі повинні бути завершені до 24 серпня 2011 року.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про доведеність позивачем реальності загрози здоров'ю населення, правам і свободам інших людей при проведенні масового заходу в місці проведення будівельних робіт.
Згідно частини п'ятої статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.
Це положення узгоджується з частиною другою статті 39 Конституції України, за змістом якої обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість підстав адміністративного позову, а тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню з метою захисту національних інтересів шляхом встановлення обмеження відповідачам права на мирні зібрання.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оцінивши докази, які є у справі, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, вважає, що позивачем доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно статей 182, 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання виконуються негайно.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162, 182 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Встановити обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання шляхом заборони Черкаському обласному громадському об'єднанню «Досить нас дурити»заявленого мітингу 09 червня, 16 червня, 23 червня та 30 червня 2011р. з 10 год. до 14 год. на Соборній площі в м. Черкаси згідно повідомлення від 02.06.2011р. з дня винесення постанови суду.
Постанову допустити до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя А.В. Руденко
Судді Н.Ю.Гриньковська
В.В.Мишенко