73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"29" липня 2011 р.
12 год.03 хв.Справа № 2-а-2915/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Півченко О.В.,
за участю сторін:
представник позивача - Мозгового О.В.,
представник відповідача - Бурлай Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства " Таврія " до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області про скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
У травні 2011 року мале приватне підприємство « Таврія » ( надалі - позивач, МПП « Таврія») звернулось до адміністративного суду з позовом до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області (надалі-відповідач, МДПІ), яким з урахуванням уточнення позовних вимог, просить скасувати податкове повідомлення - рішення МДПІ від 25.02.2011 р. № 0000022302 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 181 203,00 грн., та штрафної санкції у сумі 45300,75 грн., податкове повідомлення - рішення МДПІ від 25.02.2011 р. № 0000032302 про визначення грошового зобов'язання по штрафній санкції у сумі 2 542,00 грн. за платежем з податку на прибуток приватних підприємств, податкове повідомлення - рішення МДПІ від 25.02.2011 р. № 0000012200 про визначення грошового зобов'язання по штрафній санкції у сумі 485 262,16 грн. за порушення Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті ».
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що при формуванні податкових повідомлень-рішень від 25.02.2011 р. -
- за № № 0000022302, 0000032302 в частині донарахування податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних санкцій відповідачем не було враховано норми Закону України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом » в частині нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків, які виникли до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів;
- за № 0000012200 в частині застосування штрафних санкцій за порушення Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті » відповідачем не враховані норми митного законодавства в частині зберігання товару, ввезеного із-за меж митної території України, в режимі митного контролю без справляння податків та зборів.
Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що за результатами позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 р. по 31.12.10 р. встановлені порушення п.4.2. ст. 4, п.п.7.2.1..7.2.3.,7.2.8. п.7.2., п.п. 7.3.1. п.7.3., п.п.7.4.1., 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість » щодо заниження податку на додану вартість у сумі 181 203,00 грн., в результаті чого було донараховано ПДВ у сумі 181 203,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 45 300,75 грн., оскільки нарахування, здійснене МДПІ оскаржувальними рішеннями, встановлені Законом України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом », обмеження не поширюються; щодо встановленого порушення стосовно законодавчо встановленого терміну надходження валютних цінностей в сумі 31 4280 євро (3 278 798,38 грн.) відповідачем зазначено, що за період перевірки з 01.01.10 р. по 31.12.10 р. позивачем не завершено належним чином оформлення вантажно-митної декларації типу ІМ-40 « Імпорт », за товар, який 02.10.08р. надійшов на митну територію України і був поміщений на митний склад, а імпортна операція є незавершеною, що є підставою вважати порушення позивачем строків розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічним контрактом, визначених ст. 2 Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті » та застосування до позивача штрафної санкції, передбаченої ст. 4 цього ж Закону.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в ході судового розгляду просив відмовити у задоволені позовних вимог з підстав, наведених у запереченнях.
Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи позову та заперечення на нього, вислухавши пояснення представників сторін, приходить до висновку щодо часткового задоволення позову з наступних підстав.
За наслідками проведення МДПІ позапланової виїзної перевірки МПП « Таврія » на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., оформленої актом від 15.02.2011 р. № 27/23/14129039, було прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 25.02.2011 р. № 0000022302, згідно з яким МПП « Таврія » визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 226 503,75 грн. (у тому числі 181 203,00 грн. за основним платежем та 45300,75 грн. штрафних санкцій), податкове повідомлення-рішення від 25.02.2011 р. № 0000032302, за яким позивачеві нараховані штрафні санкції за платежем податок на прибуток у розмірі 2 542,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 25.02.2011 р. № 0000012200, за яким позивачеві нараховані штрафні санкції за порушення Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті ».
Підставою для здійснених донарахувань та застосування штрафних санкцій слугували такі обставини, виявлені в ході перевірки:
- заниження задекларованої суми податку на прибуток за 1 квартал 2010 року в сумі 10 168,00 грн. ( стор. 13 акту);
- заниження задекларованих сум податку на додану вартість в сумі 181 203,00 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено у п. 3.2.1. та п.3.2.2. розділу 3 акту ( стор. 15-20 акту);
- наявність у бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості на загальну суму 314 280,00 Євро згідно імпортному контракту від 28.01.2008 р. № 080250, підписаному з акціонерним підприємством БОЕМА С.П.А. (Італія), яка виникла внаслідок повної сплати МПП « Таврія» контрактної вартості товару і відсутності належно оформленої ВМД типу ІМ-40 «Імпорт ». При цьому, імпортний товар ввезений на територію України з порушенням встановленого законодавством строку - 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, граничний термін надходження валютних цінностей - 22.03.2009 року. Оскільки МПП « Таврія» протягом 2010 року не завершила належне оформлення ВМД типу ІМ-40 « Імпорт » по імпортному контракту, тому така імпортна операція є незавершеною. ( стор. 31 акту).
Вимоги, заявлені позивачем щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2011 р. за № № 0000022302, 0000032302, суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 05.11.2010 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів МПП « Таврія » у зв'язку з порушенням справи № 5/112-Б-10 про банкрутство цього підприємства.
Так, згідно пункту 87.10. статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за № 2755-VI з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу.
У наведеній нормі йдеться про заяву кредитора стосовно вимог, що виникли до порушення справи про банкрутство, як це випливає зі змісту статті 7, пункту 15 статті 11, статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року за № 2343-XII ( надалі Закон України № 2343-XII).
Отже, приписи Податкового кодексу України не регулюють питання погашення зобов'язань або стягнення податкового боргу, які виникли до порушення провадження про банкрутство боржника та визнані господарським судом конкурсними вимогами.
За змістом абзацу двадцять четвертого статті 1 Закону України № 2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів, який в силу вимог пункту 4 статті 12 названого Закону вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи податкові повідомлення-рішення від 25 лютого 2011 за № № 0000022302, 0000032302 були прийняті МДПІ на підставі акту від 15.02.2011 року № 27/23/14129039 « Про результати позапланової виїзної перевірки МПП « Таврія » на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. Судом встановлено, що згідно з ухвалою господарського суду Херсонської області від 05.11.2010 року було порушено провадження у справі про банкрутство МПП « Таврія » і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому строк виконання податкових зобов'язань позивачем настав як до, так і після введення мораторію.
Оскільки дія мораторію не поширюється на податкові зобов'язання, які виникли після його введення, та на штрафні санкції за їх невиконання, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення є законними в частині, що стосується нарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій, які виникли до 05 листопада 2010 року, і необґрунтованими - в частині, що стосується нарахувань за зобов'язаннями та штрафними санкціями, які виникли після зазначеної дати.
За висновком МДПІ порушення щодо заниження задекларованих сум податку на додану вартість встановлені за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 року, порушення щодо заниження задекларованої суми податку на прибуток в сумі 10 168,00 грн., встановлені за 1 квартал 2010 року, тому суд приходить до висновку, що
- нарахування грошового зобов'язання з ПДВ та штрафних санкцій спірним рішенням від 25.02.2011 р. № 0000022302 за період з 01.01.2010 року по 01.11.2010 року здійснено з порушенням норм, визначених Податковим кодексом України та Законом України № 2343-XII, що є наслідком незаконності такого рішення в частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 141 656,00 грн., штрафної санкції у сумі 35 414,00 грн.;
- нарахування штрафних санкцій у сумі 2 542,00 грн. спірним рішенням від 25.02.2011 р. № 0000032302 здійснено з порушенням норм, визначених Податковим кодексом України та Законом України № 2343-XII, що є наслідком незаконності такого рішення.
Що стосується застосування до МПП « Таврія » штрафної санкції у сумі 485 262,16 грн. за порушення ст. 2 Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті » № 185/94 від 23.09.94 р., про що відповідачем прийнято рішення за № 0000012200 від 25.02.2011 р., то суд виходить із наступного.
На підставі наданих позивачем документів та пояснень у судовому засіданні, судом встановлені наступні фактичні обставини справи, які сторони не оспорюють.
28.01.2008 р. позивач уклав з акціонерним підприємством БОЕМА С.П.А. (Італія) контракт № 080250 на поставку позивачу обладнання для переробки овочів та фруктів - лінії стерилізації і асептичного наповнення томатної пасти, фруктового та овочевого пюре.
На виконання умов імпортного контракту та згідно виставленого контрагентом - нерезидентом рахунку-фактури від 12.09.2008 року МПП « Таврія » здійснило розрахунки за придбане позивачем обладнання шляхом перерахування на рахунок продавця 314 280,00 Євро.
Згідно відміток Чопської митниці на супроводжувальних документах, імпортне обладнання поступило на митну територію України 20 вересня 2008 року.
02 жовтня 2008 року імпортне обладнання було передано на зберігання митному складі ПАПК « Тачанка », про свідчить ВМД типу ІМ-74 « Митний склад » № 508010000/8/003485 від 02.10.08 р.
08.04.09 р. вказане обладнання було переміщено на митний ліцензійний склад закритого типу МПП « Таврія » згідно ВМД ІМ-74 « Митний склад » № 508010000/9/001096 від 08.04.09р..
Згідно висновків МДПІ по ввезеному за вищевказаним імпортним контрактом обладнанню позивачем не завершене митне оформлення, про що свідчить відсутність ВМД типу ІМ-40 « Імпорт» та наявність дебіторської заборгованості у сумі 314 280,00 Євро.
Представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що до теперішнього часу імпортне обладнання продовжує зберігатися у режимі митного складу.
Стаття 2 Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті » № 185/94 від 23.09.94 р. ( надалі Закон України № 185/94) порушення якої встановлено МДПІ, визначає, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Статтею 4 Закону України № 185/94 встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки ( вартості недопоставленого товару ) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Отже, пеня підлягає стягненню саме за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 вказаного Закону, у даному випадку, за здійснення поставки товару нерезидентом з перевищенням 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.
Суд не погоджується з доводами відповідача стосовно того, що датою імпорту, у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція, згідно із законодавством України, підлягає митому оформленню, слід вважати завершення оформлення ВМД.
Відповідно до статті 1 Закону « Про зовнішньоекономічну діяльність » від 16.04.91 р. № 959-XII ( надалі Закон України № 959-XII ) імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Моментом здійснення імпорту стаття 1 Закону України № 959-XII визначає момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Отже, Закон України № 959-XII момент здійснення імпорту пов'язує з наявністю будь-якої із двох зазначених вище умов: або з моментом перетину товаром митного кордону України або з переходом права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Умови поставки товару визначаються сторонами контракту, зобов'язання за якими, зокрема з поставки товару, припиняються виконанням, а не оформленням ВМД, з яким здійснення поставки (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) пов'язує абзац дванадцятий п. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями (у редакції постанови Правління Національного банку України від 13.12.2006 р. № 455).
Як вбачається із умов імпортного контракту, сторони виконання зобов'язань щодо поставки товару не пов'язували з оформленням вантажної митної декларації.
Відповідно до п. 1 ст. 15 Митного кодексу України від 11.07.2002 року за № 92-IY під "ввезенням в Україну та вивезенням з України" розуміється фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.
Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України (ст. 37 Митного кодексу України), неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тобто поняття « перетину товаром митного кордону України » збігається із « переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну », підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу "під митним контролем" з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.
Причому « перетин товаром митного кордону України », який засвідчується відбитком штампу « під митним контролем » з відповідною датою, не можна ототожнювати з « пропуском товарів через митний кордон України », який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України (ст. 69 Митного кодексу України) і який підтверджується оформленою ВМД.
Статтями 212 - 214 Митного кодексу України встановлено, що митний склад - це митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання; можливість збереження поставлених резиденту України товарів на митному складі, зокрема протягом трьох років з дати їх поміщення у зазначеному режимі; товари, ввезені із-за меж митної території України, що зберігаються у режимі митного складу, до закінчення строків зберігання, повинні бути задекларовані власником до іншого митного режиму, зокрема імпорту.
З огляду на викладене, моментом, з якого товари є імпортованими в Україну, слід вважати момент перетину такими товарами митного кордону України, а не момент оформлення ВМД.
Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про неправомірність рішення МДПІ за № 0000012200 від 25.02.2011 р. про застосування штрафних санкцій за порушення ст. 2 Закону України № 185/94, оскільки відповідальність за цим законом наступає при порушенні строків поставки продукції, робіт, послуг (товарів) на митну територію України, а не за не ввезення товару в режимі імпорту у строк, передбачений статтею 1 цього ж Закону.
Оскільки товар за вищевказаним імпортним контрактом надійшов на митну територію України 20 вересня 2008 року, і до теперішнього часу зберігається в режимі митного складу у межах строку, визначеного ст. 214 Митного кодексу України, в діях позивача не вбачається порушень ст. 2 Закону №185/94 при виконанні імпортного контракту від 28.01.08 р. № 080250.
Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем не доведено належними доказами правомірність прийнятих рішень, тому суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позову.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позовні вимоги малого приватного підприємства "Таврія" до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення - рішення №000022302 від 25.02.2011 року в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 141 656,00 грн., штрафних санкцій в сумі 35 414,00 грн.
Скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.02.2011 року № 0000032302.
Скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.02.2011 року № 0000012200.
В решті позовних вимог відмовити.
Відшкодувати з Державного бюджету на користь малого приватного підприємства "Таврія" (74200, Херсонська область, смт. Нововоронцовка,вул. Степова, 22-а, код ЄДРПОУ 14129039) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 серпня 2011 р.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 9