73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
22 липня 2011 р. Справа № 2-а-3461/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд
у складі: головуючої судді: Дубровної В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Прокурора Бериславського району Херсонської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Бериславському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку,
встановив:
У червні 2011 року Прокурор Бериславського району Херсонської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Бериславському районі (надалі - позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач), у якому просить стягнути заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 701,53 грн.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що станом на 26.01.2011 р. за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг по єдиного податку у сумі 701,53 грн., що підтверджується даними особового рахунку, який на даний час не сплачений.
Прокурор надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Від представника ДПІ у Бериславському районі області надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження та якою позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Судом на адресу відповідача, яка зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 № 282666, були направлені копія ухвали про відкриття провадження у справі та ухвала про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, але вказана поштова кореспонденція повернулась до суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає". У разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така кореспонденція вручена належним чином, що передбачено ч. 11 ст. 35 КАСУ.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Бериславською районною державною адміністрацією Херсонської області 13.01.2009 р.
Згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 15.03.2010 року та свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.04.2010 року, виданого ДПІ у Бериславському районі Херсонської області позивач є платником єдиного податку.
Враховуючи, що правовідносини між сторонами виникли у 2010 році, тому суд застосовує законодавство, діюче на момент існування цих правовідносин.
Відповідно Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ № 727/98) відповідач звернувся 15.03.2010 року до податкового органу із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 р., визначивши такий вид діяльності, як роздрібна торгівля - бутік.
Пунктом 2 Указу № 727/98 передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Позивачем надано суду копію рішення Бериславської районної ради від 02.07.2009 р. № 323 " Про встановлення ставок єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність на території Бериславського району", згідно якому ставка єдиного податку по виду діяльності відповідача, а саме роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту складала 100,00 грн.
За змістом п. 2 Указу № 727/98 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа повинен сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Суд вважає, що ФОП ОСОБА_1, зареєструвавшись платником єдиного податку, зобов'язана була сплачувати єдиний податок у розмірах, встановлених рішенням Бериславської районної ради. Зобов'язання по сплаті єдиного податку відповідачем є узгодженим з моменту отримання ним свідоцтва про сплату єдиного податку серії З № 205947.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі -Закон № 2181-III), який був чинний на момент виникнення правовідносин, податковий борг (недоїмка) визначений як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону № 2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно довідки про податкову заборгованість станом на 26.01.2011 року та облікової картки відповідача податковий борг у зв'язку з несплатою єдиного податку з березня 2010 року по січень 2011 року складає 701,53 грн., що складає основний платіж та штрафні санкції. З метою стягнення податкового боргу ДПІ сформовано першу податкову вимогу від 31.05.2010 р. № 1/519, яка отримана відповідачем 01.06.2010 року, про що свідчить його підпис на корінці першої податкової вимоги. Але вжиті ДПІ заходи не привели до погашення відповідачем заборгованості по єдиному податку.
Частиною 1 ст. 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З огляду на викладене та враховуючи, що до теперішнього часу відповідачем податковий борг не сплачений, суд вважає позовні вимоги ДПІ у Бериславському районі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161-163 КАС України, суд
постановив:
Позовні вимоги Прокурора Бериславського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету на (р/р 34217379700047, банк одержувач ГУДКУ у Херсонській області, ОКПО 24103704, МФО 852010) податковий борг зі сплати єдиного податку в сумі 701,53 ( сімсот одна грн. 53 коп.) гривень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8.1.5