73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"05" липня 2011 р.
14 год. 50 хв.Справа № 2а-1966/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Попова В.Ф.,
при секретарі: Грішенчук І.О.,
за участю:
представника позивача - Гордєєва А. А.,
представника відповідача - Тосік Н. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод"
до державної податкової інспекції у м. Херсоні
про скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" (далі - ТОВ "Механічний завод", позивач) звернулось до суду з позовом державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - ДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.01.2011 р. № 0000350700/1 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 175 717,14 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 87 858,57 грн.
Зазначене рішення складене на підставі акту невиїзної документальної перевірки ТОВ "Механічний завод" від 22.12.2010 р. № 5484/07-0/30667065 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2007 р., березень, квітень, липень 2008 р. (далі - акт перевірки) та за наслідками апеляційного узгодження донарахованих зобов'язань з ПДВ.
Спірним податковим повідомленням-рішенням позивачеві зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2007 р. на 59 499,43 грн., за грудень 2008 р. - на 13 896,57 грн., за березень 2008 р. - на 52 777,00 грн., за квітень 2008 р. - на 44 509,76 грн. та за липень 2008 р. - на 5 034,38 грн.
Такого висновку податковий орган дійшов через неможливість підтвердження сплати ПДВ до бюджету всіма учасниками господарських операцій по ланцюгам постачальників товарів.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, обґрунтовує їх тим, що в січні-березні 2009 р. податковим органом вже проводилась перевірка підприємства правомірності формування податкового кредиту та підтверджено правильність визначення сум ПДВ, заявлених до відшкодування та здійснено його відшкодування. Проте, за результатами перевірки, проведеної в грудні 2010 р., відповідач дійшов висновку про завищення Товариством сум бюджетного відшкодування з ПДВ, у зв'язку з виявленням недоліків спеціальної правосуб'єктності контрагентів третього та подальших ланцюгів за оподатковуваними господарськими операціями Товариства. Такий висновок позивач вважає неправомірним, оскільки відповідно до закону сплата ПДВ покупцем здійснюється шляхом перерахування ПДВ продавцеві, що засвідчується податковою накладною. Основним постачальником Товариства у спірних періодах було ТОВ "Южспецсплав". Податкові накладні, надані ТОВ "Южспецсплав", за якими позивач відносив певні суми податку до податкового кредиту, не мають вад та видані у встановленому порядку особою, яка мала право їх видавати та складати. Майно, за яке позивач сплачував кошти, в тому числі і ПДВ на користь ТОВ "Южспецсплав", позивачем дійсно набувалось, отримувалось та використовувалось в подальшому у виробничій статутній діяльності. Доводи ДПІ стосовно подальших ланцюгів постачання не повинні жодним чином впливати на позивача, оскільки об'єктом оподаткування податком на додану вартість у позивача є лише відповідні операції із безпосередніми контрагентами. Закон не передбачає залежність податкового кредиту, а, відповідно, і бюджетного відшкодування платника ПДВ від стану розрахунків з бюджетом постачальниками товарів (робіт, послуг). Закон не встановлює для платника податків обов'язку та не надає йому права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, у тому числі щодо зарахування до бюджету іншими платниками податків сплаченого їм ПДВ у ціні поставлених товарів. Крім того, зменшивши оскаржуваним рішенням Товариству суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2007 р. на 59 499,43 грн., податковий орган порушив також встановлені законодавством строки давності.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, пояснила, що оскільки перевіркою встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення є правомірним. Перевірка правомірності відшкодування ПДВ становить собою правовий механізм, метою якого є прослідковування руху товарів від їх товаровиробника. Відповідач вважає, що головною умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ платником податку є сплата ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх етапах (ланцюгах) проходження товарів. Право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку, а не з самого факту існування зобов'язання зі сплати ПДВ в ціні товару, які оплачені платником. Податкова накладна не є безумовною підставою для формування податкового кредиту. Відсутність підтвердження факту сплати безпосередньо до бюджету ПДВ постачальниками товарів (робіт, послуг) не дає право платникові на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ по цим операціям.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За актом перевірки від 22.12.2010 р. № 5484/07-0/30667065 підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2007 р. та за березень, квітень, липень 2008 р. стало те, що податковий орган при дослідженні стану сплати ПДВ не підтвердив сплату податку до бюджету всіма постачальниками по всіх ланцюгах проходження товарів.
На формування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вказані періоди вплинули взаємовідносини позивача з ТОВ "Южспецсплав". За даними відповідача, ТОВ "Южспецсплав" не було виробником поставленого товару, а товар придбавало у ПП "Форсайт-метал Юг" та ПП "Агромет М". В свою чергу, ПП "Форсайт-метал Юг" отримав товар від ТОВ "ДВ "Платинум Експерт".
Таким чином, ТОВ "ДВ "Платинум Експерт" та ПП "Агромет М" були постачальниками товару позивачу по другому та третьому ланцюгах постачання.
При проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ податковому органу не видалось можливим провести зустрічні перевірки ТОВ "ДВ "Платинум Експерт" та ПП "Агромет М".
За актом перевірки від 22.12.2010 р. згідно інформації, отриманої ДПІ у м. Херсоні в серпні 2009 р. від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, провести перевірку сплати ПДВ по зазначеним операціям ТОВ "ДВ "Платинум Експерт" не можливо, оскільки це підприємство припинено ухвалою господарського суду від 20.05.2008 р. та знято з обліку 11.06.2008 р. Декларації з ПДВ за спірні періоди підприємством подавались з нульовими показниками або не подавались взагалі, останню податкову звітність надано за лютий 2008 р. без показників фінансово-господарської діяльності.
Стосовно ПП "Агромет М" державною податковою інспекцією у м. Херсоні у вересні 2009 р. отримано інформацію від ДПІ у Приморському районі м. Одеси про те, що зазначене підприємство має стан - "порушено провадження у справі про банкрутство".
На час проведення перевірки позивача, згідно бази даних ДПІ у м. Херсоні, ПП "Агромет М" мало стан 9 - "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням". Окрім того, за лютий 2008 р. підприємством надано декларацію з ПДВ з нульовими показниками.
Надавши оцінку позиціям сторін та дослідивши докази у справі суд дійшов таких висновків.
За змістом п. 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді розрахована сума об'єкту оподаткування, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
За пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Для підтвердження права на включення сплаченої (нарахованої) суми ПДВ до податкового кредиту платник податку має отримати від постачальника товарів (робіт, послуг) належним чином складену податкову накладну.
Відповідно до 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Тому суд погоджується з позивачем в тому, що головною умовою для формування податкового кредиту з ПДВ, є наявність належним чином складеної податкової накладної, яка засвідчує факт нарахування та сплати ПДВ постачальнику та використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.
За наданими суду документами жодна із сторін не піддає сумніву правильність складення податкових накладних та розрахунків належних до бюджетного відшкодування сум ПДВ і тому суд вважає, що ці податкові документи та розрахунки складені у відповідності з діючим законодавством з податку на додану вартість. Крім того, в січні-березні 2009 р. податковим органом вже проводилась перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства, а спірна сума ПДВ була відшкодована позивачу.
Відповідач, при дослідженні джерел формування податкового кредиту позивача висновки про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування зробив лише на підставі того, що не зміг дослідити фактичну сплату ПДВ при продажі та перепродажі товарів, починаючи від виробника або експортера цього товару. Відповідач не зміг надати належних доказів про відсутність чи неможливість проведення цих операцій, що в кінцевому рахунку може свідчити про їх безтоварність.
Суд вважає, що відповідач на виконання вимог пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР мав вжити заходи по перевірці структури задекларованого податкового кредиту. Відповідно до вказаної норми протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Несвоєчасне проведення перевірок контрагентів позивача та зволікання у проведенні контрольних заходів з боку відповідача вплинули на наслідки проведення цієї роботи та не дали змогу прослідкувати стан сплати ПДВ на всіх ланцюгах проходження товарів.
На думку суду, не відображення зобов'язань з продажу товарів у податковій звітності постачальником цих товарів свідчить про невиконання обов'язків щодо декларування ПДВ до сплати саме постачальником, а не отримувачем товарів і, відповідно, обов'язок податкового органу полягає у залученні до сплати саме суб'єкта підприємницької діяльності, який отримав доходи від продажу товарів, а не того суб'єкта господарювання, який поніс витрати по придбанню товарів та оплати пред'явленого до сплати ПДВ постачальником цих товарів.
Припинення ТОВ "ДВ "Платинум Експерт" та порушення провадження у справі про банкрутство щодо ПП "Агромет М" не є достатніми підставами для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних, а, отже, і зменшення ТОВ "Механічний завод" суми бюджетного відшкодування з ПДВ.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідачем не надано до суду доказів на обґрунтування своїх заперечень, які підтверджували б, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.
На думку суду, позиція ДПІ, яка полягає в тому, що у разі не підтвердження сплати ПДВ до бюджету всіма учасниками господарських операцій, у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, не відповідає вимогам законодавства з податку на додану вартість. Фактично відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування підприємству, яке виконало всі вимоги, передбачені податковим законодавством, із підстав, існування яких довести не може, тобто ґрунтуючи свої висновки на припущеннях.
Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто позивачем виконані всі вимоги Закону № 168/97-ВР, то відповідно він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.
Враховуючи, що за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" право на відшкодування ПДВ виникає лише при його фактичній надмірній сплаті, а факт сплати позивачем ПДВ в складі ціни придбання не заперечується відповідачем, то висновок податкової інспекції про порушення підприємством вимог діючого законодавства не можна вважати обґрунтованим і достатнім для прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування.
Крім того, суд вважає обгрунтованим посилання позивача на порушення позивачем строків давності при визначенні податкових зобов'язань.
Як зазначалось вище, спірне податкове повідомлення-рішення 26.01.2011 р. № 0000350700/1 складене на підставі акту перевірки позивача від 22.12.2010 р. № 5484/07-0/30667065. Первинне податкове повідомлення-рішення № 0005130700/0 складене на підставі цього акту датоване 29 грудня 2010р.
За діючим законодавством позивач зобов'язання з ПДВ декларував помісячно у строк не пізніше ніж 20 днів після закінчення звітного податкового місяця. За приписами пп. 15.1.1 п. 15.1 ст.15 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
За листопад 2007 року позивачем декларацію з ПДВ було подано 20.12.2007 р., а, отже, строк перегляду його зобов'язань з ПДВ з боку податкового органу минув 20.12.2010 року, тобто до моменту складення акту перевірки та податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, відповідач не мав право зменшувати бюджетне відшкодування з ПДВ за листопад 2007 року на 59499,43 грн. та застосовувати штрафну санкцію у сумі 29749,72 грн. у зв'язку із закінченням строків давності для перегляду задекларованих зобов'язань з ПДВ.
Згідно з вимогами пп. 4.4.1 п. 4 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Аналогічна за змістом вимога передбачена і пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по зменшенню суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачу.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Механічний завод" є обґрунтованими, а дії ДПІ у м. Херсоні - протиправними.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,
постановив:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" до державної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні від 26 січня 2011 р. № 0000350700/1 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 175 717,14 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 87 858,57 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 липня 2011 р.
Суддя Попов В.Ф.
кат. 8.2.1