Справа № 13347/09/1570
18 год. 02 хв.
19 липня 2011 року м.Одеса
У залі судових засідань № 25
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Бобровській О.Ю.
за участю сторін:
законного представника прокуратури - не з'явився
представника позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)
представника відповідача - ОСОБА_2 (по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесброк»до Південної митниці, за участю Прокуратури Малиновського району м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії ,-
До суду звернулось ТОВ «Одесброк»з адміністративним позовом до Південної митниці про зобов'язання відповідача закінчити митне оформлення товару - тапочки чоловічі та жіночі з ПВХ по контракту №10/02/09, укладеному між ТОВ «Одесброк»та SANMU IMPORT & EXPORT CO., LTD»10.02.2009 року за митною вартістю 0,6 долара США за пару згідно курсу НБУ згідно експортної декларації та внести відповідні зміни до оригіналу та електронної копії ВМД, згідно з яким було здійснене оформлення випуску товару у вільний обіг.
Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав, оскільки для визначення митної вартості позивачем були надані всі необхідні документи, а за аналогічними товарами Київською митницею здійснювалось митне оформлення товару по 0,6 долара США за одиницю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволені відмовити, оскільки визначена позивачем митна вартість товару не відповідає рівню митної вартості, за яким проводилось митне оформлення ідентичних та подібних товарів Південною митницею.
Прокуратура Малиновського району м. Одеси була належним чином повідомленя, а тому справу розглянуто за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товаристо з обмеженою відповідальністю «Одесброк»зареєстровано як юридична особа 20.12.2006 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, про що свідчить облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності №50005/1/08/00379 (аркуш справи 39).
Між ТОВ «Одесброк»та SANMU IMPORT & EXPORT CO., LTD»10.02.2009 року укладено контракт №10/02/09 на поставку стокових запасів пляжних тапочок з ПВХ, модель 2005-2006 року. (аркуш справи 8-13).
При виконанні умов вищевказаного договору, з метою ввезення товару на територію України позивачем до Південної митниці 13.05.2009 року надана для митного оформлення ВМД № 500040413/9/005268 та 14.05.2009 року надана ВМД № 500040413/9/005298, з яких вбачається, що позивач імпортував до України товари за кодами №6402999600, №6402999800 - чоловічі та жіночі пляжні тапочки (аркуш справи 14-19). За зазначеними ВМД було здійснено випуск товарів у вільний обіг під гарантійне зобов'язання за митною вартістю визначеною Південною митницею за заявкою №4964/18 від 17.05.2009 року.
При цьому, митна вартість Південною митницею визначена за ВМД №500040413/9/005203, №500040413/9/005204, які були надані ТОВ «Одесброк»до митниці 07.05.2009 року. Південна митниця не погодилась із визначеною позивачем митною вартістю за ціною договору 0,4 долара США за пару пляжних тапочок та 09.05.2009 року винесла рішення про визначення митної вартості №500000043/2009/001207/1 та №500000043/2009/001208/1 (аркуш справи 59-62). Скоригована митна вартість склала 1,2 долара США за пару і була визначена виходячи з даних цінової бази ДМСУ щодо митного оформлення подібних (аналогічних) товарів.
Протягом червня-серпня 2009 року між позивачем та відповідачем здійснювалась переписка щодо можливості розмитнення за ціною договору та надавались додаткові документи, проте це не вплинуло на визначену відповідачем ціну товару (аркуш справи 32-38).
Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних відносин, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України.
Відповідно до ст. 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Відповідно до п. 2 «Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», затвердженого 9 квітня 2008 року Постановою Кабінету Міністрів України № 339, ст. 41, 265 Митного кодексу України контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766, усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів, митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
Відповідно до ст. 41 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.
Основні засади визначення митної вартості товару врегульовані розділом 11 Митного Кодексу України.
Відповідно до ст. 259, 260, 262 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу, яка визначається декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Згідно із ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Митна вартість товару заявлена позивачем шляхом надання ВМД, у якій митна вартість визначена за методом №1 (за ціною договорів щодо товару, які імпортуються) для товару за кодом № 6402999600 у сумі 85081,92 грн. (0,4 долари США за одиницю), для товару за кодом № 6402999800 у сумі 119824,32 грн. (0,4 долари США за одиницю).
Відповідно до п. 6, 7 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого 20.12.2006 року Постанови Кабінету Міністрів України № 1766, яким визначаються умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для їх підтвердження, декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці та надає визначений перелік обов'язкових документів на підтвердження заявлених ним відомостей про визначення митної вартості.
Згідно із ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.
Крім того, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, в тому числі, роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Відповідно до ст. 266, 268, 269, 271, 272 Митного кодексу України передбачено послідовне визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичного товару (за основу береться вартість операції з ідентичними товарами які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього), визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними), визначення митної вартості на основі віднімання вартості, визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість). Згідно із ст. 266, 273 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що Південна митниця визначила митну вартість товару чоловічих та жіночих пляжних тапочок виходячи з цінової бази ДМСУ щодо митного оформлення подібних (аналогічних) товарів (аркуш справи 68-77), з якого вбачається, що товар за кодами №6402999600, №6402999800 - чоловічі та жіночі пляжні тапочки розмитнювався протягом березня-липня 2009 року за ціною 1,2-1,5 долара США за одиницю. Тобто, митницею здійснено митне оформлення товару за найнижчою ціною для подібних товарів.
При цьому, в обґрунтування позовних вимог ТОВ «Одесброк»посилається на те, що Київською митницею митне оформлення товару тапочок пляжних здійснювався за ціною 0,6 долара США за одиницю за ВМД №100000005/9/005941 від 30.05.2009 року, №100000005/9/006270 від 04.06.2009 року та №100000005/9/007019 від 19.06.2009 року.
Однак, суд не може прийняти до уваги зазначені ВМД, як на доказ правомірності визначення митної вартості за ціною 0,6 доларів США за одиницю товару, який розмитнювався позивачем, оскільки в них зазначений код товару №64029939, якій відрізняється від коду товару за ВМД № 500040413/9/005268, № 500040413/9/005298 (№6402999600, №6402999800).
Згідно із УКТЗЕД №64029939 відповідає товар - взуття на підошві з пластмасовим верхом, союзка якого складається з ремінців, або має один чи кілька вирізаних отворів, а №6402999600, №6402999800 відповідає товар - чоловіче та жіноче взуття на підошві з пластмасовим верхом з устілкою завдовжки 24 см або більше.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що в ціновій базі ДМСУ наявні розмитнення подібного товару за ціною 1,2 долари США за одиницю товару, надані в обгрунтування позивних вимог ВМД щодо розмитнення товару за ціною 0,6 долара США за одиницю товару відрізняються за кодом товару, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Одесброк» не обґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню повністю.
керуючись ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесброк» до Південної митниці про зобов'язання закінчити митне оформлення товару - тапочкі чоловічі та жіночі з ПВХ по контракту №10/02/09, укладеному між ТОВ «Одесброк» та «FUJIAN SANMU IMPORT & EXPORT CO., LTD» 10.02.2009 року за митною вартістю 0,6 долара США за пару згідно курсу НБУ згідно експортної декларації та внести відповідні зміни до оригіналу та електронної копії ВМД, згідно з яким було здійснене оформлення випуску товару у вільний обіг -відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 25 липня 2011 року.
Суддя Л.І. Свида